Це декілька юридичних етапів, які можуть зайняти до року: про створення спецтрибуналу проти Путіна та Лукашенка розповіли експерти

Європейський парламент 427-ма голосами підтримав створення трибуналу для розслідування агресії Російської Федерації проти України. В документі наголошується, що розслідуванню підлягають не лише справи щодо Путіна та військово-політичного керівництва Росії, а й Олександра Лукашенка та керівництва Білорусі.

Президентка Європарламенту Роберта Мецола заявила, що всі причетні до військових злочинів Росії проти України мають бути негайно притягнуті до відповідальності.

“Наслідки війни Росії проти України є величезними. Вбито дітей, жінок, чоловіків. Сім’ї розбито. Зруйновано лікарні, будинки, школи. Сьогодні Європарламент закликає до термінового створення спеціального міжнародного трибуналу. Військові злочинці мають бути притягнуті до відповідальності негайно”, — сказала Роберта Мецола.

Прийнята євродепутатами резолюція свідчить, що спеціальний суд за аналогією з Нюрнберзьким процесом має створюватися у тісній співпраці з Україною та міжнародною спільнотою, бажано за участі ООН.

Головна проблема, яку зараз обговорюють у Європарламенті — як зняти імунітет, який поширюється на Путіна та Лукашенка. Росія є постійним членом Ради безпеки ООН: її рішення паралізовані в будь-яких питаннях, що стосуються війни.

Створення міжнародного трибуналу необхідне, тому що існуюча в світі судова система не здатна впоратися з усіма військовими злочинами, які росіяни вчиняли на території України, вважають більшість експертів.

Євродепутат, колишній прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс закликав ЄС розпочати підготовчу роботу по спецтрибуналу негайно.

“Давайте не запізнимося хоча б з трибуналом, якщо ми вже запізнилися з “Леопардами”. Російський злочин проти України не може залишитися без відповіді з боку міжнародної спільноти заради світової безпеки та заснованого на правилах міжнародного порядку ”, — сказав депутат Європарламенту від Литви.

На першому етапі має бути створено міжнародну спеціальну прокуратуру для розслідування злочину агресії проти України. Відомо, що Євросоюз вже обговорює її створення з українським керівництвом, Євроюстом (європейське агентство, яке співпрацює з судовими та поліцейськими органами країн-членів ЄС, — ред.) та Міжнародним кримінальним судом (МКС).

Скільки часу займе створення та впровадження спеціального трибуналу проти Путіна та Лукашенка, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

• правозахисниця, радниця віце-прем’єр-міністра України з питань євроінтеграції Олена Сотник;
• політолог Володимир Фесенко;
• політичний аналітик, головний редактор порталу After Empire Ольга Курносова;
• народний депутат України Олексій Гончаренко;
• ексрадник міністра внутрішніх справ України Ростислав Смирнов.

Олена Сотник: З юридичної точки зору це просто декілька етапів, які можуть зайняти до року

— На сьогоднішній день в рамках міжнародного кримінального права ми, насамперед, говоримо про військові злочини і про найголовніший злочин — злочин агресії.

Ані Путін, ані Росія в рамках існуючої системи правосуддя взагалі не можуть бути притягнуті за цей злочин до відповідальності.

Про це не дуже люблять говорити політики, про це мало говорять в публічному просторі. Але якщо ми з вами подивимося Римський статут МКС — як було ратифіковано поправку про відповідальність за злочини агресії — невелика кількість країн підписалася, що вони готові брати участь в цій юрисдикції. І Росії поміж них немає. Це означає неможливість притягнення Путіна до відповідальності.

Це не лише в інтересах України, а й усього світу — якщо ми хочемо, щоб світовий порядок існував, а потенційні агресори ніколи навіть не подумали розпочати схоже повномасштабне вторгнення до інших країн.

Тепер про час: здається, що це щось суперскладне і справді може вимагати багато часу та зусиль. Але якщо подивитися з юридичного, суто технічного погляду, це просто декілька етапів.

Перший — це багатосторонній міжнародний договір, де прописуються всі юридичні нюанси щодо створення спеціального трибуналу. Добре, що європарламентарії такою більшістю підтримали цю ініціативу. Тепер сподіваюся, що в своїх країнах вони переконають політикум у необхідності підписання такої угоди, і її підпише максимальна кількість країн.

Потім нам необхідно знайти міжнародну організацію, на основі якої можна створити цей трибунал. Це не обов’язково має бути ООН, хоча в ідеалі було б добре… Є гілка Ради Безпеки, але водночас можна піти довшим шляхом — спробувати провести таке рішення через Генеральну Асамблею.

Коротший шлях: підписати такий багатосторонній договір з боку всіх держав-ініціаторів з тією самою Радою Європи. А потім в цьому документі чітко прописати етапи, зокрема, критерії до складу суду — за таким принципом на сьогодні діє МКС.

Я дуже вірю, що якби була політична воля наших партнерів — не лише Євросоюзу, а й США, Канади та багатьох інших країн з переможної коаліції — і вони оперативно підтримали б це рішення, то створення такого трибуналу може потенційно зайняти до одного року.

Говорячи про категорії злочинів і рівень тих, хто нестиме відповідальність, можна виділити різні інструменти. Наприклад, для притягнення до відповідальності військових злочинців рівня виконавців — солдатів та офіцерів — за катування людей, сексуальне насильство, психологічне насильство на території України фактично не потрібно створювати спеціальний трибунал. Для цього є українські суди, Офіс генерального прокурора, наші правоохоронні органи — нам необхідно це посилити, тому що, на превеликий жаль, тут Роберта Мецола абсолютно права, кількість цих злочинів просто не вміщується в голові.

Для того, щоб все якісно розслідувати, а це дуже важливо, нам потрібно показати не просто підхід масового притягнення до відповідальності, а цілком обґрунтованого масового притягнення до відповідальності. Цей процес має правовий характер, є всі докази.

Але для цього треба нашу національну систему правосуддя та правоохоронну систему підтримати. Тут міжнародна спільнота має долучитись до певних навчань, бо з деякими злочинами наші судді, прокурори, правоохоронці зіткнулися вперше. І тут потрібна технічна підтримка, бо для обробки, оформлення, подання до суду та розгляду сотень тисяч доказів жертв потрібні дуже серйозні людські ресурси і не лише.

А якщо ми говоримо про спеціальний трибунал, то він має, насамперед, створюватися для злочинів агресії. Це можуть бути злочини чиновників, бо питання імунітету складне, але його можна вирішити. Як показує практика попередніх воєн, коли дії певного лідера ставлять під загрозу безпеку країни, регіону, світу — ми знаємо про ядерну та екологічну загрозу — в цьому випадку зняття імунітету буде абсолютно аргументованим. Про це вже висловилося багато авторитетних юристів міжнародного рівня.

Незважаючи на те, що Росія залишається членом РБ ООН з правом вето, сподіваюся, в майбутньому — над цим працює Офіс генпрокурора — ми зможемо якраз в рамках системи ООН подати абсолютно обґрунтовану заяву щодо геноциду. І це буде остаточним вироком для Путіна, бо весь світ має зрозуміти, що це не просто вторгнення та агресивна війна, а його ключова мета — знищення українського народу.

[В питаннях геноциду проти українців, вбивства та депортації наших дітей] будуть використовуватися аналогії, що вже існують в міжнародному праві. Саме в міжнародному трибуналі є поняття злочину агресії, є процедура розслідування цього злочину, встановлені та доведені всі межі відповідальності.

Єдина проблема для МКС полягає в тому, що він не може притягнути Росію до відповідальності, оскільки вона не ратифікувала Римський статут.

Але це не означає, що коли країна-агресор ігнорує міжнародне право та світовий порядок, ставить під загрозу мир та безпеку, то держави не можуть зібратися і вирішити, що є така загроза для миру та безпеки регіону, і вищі посадові особи такої-то країни повинні нести за неї відповідальність. Ніхто не може позбавити нас цієї можливості.

[У випадку покарання союзників РФ]: ми фактично говоримо про відповідальність за співучасть, а, можливо, навіть злочин агресії, якщо називати ім’я того ж Лукашенка. Якщо буде прийнято рішення безпосередньої участі у війні білоруських солдатів та силових структур, Лукашенко одразу стає злочинцем і несе спільну з Путіним відповідальність.

На моє переконання, як правозахисника, незважаючи на всі ці дипломатичні історії про те, що немає прямого вторгнення з боку білоруської армії, але ми живемо в реальному житті: більшість ракет летять з території Білорусі. Для того, щоб розмістити свої військові бази та військових на території іншої держави, потрібно отримати дозвіл її лідера. Що це, якщо не злочин агресії, зокрема Лукашенка? І спецтрибунал має розглядати справи також щодо нього.

Вважаю, що спецтрибунал має бути максимально прозорим — всі докази мають бути представлені максимально публічно. І цим людям випаде можливість захищати себе для того, щоб потім не було питань і не говорили, що це було судилище, зокрема російська пропаганда.

Спецтрибунал також має бути використаний для того, щоб показати російському населенню, що вони привели до влади, підтримують та є співучасниками найбільшого військового злочинця з часів Другої світової війни.

Володимир Фесенко: Дискусія про спецтрибунал в Європі йде, але це дискусія щодо конкретики

— В політичному сенсі головне, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) зафіксував дату початку війни. Це травень 2014 року. Нагадаю, ця справа почалася ще під час війни на Донбасі, тривала кілька років, доки прийняли до розгляду… Раніше ми говорили про гібридну війну, і справді це так і виглядало. Росія заперечувала, говорячи — нас там немає.

І ось зараз перше рішення з приводу дати початку війни. Тобто сам факт цієї війни та окупації Росією цих територій вже визнано.

Європарламент та Парламентська асамблея Ради Європи [своїми рішеннями] вже говорять про те, що треба створювати спецтрибунал для засудження військових злочинів політичного керівництва Росії.

Дискусія про спецтрибунал в Європі йде, але це вже дискусія про конкретику — в якому форматі, на якій правовій основі, де і як він діятиме.

Тобто, вже немає сумнівів, що Путіна, Лукашенка, Лаврова, Шойгу треба притягувати до відповідальності за військові злочини. Питання — засуджувати їх після того, як вони втратять свої посади або на момент перебування на посаді, що зробить їх токсичними ізгоями.

Зазначу ще один важливий момент, пов’язаний з рішеннями ЄСПЛ: підставою для притягнення до відповідальності російських та білоруських керівників є сам факт агресії проти України — вторгнення та захоплення української території. І факт агресії проти нашої країни визнається воєнним злочином — це грубе порушення міжнародного права.

В цьому плані, я вважаю, за останні місяці відбулося величезне зрушення саме в постановці питання. Не просто політичної, а юридичної відповідальності і Росії як країни, і російського керівництва.

Європейські політики обговорюють один з варіантів, який, до речі, вважається не найкращим — трибунал на основі української юрисдикції. Але тоді не можна буде притягти Путіна до відповідальності, доки він на посаді.

Варіант, який викликає у європейських політиків більший інтерес — це сценарій, коли треба буде створювати міжнародний спеціальний трибунал. Можливо, на кшталт трибуналу, який діяв у справі MH17. Але він не повинен бути пов’язаний, наприклад, з юрисдикцією ООН, тому що також популярна ідея — кримінальний суд ООН. Він спеціально створювався, зокрема, для розслідування військових злочинів, займався колишньою Югославією.

Але тут є одна заковика: поки Росія залишається не просто членом ООН, а ще й членом РБ ООН, вона може заблокувати процес створення такого трибуналу.

Дуже важливим є ухвалення резолюцій щодо створення такого трибуналу — Європарламентом, ПАРЄ, в якій не лише європейські країни, зокрема Азербайджан, Туреччина… Тобто це вже інститути міжнародної спільноти. І, гадаю, що й вердикти Європейського суду з прав людини також можуть бути використані.

Наступний крок — створення самого трибуналу. Оптимісти в Європі кажуть, що це може навіть влітку статися.

Далі розпочнуться слідчі дії, хоча вони вже йдуть в юрисдикціях окремих країн. Працюють французи, німці, наші друзі з Польщі, країн Балтії та скандинавських країн. Наприклад, МКС сприяє розслідуванню злочинів у Бучі.

Таким чином в цьому процесі вирішальну роль відіграватиме міжнародна спільнота, а це десятки країн, які підтримують Україну.

Ольга Курносова: Країни, які створять суд та прокуратуру, також визнають втрату військовими злочинцями РФ свого імунітету

— Побоювання, що трибуналом може закінчитися для багатьох діючих осіб [російського керівництва], поступово стає реальністю.

Щоб притягнути до відповідальності людей, які перебувають під [міжнародним] імунітетом, вигадати механізм, дійсно треба попрацювати. Це складна робота, але нею вже займаються. Оскільки злочини тривають, звичайно, мотивація цю роботу прискорити і вийти на якийсь завершальний етап, збільшується.

Тому все більше ймовірність, що ці люди, зокрема Володимир Путін особисто, можуть закінчити своє життя на лаві підсудних або в місцях, які на них чекатимуть після лави підсудних.

Шлях [до зняття імунітету] приблизно той, яким зараз і йдуть країни — укладання міждержавних договорів. Тобто такий суд і така прокуратура можуть бути утворені низкою країн.

Відповідно, після створення суду та прокуратури ці країни за великим рахунком і визнають втрату військовими злочинцями свого імунітету.

Світова історія знає такі прецеденти, тому нічого, що виходить за рамки, тут немає. Повторюся, це дуже складна робота, яка потребує серйозних зусиль, насамперед, міністерств закордонних справ тих країн, які про це домовляються.

[У зв’язку з загрозою трибуналу] російські еліти давно рятують, що можуть. І, до речі, досить багато можуть врятувати… Зрозуміло, бізнесменам в цьому сенсі набагато простіше, бо вони не приймають політичних рішень. Так, звісно, вони потрапили під санкції. Але що їм вже завтра загрожує Гаага — так вони це не відчувають. А ось політичні еліти, звісно, відчувають…

І всі чудово розуміють, що той, хто допоможе світовій спільноті здійснити юридичний акт з притягнення винних до кримінальної відповідальності — великий внесок зробить — зможе досить серйозно зменшити особисту відповідальність. І мені здається, що такі зацікавлені особи мають з’явитися.

Але знову ж таки: світові лідери та країни, які беруть участь у створенні такого суду, теж мають вносити пропозиції для прискорення ухвалення рішення про приведення умовного Путіна на умовну лаву підсудних до умовної Гааги. Таке бажання має виникнути і бути дуже сильним.

Олексій Гончаренко: Це дуже непросте завдання — фактично запускають новий Нюрнберг

— Якщо ми говоримо про спецтрибунал, рішення вже ухвалюються. На минулій січневій сесії ПАРЄ в Страсбурзі я представляв Україну, мене переобрали віце-президентом Комітету з міграції, питань біженців та переміщених осіб. Можу сказати, що ми розглянули дуже важливу резолюцію ПАРЄ, пов’язану з юридичними аспектами та правами людини в контексті російської агресії проти України.

Ключову увагу в резолюції ПАРЄ приділено саме міжнародному спецтрибуналу проти вищого військово-політичного керівництва Росії, включаючи Путіна, а також Лукашенка.

Дуже важливо та правильно, що тут ця пара йде разом. І вони разом мають відповідати за все те, що наробили.

Це важлива резолюція з прописаною дорожньою картою. Попереду — Генасамблея ООН, на якій також це питання може бути розглянуте.

Загалом, це дуже непросте завдання — фактично запускають новий Нюрнберг. Тут багато моментів, пов’язаних з серйозною юридичною роботою, а також тим, що Росія є постійним членом Ради Безпеки ООН і може блокувати в ній будь-яке рішення, використовуючи право вето. І на відміну від нацистської Німеччини, Росія поки не розгромлена…

Але світ рухається в цьому напрямку. І, звичайно, це дуже важливо не лише для українців та відновлення справедливості, а й для всього світу — щоб запобігти таким жахам і звірствам в майбутньому.

Злочинці повинні отримати максимальну міру відповідальності, дозволену законодавством. Питання в іншому — як світу запустити ці процеси. За часів Нюрнберга злочинців могли повісити, сьогодні світ відмовляється від страти. Різниця ще й в тому, що за часів Нюрнберга всі вони були повалені і перебували в полоні. А сьогодні Путін і його верхівка перебувають в Кремлі і, як і раніше, керують найбільшою за територією країною у світі.

Є фронт військовий, є фронт інформаційний, є дипломатичний, а є ще один фронт — юридичний, від якого теж багато залежить.

Ростислав Смирнов: Наше головне завдання — повторити Нюрнберзький процес, а потім привести до кримінальної відповідальності всіх військових злочинців та прихильників “русского мира”

— Хочу нагадати, що ми наближаємося до цифри в 60 тис. кримінальних справ, відкритих проти солдатів РФ під час цієї великої війни. І наше завдання — довести потім всі ці військові злочини на міжнародному рівні, щоб винні отримали покарання.

По-друге, це важлива складова для подальшого відновлення країни через репарації. Також важливо, щоб ці військові злочинці більше ніколи не відчували себе вільними людьми — ні на території інших країн, ні всередині своєї країни.

Важливо: військові злочини немають терміну давності. Тому ми притягнемо їх до відповідальності, може не відразу, але через 5-10 років. Але я впевнений, що буде дедалі більше доведених до конкретних вироків справ.

[Щодо затриманого в Норвегії екскерівника ПВК “Вагнер” Андрія Медведєва]: не готовий сказати, чи дадуть можливість екстрадувати його до України. Але ми точно намагатимемося, щоб тут публічно привести його до відповідальності. І, звичайно ж, він потім буде одним із свідків в міжнародному трибуналі, який буде організовано або окремо, або через виключення Росії з РБ ООН. Процеси точно запущені, але вони не дуже швидкі.

З останнього: було проголосовано резолюцію в Європі щодо відкриття нового міжнародного трибуналу, в тому числі над політичним керівництвом РФ. Хтось скаже, що резолюція — це не закон, це про наміри. Але ми повинні розуміти, що це такий собі меседж, в тому числі від європейських партнерів, що ми готові йти до кінця.

Звичайно ж, наше головне завдання — повторити Нюрнберзький процес. А потім за прецедентом привести до кримінальної відповідальності всіх винних солдатів РФ, які тут творили [звірства], а також всіх прихильників “русского мира”.