Російське суспільство — на межі революції, упевнені експерти: огляд думок (ВІДЕО)

Повномасштабне вторгнення Росії до України розкололо російське суспільство на два табори: тих, хто підтримує так звану “спецоперацію”, і тих, хто категорично проти. Але якщо в перші дні повномасштабної війни прихильників президента РФ Володимира Путіна було набагато більше, ніж противників, то із початком мобілізації та наростанням репресій, побільшало тих, хто не бажає жити за диктатури. Експерти впевнені, що російське суспільство на межі революції, повідомляє FREEДОМ.

На думку експертів, рішення почати повномасштабне вторгнення до України стало першим великим кроком Путіна на шляху до свого краху. Мобілізація, штрафи, арешти, репресивні закони — все це не могло не позначитися на стійкості нинішньої правлячої верхівки у федерації.

“Ситуація передреволюційна в тому сенсі, що влада довела країну і самих себе до такого стану, де далі в неї не так багато кроків. Практично будь-який розвиток поточної ситуації веде до таких криз і проблем, що це так чи інакше породить зміни. Система нестійка, система точно дуже сильно змінюватиметься”, — каже політик, доцент механіко-математичного факультету МДУ Михайло Лобанов.

24 лютого 2022 року стало точкою відліку становлення відкритої диктатури в Росії і спричинило розбіжності і в суспільстві, і в політиці. Зокрема, війна проти України розколола лівий рух. Одні підтримали вторгнення, інші буквально стали партизанами, бо будь-яка політична діяльність у Росії може бути небезпечною, розповів історик і дослідник політики Ілля Будрайтскіс в інтерв’ю виданню Meduza:

“Таке ж розмежування відбулося всередині лівого спектра в Росії. Лівим рухам потрібно зробити важливі висновки і винести важливі уроки з того, що сталося з країною. Ми повинні розуміти, що цей режим еволюції не підлягає. Він сам по собі не зміниться, має відбутися якась досить радикальна трансформація. А ця радикальна трансформація відбудеться, тільки якщо в Росії буде поєднання кризи верхів, тобто кризи управління, і активного прагнення людей знизу щось змінювати”.

А криза не за горами, впевнені експерти. І в умовах внутрішньоелітних протиріч і конфліктів Путін навряд чи зможе з нею впоратися.

“Тому лівим варто думати про те, як вони братимуть участь у цьому майбутньому масовому русі. Сьогоднішній режим унеможливив будь-які зміни в межах наявних політичних інститутів, країні буде потрібна нова конституція, нові закони, нові політичні партії, тому що КПРФ, найімовірніше, відправиться на смітник разом з усією нинішньою політичною системою”, — висловив думку Будрайтскіс.

За даними соціологів, у російському суспільстві підвищується рівень тривожності. А військові поразки на російсько-українському фронті та критика дій військового керівництва Росії прискорюють процес розпаду режиму. Тому, впевнені аналітики, російським політикам уже сьогодні варто думати про те, як жити після Путіна.

“Військова поразка стане тригером розколу еліт і внаслідок розколу еліт, звісно, Путіна можуть свої ж прибрати, бо після рішення Гаазького трибуналу він тепер злочинець, і очевидно, що для чинних еліт він більше не та людина, яка може розв’язати із Заходом їхні проблеми. Усередині будуть серйозні політичні зміни, це, звісно, все залежатиме від результатів війни, але найвірогідніший шлях, якщо, звісно, країна не розвалиться, тому що якщо буде нова диктатура, якщо прийдуть якісь сили, які захочуть реваншу, то, безумовно, країна розвалиться. Але якщо все-таки режим зміниться на якийсь більш пристойний, то, найімовірніше, рано чи пізно Росія піде шляхом створення парламентської республіки”, — заявив російський опозиційний політик Дмитро Гудков.

Він упевнений, що парламентська республіка і федералізація — найкраще, що може статися з Росією. Адже тільки тоді у федерації є шанс стати демократичною державою.

Читайте також: Для Індії відносини з Росією стають дедалі проблематичнішими, Україні треба цим скористатися, — Фесенко