“Китай отримав усе, що хотів, Росія не отримала нічого”: результати візиту Сі до Москви (ВІДЕО)

Візит глави КНР Сі Цзіньпіна до Москви остаточно закріпив за Росією статус васала, впевнені аналітики. Російські пропагандисти називали зустріч Сі і Путіна “подією року”, але вона стала, по суті, черговою демонстрацією, що Москва цікава Пекіну виключно як сировинний придаток, а заяви про міцний двосторонній союз — лише риторика, повідомляє FREEДОМ.

Зустріч Сі і Путіна політологи назвали візитом сюзерена до васала.

“Візит до Москви — це придбання собі васала. Фактично Путін закріпився в цьому статусі, не молодшого партнера, як це було раніше стосовно Китаю, а вже молодшого брата. Тобто від імені Росії і торгуючи Росією, тепер буде на міжнародній арені говорити Китай. Простір для суверенітету російського зовнішнього залишається меншим, ніж був до того. Фактично тепер Росія розглядатиметься як придаток до Китаю, а Китай цим користуватиметься”, — каже політолог Олег Саакян.

Експерти впевнені, що Росія, по суті, для себе нічого не виторгувала: ні постачання зброї, ні однозначної політичної підтримки федерації у війні проти України, ні навіть будівництва нового газопроводу “Сила Сибіру-2”, яке Путін називав “угодою століття”.

“Голова КНР Сі Цзіньпін розчарував російську сторону, відмовившись брати на себе зобов’язання щодо підтримки нового масштабного проєкту з постачання газу з Росії до Китаю. Йдеться про проєкт “Сила Сибіру-2″ — трубопровід, який має пройти територію Монголії до Китаю, і хоча б частково компенсувати Москві втрату європейського ринку. Під час зустрічі з Володимиром Путіним Сі Цзіньпін відмовився брати на себе зобов’язання щодо збільшення обсягів імпорту російського газу”, — йдеться в публікації агентства Bloomberg.

Тоді як підписаний документ про поглиблення співробітництва Росії та Китаю закріпив економічну модель — сировина в обмін на товари з високою доданою вартістю. Китай максимально використовує санкційні труднощі, з якими зіткнулася держава-агресор. В умовах відходу з російського ринку багатьох західних компаній, місця, що звільнилися, одразу ж почали займати китайські.

“Китай отримав усе, що хотів від цього візиту. Це і під’єднання Росії до юаневої зони, це і можливості щодо спільної роботи в Антарктиці, також це питання сировинної та іншої залежності, в якій Китай отримує можливості унікального, монопольного доступу в Росію. Але разом із цим Росія не отримала нічого”, — коментує Саакян.

Для Пекіна важливо було продемонструвати свою роль миротворця. У спільній заяві за підсумками візиту Сі до Москви, США та їхні союзники багаторазово вказуються як головні загрози миру і процвітанню. Але і відкрито підтримувати Росію в її війні проти України Китаю не з руки, тому і ні про який військовий союз мови немає.

“Крах російського режиму і створення прозахідного уряду в Москві було б катастрофічним сценарієм для Китаю. Водночас Китай не хоче, щоб війна переросла в щось набагато більше, ніж зараз”, — заявив науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир Темур Умаров в інтерв’ю Deutsche Welle.

Аналітики впевнені, єдине, що отримав Путін — це персональну підтримку сюзерена, але не більше.

“Фактично тепер Лукашенко може читати лекції та тренінги Путіну як роками петляти в умовах тиску старшого брата. Тепер точно так само, як Путін був стосовно Лукашенка, таким же тепер буде Сі Цзіньпін стосовно Путіна”, — вважає Саакян.

Китаю вигідний слабкий, проте не занепалий режим Путіна. Адже це хороший варіант для економічної експансії Китаю, а крім того — для посилення політичного впливу Пекіна.

Читайте також: Сі Цзіньпін познайомився з можливим наступником Путіна та оцінив його погляди: експерт розповів деталі