Порушення, затримання активістів і перемога керівної партії — підсумки дострокових виборів у Казахстані (ВІДЕО)

У Казахстані відбулися дострокові вибори до парламенту. Голова Центральної виборчої комісії (ЦВК) оголосив, що 6 партій подолали прохідний бар’єр. Лідер — керівна партія “Аманат” набрала майже 54% голосів. Аналітики впевнені, що її перемога зміцнить позиції президента Касима-Жомарта Токаєва і завершить перестановки в керівній еліті країни. Під час голосування відбулися порушення і затримання активістів, повідомляє FREEДОМ.

Як і прогнозували аналітики, більшість голосів на парламентських виборах у Казахстані отримала керівна партія “Аманат”, а інші п’ять партій, які увійдуть до нового парламенту, лояльні до Токаєва. А це означає, що президент Казахстану остаточно сконцентрує владу у своїх руках, кажуть експерти.

“Казахстан належить до невільних держав, з консолідованим авторитарним режимом. І це зумовлює і те, як організовуються вибори і як вони відбуваються. Оцінці потрібно піддавати не саму організацію дня голосування і всього, що з ним пов’язано, а потрібно оцінювати контекст, у якому вибори відбуваються. Починаючи з того, що опозиційні партії не отримали реєстрації, практично всі. Тобто, по суті, на 70% у нас змішана система, 70% за партійними списками та 30 — за одномандатними округами, тому зрозуміло, що поки що контроль парламентський за партією влади”, — повідомив директор Казахстанського міжнародного бюро з прав людини та дотримання законності Євген Жовтіс.

Високий реєстраційний поріг не дозволив опозиціонерам узяти участь у виборах. Їм відмовили і в політичній агітації на телебаченні. У день голосування спостерігачі зафіксували десятки порушень.

“Ці вибори, на жаль, відбулися за тими самими лекалами, що й були за Назарбаєва, за першого президента. Занадто активно було використано адміністративний ресурс, вкидання, каруселі, активне використання закритих дільниць, куди не було доступу спостерігачам. І за фактом ми бачимо те, що так, у парламенті більшість отримали провладні політичні партії”, — сказав казахстанський політолог Досім Сатпаєв.

Мирні акції протесту 19 березня з вимогою визнати нелегітимними та скасувати дострокові вибори до парламенту — Мажилісу, і місцевих представницьких органів — Масліхатів — супроводжувалися затриманнями учасників протесту. Так, в Астані на Центральній набережній затримано громадянську активістку Галію Тамабаєву. Вона розгорнула плакат “Досить брехати!” і вимагала міжнародного розслідування кровопролитних січневих подій 2022 року, які забрали життя щонайменше 238 осіб.

Загалом, за даними правозахисної моніторингової групи “АктивістиНеЕкстремісти”, зафіксовано щонайменше 16 випадків політичних переслідувань у день виборів.

Проведення дострокових виборів — це рішення президента Токаєва. Протести 2022 року в Казахстані по суті стали відправною точкою для зміцнення його позиції. Тоді, після різкого підвищення цін на скраплений газ, у Казахстані відбулися масові протести, відомі як “кривавий січень”. Крім економічних вимог, протестувальники наполягали на відставці уряду й остаточному відході з політики першого президента країни Нурсултана Назарбаєва.

“Дострокові парламентські вибори — вони ж тільки частина пазла. Тому що після січневих подій минулого року Токаєв під гаслами політичних реформ провів конституційний референдум, де зміцнив свою владу як президент, провів президентські вибори, де отримав 7 років собі. І йому потрібні були парламентські вибори, щоб зробити парламент більш керованим. Тому що йому потрібно було з іншого боку вичистити звідти людей, які були ще за Назарбаєва депутатами, і сформувати парламент за своїми лекалами. Таким чином влада хоче показати, що нібито вона транзит завершила”, — коментує Сатпаєв.

Чи вдасться Токаєву зміцнити свої позиції не тільки всередині країни, а й на міжнародній арені — питання складне, вважають експерти.

“На цей процес матиме прямий вплив геополітична ситуація і, звісно, наш північний сусід, і війна в Україні. Це буде дуже важливим фактором, тому що зрозуміло, що це загрожує і суверенітету, незалежності Казахстану теж. Казахстан такий самий, як Україна, підписант Будапештських меморандумів. І тому теж розуміє, що тут дуже багато невизначеності. Тому робляться спроби балансування з Китаєм, Туреччиною, Заходом. Тобто намагатися весь час маневрувати для того, щоб якось зменшити ризики. І це якось впливатиме і на внутрішню політику теж”, — каже Жовтіс.

Поки що Токаєву вдається балансувати. Він відмовився підтримати повномасштабне вторгнення Росії до України або визнати окупацію українських територій. Але Астана зацікавлена в хороших відносинах як з Москвою (своїм сусідом і основним торговельним партнером), так і з Заходом, який прагне ізолювати Росію й обмежити її можливості у війні проти України.

Читайте також: Китай має двоїсту політику, Індія дистанціюється, — хто залишився серед союзників Росії, вказав Фесенко