Україна наклала санкції на грузинську авіакомпанію, яка відновила перельоти з РФ: значення рішення — у розборі експертів

Президент України Володимир Зеленський 1 липня 2023 року своїм Указом затвердив рішення РНБО (Рада національної безпеки та оборони, — ред.) щодо розширення списку санкцій. Сюди додалися 192 фізичних осіб, переважно громадян Росії, і 291 компанії та юросіб.

Серед них — грузинська авіакомпанія Georgian Airways, яка 16 травня відновила польоти до Росії, і її директор Тамаз Гаїашвілі.

Обмеження передбачають блокування активів, припинення торгових операцій, припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України, призупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань, анулювання чи призупинення ліцензій та інших дозволів, заборона участі у приватизації чи оренді держмайна та інше. Санкції запроваджено на 10 років.

Реакція на санкції

У парламенті Грузії санкції України проти Georgian Airways назвали несправедливими. Голова парламенту Шалва Папуашвілі заявив, що поновлення авіасполучення з РФ не порушує “солідарність з українським народом”, яку виявляє Грузія, а санкції є надто важкими.

Першою інформацію про те, що Київ збирається застосувати міжнародні санкції до грузинської авіакомпанії, оприлюднило Національне агентство із запобігання корупції.

За інформацією відомства, діяльність Georgian Airways, спрямована на інтенсифікацію та спрощення транспортного сполучення з РФ, призводить до підвищення ризиків створення нових схем обходу санкцій Москвою.

На сьогоднішній день російська авіакомпанія “Азімут” та грузинська Georgian Airways збільшують частоту польотів між Москвою та Тбілісі. Замість 7 рейсів на тиждень “Азімут” виконуватиме 14 — по два рейси на день. Три рейси на тиждень на маршрут Тбілісі-Москва-Тбілісі додає Georgian Airways. Таким чином, частота польотів між Москвою та Тбілісі збільшується до 24 рейсів на тиждень.

Проти відновлення прямого авіасполучення Грузії з Росією виступили також грузинська опозиція, Євросоюз та США. ЄС закликав Грузію, яка розраховує стати членом європейського блоку, відмовитись від прямого авіасполучення з Москвою. Грузія, у свою чергу, не хоче йти на прямий конфлікт із РФ, оскільки вважає себе вразливою перед цією країною-агресором.

Зазначимо, за фактом відновлення прямих авіарейсів між Грузією та РФ президент Росії Володимир Путін заявив, що відкриття авіасполучення з Грузією було його особистою пропозицією і рішенням.

“Росія робить кроки назустріч Грузії, і буде робити їх надалі”, — заявив він.

Заборона на польоти російських авіакомпаній до Грузії діяла з 2019 року і була знята 15 травня 2023 року. Того ж дня у Росії скасували візовий режим для громадян Грузії.

Сам засновник грузинської авіакомпанії Georgian Airways Тамаз Гаїашвілі заявив, що його не цікавлять санкції, запроваджені президентом України Володимиром Зеленським проти нього та його підприємства.

“Мене взагалі не цікавить, хто там що вводить проти мене. Загалом без коментарів залишу цю тему”, — заявив він, відповідаючи на запитання журналістів щодо введених санкцій.

Оцінка експертів

Детальніше про те, що означає відновлення прямого авіасполучення між Грузією та РФ, і якого ефекту можна очікувати від введених Україною санкцій проти грузинської авіакомпанії — в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили журналіст “Ехо Кавказу” Тенгіз Аблотія та експерт Українського інституту майбутнього, президент аналітичного центру “Політика” Ігор Попов.

— Який резонанс викликало у Грузії рішення України накласти санкції на Georgian Airways та її директора?

ТЕНГІЗ АБЛОТІЯ: Все залежить від того, хто на чиєму боці. Прихильники влади дивляться на це питання трохи ближче до того, що говорить уряд. В них своя логіка. Вони кажуть, що ми не можемо приймати рішення, ми тримільйонна країна, не звалюйте на нас тягар прийняття рішень — є Європа, є Америка з 40% світового ВВП — хай вони ухвалюють рішення, а ми ці рішення виконуватимемо.

Наразі країни Євросоюзу заборонили польоти до себе, але вони не ввели санкції на все інше. Тому російські авіакомпанії літають до інших країн. Це — моральні обмеження.

Позиція влади: якщо ви хочете, щоб ми не літали до Росії, накладіть санкції на польоти до Росії.

Ось до нас літає російська авіакомпанія “Азімут”. Чому вона не під санкціями? Чому “Аерофлот” під санкціями, а “Азімут” не під санкціями?

Грузинська влада обережна з Росією. Вважає країну найбільш уразливою перед Росією після України.

Противники влади дивляться на це питання з морального погляду. Вони кажуть: Нам неважливо, чи є санкції чи нема санкцій. Ми маємо свої зобов’язання. Літати до Росії зараз грузинському перевізнику аморально. Це законно, це не порушує міжнародних санкцій, але це сором та ганьба.

Є такі ситуації, коли закон начебто не порушується, жодних проблем немає, але совість має бути.

Голова цієї авіакомпанії — такий типовий радянський “червоний директор”. Він літав ще за Брежнєва. Маму рідну продасть за надлишковий дохід.

У тій частині суспільства, а це приблизно півкраїни, яка проти нинішньої влади, це рішення набуло повного розуміння. Люди вважають його абсолютно правильним. Ми не повинні літати до Росії, коли Росія бомбардує міста України.

Ось приблизно таке роздвоєння позиції.

— Якщо розглядати позицію, що “Грузії треба щодо Росії виявляти обережність”, то можна говорити про те, що своїм рішенням Україна досить чітко натякнула Грузії, що справді “потрібно виявляти обережність щодо Росії”?

ІГОР ПОПОВ: Це геополітичний ціннісний вибір. Ми бачимо складну дискусію усередині грузинського суспільства.

На аргументи провладної частини коментаторів ми можемо лише сказати, що й в Україні деякі політики намагалися утихомирювати Росію та намагалися домовлятися.

Як показав досвід — “скільки крокодила ні годувати, він добрішим не стане, все одно нападе”.

Тут єдиний варіант — знайти вірних друзів і разом із ними протистояти цьому “крокодилу”, загнати його подалі в джунглі, і щоб він звідти не міг ні на кого напасти.

Намагатися з ним домовитися, задобрювати або робити якісь йому приємні речі — це, на жаль, не працює.

— А дійсно авіасполучення з Росією дуже важливе для Грузії чи це все-таки насамперед політичне питання, а по-друге, вже транспортно-логістичний?

ТЕНГІЗ АБЛОТІЯ: У якомусь сенсі я навіть радий, що це сполучення було відновлено, і візи було знято.

Проросійські сили весь час нам розповідали, що це обов’язково потрібно, що поновлення авіасполучення, зняття візового режиму принесе величезні вигоди Грузії.

Коли говорять про щось абстрактне, то й сперечатися нема про що. Ви вважаєте, що це принесе користь, я вважаю, що користі не буде. Перевірити не можна.

Ось коли відновили авіасполучення та скасували візовий режим між Грузією та Росією, з’ясувалося, що немає особливих змін.

Кількість туристів із Росії приблизно така ж, як було минулого року, позаминулого. Це не пов’язано з авіасполученням.

Реальність показала, що те, про що нам стільки часу розповідали, на чому було побудовано “ватну пропаганду” — це пустишка. Ніякого особливого руху вперед, жодного особливого багатства нам це не принесло.

Ще рік тому російська сторона натякала на те, що добре було б відкрити авіасполучення, але завжди при цьому мало на увазі, що Грузія мала попросити. Адже негідно Росії першою йти назустріч незрозуміло кому.

Тепер Путін раптом несподівано пішов і зробив перший крок щодо Грузії. Думаю, що саме геополітика. Перевірили нашу владу на вошивість. Виходило, що Грузія мала оголосити свої власні санкції Росії.

Звичайно, наша влада, яка особливою сміливістю не відрізняється, на цю вудку клюнула. Що робити? Санкції вони запровадити не могли. Довелося їм без особливого ентузіазму і без особливого бажання відновлювати це авіасполучення.

При цьому, судячи із усього, вони й самі розуміли, що це нічого особливого не принесе, окрім скандалів, шуму та поганої репутації.

Але вони вже не мали вибору. Їх поставили у таке становище: або ви відкрито вводите проти нас санкції, або даєте право на початок авіасполучення. Ось така приблизно історія.

— Ми бачимо, що до РФ продовжують виконувати прямі рейси авіакомпанії ще з кількох країн. Це єгипетські, узбецькі, туркменські, вірменські, азербайджанські перевізники, Королівські авіалінії Марокко (Royal Air Maroc), Турецькі авіалінії (Turkish Airlines). Чи має сенс Україні запровадити санкції проти цих авіакомпаній?

ІГОР ПОПОВ: З Туреччиною у нас особливі відносини. Це стосується не лише авіасполучення.

Питання санкцій проти авіакомпаній — це найбільш зрозуміле, видиме питання.

Насправді, все набагато глибше. Неодноразово і Україна, і Європейський Союз закликали грузинську владу приєднатися до європейських санкцій проти РФ. Грузинська влада всіляко відмовлялася.

Логіка у чому? Якщо країна прагне стати членом Європейського Союзу, вона поділяє спільну політику ЄС. Щоб прискорити процес приєднання до Союзу, вона приєднується до багатьох рішень, директив, у тому числі санкцій, щоб не робив Європейський Союз.

Якщо Грузія відмовляється від цього, то потім Грузія не може обурюватись, що Україні надають статус кандидата у члени ЄС, і ми на порозі переходу на наступний етап, а Грузії цього не дають. Кожен робить свій вибір.

Україна поділяє ставлення до грузинської влади, ми не розуміємо їхніх рішень і щодо авіасполучення, і з багатьох інших речей.

Санкції проти авіакомпаній — це сигнал із боку української влади у бік грузинської влади. Водночас, відносини між нашими народами, традиційно теплі, традиційно міцні, ми дуже вдячні грузинському народу, що вони прийняли десятки тисяч українських біженців під час війни.

У своїх виступах Володимир Зеленський каже, що він бажає грузинському народу так само стати членом. м Європейського Союзу, підняти свої життєві стандарти та будувати щасливу, процвітаючу Грузію.

Євросоюз ухвалив новий пакет санкцій, де закладено механізм роботи з країнами, які оминають санкції. Відразу після цього керівні представники США, Великобританії, Євросоюзу прилетіли до Тбілісі для переговорів щодо обходу країною санкцій. І там звучали такі м’які натяки, що це не стосується навіть авіасполучення або продуктів харчування, це стосується електронних пристроїв.

З цього натяку можна прочитати, що Захід має підозру, що через Грузію йдуть чіпи, які потім працюють у російських ракетах. І якщо це не припиниться, тоді вже будуть жорсткі санкції із боку Заходу проти грузинської влади, проти грузинської економіки.

Це набагато серйозніші питання, тож якщо на сигнал з авіакомпанією не відреагують, то далі буде більше.

— У контексті того, що Грузія теж прагне до Європейського союзу, як корелюється це рішення про відновлення авіасполучення з Росією на даний момент історії та усвідомлення всіх тих загроз, які Росія також несе для Грузії та, власне, прагнення Грузії до Європейського союзу?

ТЕНГІЗ АБЛОТІЯ: Думка про те, що Грузія не приєдналася до міжнародних санкцій, є помилковою. Воно пов’язане з тим, що наш прем’єр-міністр має дуже довгий язик, і він, як правило, говорить і не думає. Це він сказав, що ми не приєднуємось до санкцій.

Насправді Грузія приєднується до санкцій, вона не запроваджує свої.

Щодо приїзду представників США та ЄС — це дуже важливий чинник. Вони чітко сказали, що Грузія не порушує санкції.

Щодо можливості участі Грузії в якомусь обході санкцій, то треба враховувати, що Грузія — країна транзитна, і візит почесних джентльменів був пов’язаний саме з цим.

Грузія — це один із коридорів Росії. Але специфіка транзитної держави полягає в тому, що територією Грузії з Вірменії, з Туреччини проїжджає запечатана вантажівка і грузинська держава не має права в неї заглядати, якщо в неї немає якоїсь конкретної інформації про конкретну вантажівку, що там щось не те лежить.

Якщо вони почнуть просто розкривати всі автомобілі поспіль, усі вантажівки, то можуть потрапити під рішення міжнародних судів, і їм доведеться сплачувати штрафи по сотні мільйонів.

Щодо європейської перспективи Грузії, то проблеми та можливість гальмування євроінтеграції Грузії пов’язані з внутрішніми справами, зі спробами нашої влади закріпитися та забетонувати своє становище. 90% проблем пов’язані саме із цим, а не із зовнішнім курсом.

— А як Україні бути з цим дуалізмом, з цією дилемою: народ за нас, влада проти нас? Це не лише у Грузії така ситуація. Такі ситуації на пострадянському просторі у кількох країнах є.

ІГОР ПОПОВ: Не можна говорити про такий поділ. Я так розумію, що і грузинський народ теж розділений, є різні групи, які мають свою думку.

Наше завдання — доносити правду.

Ми знаємо, що в Грузії є досить тверезомислячих людей, наших партнерів, які прислухатимуться і робитимуть свої висновки.

І Грузія славиться своїм сильним громадянським суспільством, яке не дозволить владі одноосібно приймати за нього геополітичні ціннісні рішення або перешкоджати європейському вибору.

Читайте також: РФ відновила авіасполучення з Грузією — наслідки оцінили експерти