Грузинський народ десятиріччями йшов до незалежності попри російські примуси до “дружби” — огляд подій (ВІДЕО)

У серпні 2008 року вторгнення російської армії в Грузію відбулося під приводом “захисту місцевого населення”. Зайшовши на територію суверенної держави, так звані “російські миротворці” обстрілювали грузинські міста і села. Через 15 років у Грузії знову неспокійно: тисячі громадян у різних містах країни вийшли на протести через намір парламенту ухвалити закон про “іноземних агентів”. У підсумку закон відкликали — громадянське суспільство перемогло, інформує FREEДОМ.

Офіційно російсько-грузинська війна почалася 8 серпня 2008 року, але відправною точкою конфлікту між країнами був 1991 рік.

“Перша гаряча точка з’явилася на карті Грузії, це так звана Південна Осетія, а далі, в 1992 році була Абхазія, тому що Грузія вже тоді обрала шлях суверенітету, незалежності та дороги в Європу, а Росії це потрібно було якось стримати. Весь пострадянський простір у 90-х був на тій думці, що просто грузинам звалилася на голову незалежність, і вони просто збожеволіли та почали воювати на своїй території самі з собою. А 2008 року, коли Грузія стала на шлях реформ і все дуже швидко рухалося і розвивалося, то Російська Федерація просто зробила повномасштабне вторгнення”, — розповів пресаташе Посольства Грузії в Україні (2005—2010) Бачо Корчілава.

Бойові дії 2008 року тривали 5 днів і закінчилися 12 серпня поразкою грузинської армії. 

Інформація про втрати російської сторони суперечлива, оскільки офіційні джерела в різний час називали різні цифри: спочатку заявляли про 74 загиблих, але згодом цифри зменшилися до 48. 

Грузія заявила, що Росія істотно зменшила свої втрати, і насправді було знищено 400 російських солдатів. За уточненими даними Грузії, повідомлялося про загибель 154 грузинських військовослужбовців, 14 співробітників Міністерства внутрішніх справ (МВС) і 188 мирних жителів. 

За даними ООН, під час конфлікту близько 120 тис. осіб були змушені були покинути свої будинки.

“До цього було майже 400 тис. унаслідок конфлікту в 90-х роках і додалося ще 120 тис., тому що Грузія втратила контроль над грузинськими селами великої Ліаської ущелини, це в Південній Осетії, і над частиною території Абхазії Кодорської ущелини — це високогірна територія”, — зазначив Корчілава.

Війну було зупинено за посередництва Євросоюзу, план мирного врегулювання розробили Франція і Росія. Один із пунктів – це виведення військ на позиції, позначені до початку конфлікту. Через 14 років після закінчення війни Росія зберігає військову присутність в Абхазії і Південній Осетії, не виконуючи цей пункт плану, заявило Міністерство закордонних справ (МЗС) Грузії напередодні річниці трагічних подій 7 серпня 2022 року.

“У 14 річницю окупації Росія не дотримується укладеної за посередництва ЄС угоди про припинення вогню від 12 серпня 2008 року і розширює свій незаконний контроль над окупованими регіонами. Зводячи колючий дріт та інші загородження вздовж лінії окупації, провадячи незаконні затримання та викрадення людей, грубі порушення прав людини та етнічну дискримінацію грузинів, Росія підриває безпеку, права людини та гуманітарну ситуацію на місцях і намагається ізолювати людей, які живуть на окупованих територіях, від решти Грузії та міжнародної спільноти”, — із заяви МЗС Грузії.

Серпнева війна стала початком занепаду політичної кар’єри президента Грузії Міхеїла Саакашвілі. На наступних парламентських виборах у жовтні 2012 року партія Саакашвілі зазнала поразки. До влади прийшла політична партія “Грузинська мрія”, яка править досі. Однак задекларований від самого початку прозахідний і проєвропейський вектор розвитку Грузії поступово повернув у бік РФ, каже Корчилава.

“У якийсь момент видно від боягузтва ці люди почали загравати з Російською Федерацією. Це загравання призвело до спроби ухвалення ось цього чекістського закону про “іноагентів”, який діє тільки в Росії та Білорусі. Найімовірніше, це була спроба Російської Федерації повернути Грузію на російську орбіту, тому що зараз їм потрібно щось показувати своєму виборцю. Але повернути Грузію на російську орбіту неможливо вже давно”, — заявив він.

Акція протесту біля парламенту Грузії почалася 7 березня 2023 року після того, як у першому читанні ухвалили скандальний законопроєкт про “іноземних агентів”. Грузинські аналітики заявили, що його створено за зразком російського закону 2012 року, який Москва активно використовувала для придушення громадянського суспільства і незалежних ЗМІ.

“Зазвичай я і мої колеги не беремо участі в демонстраціях. Ми висвітлюємо ці демонстрації, як і будь-які інші заходи. Але зараз настав час, коли ми піддаємося прямій атаці з боку уряду. Тому ми повинні захищати себе”, — зазначив журналіст Міхеїл Гвадзабія. 

За даними, зокрема і грузинських ЗМІ, на акцію протесту 7 березня в Тбілісі вийшло приблизно 10 тис. осіб. Через кілька годин демонстрація переросла в зіткнення з поліцією. Силовики почали застосовувати сльозогінний газ і водомети.

“Нам потрібно боротися за право бути європейцями, тому я тут, тому що для майбутнього моєї дитини я вважаю за краще бути частиною європейського суспільства”, — заявила учасниця протесту Ніно Кінкладзе.

Протягом двох днів на площі перед парламентом правоохоронці розганяли мітингувальників за допомогою кийків, сльозогінного газу і водометів. Незабаром протести почалися і в Батумі. Уряд, правляча партія “Грузинська мрія”, а також її партнер по коаліції рух “Сила народу” вирішили не загострювати ситуацію й оголосили, що відкликають законопроєкт. Незважаючи на це, опозиція закликала своїх прихильників не залишати вулиці і продовжувати боротьбу за реформи.

“Я думаю, що “Грузинська мрія” чинить, як зазвичай. Вони роблять два кроки вперед, один крок назад. Зараз вони просто програли тактично, але стратегічно я не думаю, що щось зміниться. Тому що, зрештою, парламентські вибори у 2024 році — для них не просто вибори. Якщо вони програють ці вибори, вони бояться, що можуть бути наслідки для них, якась політична вендетта”, — звернула увагу директорка Грузинського інституту політики Корнелі Какачія.

МЗС України підтримало грузинських демонстрантів. Українські дипломати наголосили, що Грузія має неухильно гарантувати громадянам право на мирний протест. Закон про “іноагентів”, на думку відомства, суперечить європейським цінностям.

Читайте також: Поки Іванішвілі контролює владу Грузії, у країни мало шансів стати частиною Євросоюзу, — Деканоїдзе