Страх за своє життя, карго-культ або пристрасть до великого стилю: навіщо Путіну потрібен бронепоїзд

Президент Російської Федерації Володимир Путін для пересування своєю країною останнім часом використовує не автомобілі та літаки, а спеціальний броньований залізничний склад.

Бронепоїзд для очільника Кремля підготували ще у 2014-2015 роках, однак їздити на ньому Путін почав тільки в другій половині 2021 року, тобто, коли російська армія почала підготовку до повномасштабного вторгнення в Україну.

Бронепоїзд і секретна залізниця для Путіна

Як пише російський розслідувальний центр “Досьє“, користуватися бронепоїздом Путін почав у серпні-вересні 2021-го, а регулярно їздити — після початку великої війни проти України.

“Виїзд поїзда може бути спонтанним, неанонсованим. Після початку війни, у лютому-березні, він став дуже активно користуватися поїздом, особливо щоб дістатися до своєї резиденції на Валдаї”, — розповів співрозмовник “Досьє”.

Розслідувачі зазначають, що бронепоїзд вирішили використовувати з метою безпеки, оскільки пересування літаків президентського загону можна відстежити за допомогою різних сервісів.

Спецсклад Путіна візуально майже не відрізняється від інших поїздів “Російської залізниці” (РЗ). Однак відмінності все ж таки є: склад тягнуть три локомотиви замість одного, на дахах деяких вагонів встановлено радіоантени спецзв’язку, а самі вагони мають шість осей (у звичайних поїздах — чотири).

Крім цього, президентський потяг має для РЗ найвищий пріоритет: розклад коригується спеціально під Путіна, щоб його потяг міг прямувати з максимальною швидкістю і без зупинок. До його складу входять президентський вагон зі спальнею і робочим кабінетом, вагон для супроводжуючих і вагон для спецзв’язку.

Згодом на супутникових картах Google виявили залізничні станції, побудовані для спеціально президентського залізничного складу. Зокрема, одна станція з вертолітним майданчиком знаходиться недалеко від резиденції Путіна в Новгородській області на території Валдайського національного парку поруч із селом Довгі Бороди. Судячи із супутникових знімків, залізниця і станція були побудовані 2019 року.

Ще одна станція розташована за 400 метрів від резиденції правителя Кремля в Ново-Огарьово в Московській області. Її було споруджено 2015 року. Землю під неї вилучили з приватної власності за рішенням тодішнього прем’єр-міністра РФ Дмитра Медведєва.

Є спеціальна залізнична станція і в Сочі. Вона розташована біля резиденції Путіна “Бочаров струмок”. Платформа і тупикова гілка приховані від залізничного полотна, яким ходять звичайні електрички, високим парканом.

Колишній машиніст розповів виданню “Проект“, що бронепоїзд Путіна базується в депо на станції “Москва-Каланчевська”, де розташований закритий вокзал для VIP-персон.

Як вказує центр “Досьє”, поїзд Путіна належить компанії “Гранд Сервіс Експрес”, власниками якої є офшорні фірми, пов’язані з близьким другом Путіна Юрієм Ковальчуком, і бізнесменом Михайлом Рабіновичем.

Варто зазначити, що бронепоїздом любить користуватися також і лідер КНДР Кім Чен Ин, який успадкував пристрасть до цього виду транспорту від свого батька Кім Чен Іра. У квітні 2019 року очільник Північної Кореї прибув на броньованому поїзді зі столиці КНДР Пхеньяна до Владивостока.

Читайте також: Двійники, хвороба Паркінсона, страх смерті та “колективний президент”: експерти поділилися думками про стан Путіна

Поїзд як спосіб вижити

Чому Володимир Путін став їздити на бронепоїзді, на кого з історичних персоналій рівняється кремлівський диктатор, і чого найбільше боїться президент РФ, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

• колишній співробітник КДБ СРСР і Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Жирнов;
• російський письменник, політтехнолог Михайло Шейтельман;
• російський правозахисник, публіцист і політичний діяч Марк Фейгін.

СЕРГІЙ ЖИРНОВ: Президент РФ панічно боїться за своє життя

— Це історія давня, це історія навіть не Путіна, це історія радянська. Ось згадали Кім Чен Ина, а насправді треба було згадувати Кім Чен Іра, вірніше, його батька (Кім Ер Сена, — ред.), тобто дідуся нинішнього диктатора. І треба було згадувати тоді Сталіна і взагалі громадянську війну. До речі, бронепоїзди — це були часи громадянської війни.

Насправді у наших диктаторів завжди були “бзики” з приводу своєї безпеки, а в Путіна — тим більше особливо останнім часом. Навіть ті, хто з ним працює, помітили, що після історії з COVID-19 у нього явно “поїхав дах“, і що тепер він узагалі боїться будь-яких контактів.

Він боїться пересуватися територією. Ну, і до цього теж таке було, тому що потрібно було бачити його кортеж, як його охороняли, які автомобілі йому робили тощо. Але ж Путін успадкував усю цю підземну систему від Сталіна і від радянських часів.

Під час Перебудови, під час того короткого періоду, коли розпався Радянський Союз, стало відомо, що є бункери в Кремлі, що є так зване “Метро-2”, яке з’єднує Кремль з іншими бункерами на території Москви, що є бункер у районі Раменки, 43 біля МДУ.

До речі, є бункери, збудовані ще при Сталіні на Уралі, також є нові бункери, споруджені на Алтаї, на Валдаї, в Сочі. Тобто скрізь, де є резиденції Путіна, там облаштовані приміщення для захисту в разі війни, і навіть ядерної війни. У цьому сенсі нічого нового немає.

Що стосується цього бронепоїзда, то це щось нове в тому сенсі, що раніше Путін надавав перевагу пересуванню або автомобілем, або літаком. Тому що для Путіна переїзд потягом насамперед створює незручності за часом, тому що в Росії це ще досить багато часу займає.

Ми бачимо, як він дбає про своє життя навіть за періодом коронавірусу: оцей його семиметровий стіл, за яким він відсаджує всіх, якісь неймовірні процедури проходять усі люди, які приходять із ним на близький контакт.

До речі, мій партнер, генерал Служби зовнішньої розвідки РФ переконаний, що у всіх випадках, коли Путін перебуває у близькому контакті з якимись людьми, — вручення медалей, якісь промови десь, припустімо, у Волгограді тощо, — його замінюють двійники, тому що Путін сам дуже боїться такого близького контакту.

І з літаками зрозуміло. Тому що був епізод, коли зазнав аварії вертоліт президентського загону “Россия”. І ми знаємо, що вертольоти взагалі доволі часто потрапляють у якісь пригоди, зокрема й на Заході. І Путін буде, звичайно, зменшувати свої авіаперельоти.

Плюс усе, що стосується повітря, тепер відстежується, бо є програми, які йдуть через авіадиспетчерів. І навіть на території Росії вони підпорядковуються Міжнародній організації авіації, штаб-квартира якої розташована в Канаді.

А ось поїзди не відстежують. І тому, я думаю, що через це Путін і пересів на потяг.

МИХАЙЛО ШЕЙТЕЛЬМАН: Путін намагається повторити звички Сталіна

— Цю традицію завели не в Північній Кореї. Північнокорейські лідери, починаючи з Кім Ір Сена, перейняли це у товариша Сталіна. Ми, звісно, можемо згадати й більш ранні бронепоїзди царів або бронепоїзд Троцького. Але тоді аероплани далеко не літали.

Товариш Сталін віддавав перевагу саме поїздам. Я взагалі не впевнений, що він коли-небудь літав. Але на конференції в Тегерані 1943 року (де збиралися Сталін, Рузвельт і Черчілль) Сталін був єдиним, хто приїхав туди спеціальним бронепоїздом, через Баку.

Я думаю, що все-таки Путін це взяв не у Кім Ір Сена, а у Сталіна. Він просто забуває, що Сталін, крім звичок, мав ще якісь принципи і цілі, яких Путін не має. Думаю, Сталін для нього абсолютний ідеал. І напад [на Україну] був більше схожий на те, як Сталін нападав на Фінляндію, на країни Балтії, на Польщу тощо.

Це називається карго-культ — коли ти повторюєш тільки зовнішні ознаки. Карго-культ виник під час Другої світової війни. Тоді американські літаки привозили та роздавали гуманітарну допомогу аборигенам Океанії. Після закінчення війни вони перестали туди літати, а аборигени почали з дерев будувати літаки в розрахунку на те, що вони принесуть їм їжу. А літаки їм їжу не приносили.

Ось так само Путін намагається повторити зовні звички Сталіна. Бронепоїзд, якісь бункери, вся ця його самотність, секретний портфель — це все сталінщина чиста. Але Сталін хотів побудувати світовий комунізм, а Путін — незрозуміло що. Він то грошей хоче вкрасти, то коханку завести, то поїсти смачно, то просто нічого не хоче, а плавати хоче. Так не буває.

Коли є така людина, як Сталін, навколо неї природним чином складається відповідне оточення, набір персонажів. Якщо ви подивитеся навколо, то в будь-якого такого диктатора воно є, навіть у літературі. Згадайте Воланда, умовно кажучи. У нього є свита, у нього має бути кіт, має бути Азазелло, має бути відьма, Коров’єв теж має бути.

І те ж саме у Сталіна. Якщо ви подивитеся, Берія був блазнем, таким Коров’євим у певному роді. Хтось там був Азазелло, хтось ще кимось. І в Путіна теж складається таке оточення. Люди з великими літературними талантами можуть розкласти все оточення Путіна за типажами. Закони жанру і драматургії так влаштовані, що навколо нього складуться такі персонажі, але вони теж будуть оболонками.

Що цікаво, Берія був щирим веселуном. А зараз навколо Путіна жодного щирого веселуна немає. Він їх не підпускає, тільки фальшиві жартівники. Ось Медведєв — це ж новий веселун, тільки фальшивий. Тому не смішно.

Путін повторює тільки зовнішні звички Сталіна. І це нам на руку. Україна тому поки що й тримається в цій війні й, сподіваюся, переможе, бо все-таки бореться з оболонкою, а не зі справжньою сутністю.

МАРК ФЕЙГІН: Путін скочується до геронтократичного божевілля

— Що стосується секретних вузькоколійок і ширококолійок, то вони завжди були. З метро до Кремля ходить якась вузькоколійка, і мало не на інший кінець міста з Кремля є гілка. Це не такий великий секрет. Вони зараз усе вдосконалили, оновили бункери, до деяких провели такі ж рейсові напрямки.

А що стосується бронепоїзда — ну, звісно, Путін боїться. Думаю, головна причина в тому, що він просто-напросто боїться, що його зіб’ють або знищать. Адже він недовірливий і боягузливий.

Але він, до всього іншого, ще дуже любить історію смертей. Свого часу, наприклад, впав літак із президентом Пакистану Зія-уль-Хаком. Він протистояв, між іншим, Радянському Союзу в Афганській війні, підтримував партизан-пуштунів, моджахедів. І дивним чином його літак упав у горах Пакистану. Донині ніхто не знає — чи то збили його, чи то ні. І такий випадок не один.

А ось незрозуміло донині, як примудрився впасти літак із президентом Качинським (Лех Качинський, президент Польщі, загиблий в авіакатастрофі у РФ 10 квітня 2010 року, — ред.). Є одні версії, інші. Я думаю, що там збіг обставин, але, тим не менш, все одно питання назавжди залишиться відкритим.

Путін розуміє, як ця технологія працює. І тому в його уявленні поїзд — це варіант хоч якось вижити на землі, в якійсь капсулі. Тому причина — страх. А друга причина теж інстинктивна, якщо хочете: великий стиль, великі бронепоїзди. До речі, Кім Ір Сен, дідусь нинішнього Кіма — він обожнював потяги. Ну і син його теж. 

Це ж від Сталіна йде, у нього теж був бронепоїзд. Він, щоправда, не любив ні на чому їздити. Він узагалі ні на чому не літав, не їздив. До речі, знаєте, що він і на літаку не літав? Він не особливо схильний був до такого роду пересувань. Але теж пересувався потягами. Великий стиль, великий сталінський стиль.

Я думаю, що Путін, чим старший — він на восьмому десятку вже — тим більше скочується до такого геронтократичного стану. Він, звичайно, відчуває в собі якусь спадкоємність від тоталітарних людожерів минулого. І, мені здається, це дуже сильно форсить його честолюбство: “Я теж можу на поїзді покататися. А що, ні?”.

З іншого боку, питання безпеки першочергові, тому він не розраховує використовувати потяг, щоб їздити кудись за межі Російської Федерації або в масштабах союзної держави, по колишньому СНД, СРСР. Я не думаю, що це його взагалі якось турбує: скільки він їде, що це не так швидко. Путін нікуди не поспішає, тому що він взагалі не працює, взагалі нічого не робить. Це казки про те, що він нібито працездатний, з паперами щось робить — він взагалі нічого не робить.

Читайте також: Бункери Путіна добре захищені засобами ППО, на відміну від домівок і родин росіян, — Ігнат