Придністровський фронт як загроза захоплення Молдови: експерти оцінили шанси Москви взяти Кишинів

Попри катастрофічні поразки російської армії на українських фронтах, президент РФ Володимир Путін може спробувати здійснити вторгнення в інші країни.

Насамперед погляди Путіна звернені на держави колишнього СРСР — під загрозою можуть опинитися країни, які обрали самостійний шлях розвитку. Експерти вважають, що після нападу на Грузію в 2008 році та Україну в 2014 і 2022 роках, наступною жертвою російського вторгнення може стати Молдова.

У серпні 1991 року один із регіонів цієї країни — Придністров’я — оголосив про свою незалежність і створення так званої “Придніпровської Молдавської республіки” (“ПМР”). Після цього там почався короткочасний збройний конфлікт, який завершився фактичною перемогою сепаратистів за участю російської армії.

Російська Федерація офіційно не визнає суверенітету “ПМР”, однак на неофіційному рівні надає їй військову, економічну, політичну та дипломатичну підтримку. Тож інтереси РФ до Молдови, яка обрала демократичний та європейський вектор розвитку, зовсім не випадкові.

Незалежність Молдови під загрозою: небезпека захоплення країни Росією

Молдавські спецслужби стверджують, що Російська Федерація планувала вдертися на територію Молдови на початку 2023 року. Однак реалізація цих планів безпосередньо залежить від ситуації на фронтах російсько-української війни.

“Мета Російської Федерації щодо створення сухопутного коридору в Придністровський регіон залишається актуальною і сьогодні, а новий наступ Росії в цьому напрямку може відбутися у 2023 році. Їхня реалізація також залежить від розвитку подій у війні в Україні”, — заявили в Службі розвідки і безпеки (СРБ) Молдови.

Як повідомив керівник СРБ Александру Мустяце, на сьогодні керівництво країни аналізує кілька сценаріїв можливого вторгнення Росії.

“Питання не в тому, чи здійснить РФ наступ на територію Молдови, а в тому, коли це трапиться: або на початку року, в січні, лютому, або пізніше, березень, квітень. Але, за інформацією, яку ми маємо, Російська Федерація має намір іти далі. Наприклад, з метою створення коридору з Придністровським регіоном, який є територією Молдови. Тоді ми можемо чітко сказати, що так, вони мають намір дійти сюди, з’єднатися. Що буде далі, їхні наміри щодо Кишинева, ми можемо обговорювати, але це реальний і дуже високий ризик”, — заявив Александру Мустяце в інтерв’ю TVR Moldova.

Глава СРБ нагадав, що в селі Кобасна в Придністров’ї розташований найбільший у Європі склад боєприпасів, який охороняє армія РФ. На думку Мустяце, ці снаряди Росія може використовувати під час можливого військового конфлікту з Молдовою.

За інформацією The Washington Post, раніше свою присутність у Молдові росіяни використовували для спроб здійснення державного перевороту. З цією метою кремлівські спецслужби організовували в Кишиневі та інших містах країни проплачені антиурядові мітинги, щоб привести до влади проросійські сили.  

Водночас президентом Молдови з 2016 до 2020 року був Ігор Додон, який виступав за скасування угоди про асоціацію з ЄС і проти вступу Молдови до НАТО. Натомість цього Додон обіцяв дружбу з Росією і відновлення економічних відносин з нею в повному обсязі.

За твердженням журналістів RISE Moldova і розслідувачів Центру “Досьє”, кожен третій російський дипломат у Молдові був пов’язаний із російськими спецслужбами.

Згідно з журналістським розслідуванням, починаючи з 2014 року, до Молдови регулярно приїжджає група співробітників Федеральної служби безпеки (ФСБ) Російської Федерації за дипломатичними паспортами, які видають у Міністерстві закордонних справ Росії, і Молдова цьому ніяк не протидіяла.

“Кожен третій російський дипломат був пов’язаний із російськими спецслужбами: хтось із ними працював, хтось жив у підвідомчому будинку, в якому селять представників спецслужб, хтось був співробітником військової частини. Тобто це люди, які використовували дипломатичне прикриття, щоб безперешкодно в’їхати в Молдову. Якщо ми зуміли довести, що кожна третя з 24 осіб була пов’язана з ФСБ, то уявіть собі, скільки їх дійсно може бути”, — зазначив головний редактор RISE Moldova Володимир Тхорик.

За словами журналіста, Росія розглядала три сценарії окупації Молдови, після чого планувала відкрити третій фронт для вторгнення в Україну, з боку Чернівецької області. Згідно з першим планом Путіна, війська мали частково окупувати Молдову — з коридором від Одеської області до Придністров’я. Другий сценарій — повна окупація країни. І третій передбачав захоплення тільки Придністров’я.

РФ останнім часом часто погрожує Молдові і на офіційному рівні. Так, заступник міністра закордонних справ РФ Михайло Галузін в інтерв’ю пропагандистському агентству “РИА Новости” заявив, що “активізація співробітництва Кишинева з країнами НАТО у військовій і військово-технічній сферах є чинником, який більшою мірою підриває безпеку самої Молдови”. Як приклад Галузін навів Україну.

Відповідь від МЗС Молдови надійшла негайно. У дипломатичному відомстві наголосили, що Молдова — незалежна держава, яка має право сама вирішувати, з ким і як співпрацювати.

“Молдова — миролюбна і нейтральна держава, і нейтралітет не означає самоізоляцію, демілітаризацію або байдужість до того, що відбувається у світі. Ми зацікавлені у зміцненні нашої стійкості, зокрема й через НАТО — найсильніший військово-політичний альянс у світі. На міжнародній арені ми живемо в складному регіоні, який постраждав від брутальної агресії Росії проти України, що має драматичні наслідки для нашої держави. Нам потрібна вся солідарність наших друзів для подолання численних гібридних викликів, з якими ми стикаємося. Ми — вільна країна і нам вирішувати, як розвивати нашу країну”, — написав на своїй сторінці у Facebook речник МЗС Молдови Даніел Воде.

Реакція на загрозу вторгнення РФ у Молдові, Україні та ЄС

На думку деяких молдавських політиків, Росії не вистачить сил і ресурсів для відкриття фронту з боку Придністров’я. Такої думки, зокрема, дотримується депутат парламенту Республіки Молдова від партії “Дія і солідарність” Оазу Нантой, повідомляє NewsMaker.

“Я вважаю, що путінський режим не зможе навіть в умовах внутрішнього авторитаризму і тотального знищення прав своїх громадян продовжувати цю військову авантюру до нескінченності”, — зазначив Оазу Нантой.

Парламентарій також упевнений, що конфлікт у Придністров’ї необхідно вирішувати без участі представників так званої “ПМР”, а демілітаризувати регіон потрібно спільно з Україною і НАТО.

“Я не думаю, що придністровський конфлікт потрібно вирішувати на основі діалогу з Тирасполем. Кишинів разом із партнерами має розробити план дій, покласти його на стіл, і тих, хто прийме ці умови, пробачать, іншим доведеться піти. Тут не треба гратися з переговорами. І, звісно, тут необхідні скоординовані дії з Україною і НАТО. Тому що ми не будемо щирими, якщо говоритимемо про реінтеграцію країни без конкретного плану повної демілітаризації цієї території”, — наголосив депутат.

З огляду на потенційну військову небезпеку, яка виходить з боку Російської Федерації, у Європарламенті заявили, що готові підтримувати Молдову.

“Єврокомісія пообіцяла збільшити фінансування Молдови. Я знаю, наскільки це важливо, і я також знаю, що знадобиться ще більше вкладень. Ви можете на нас розраховувати. Ви — останній бастіон між війною і ЄС. І ми повинні це добре розуміти”, — заявила голова Європейського парламенту Роберта Метсола під час свого візиту до Кишинева.

Представник паризького Центру досліджень Східної Європи (CREE) Селін Байю нагадала, що Республіка Молдова входить до групи так званого “Східного партнерства”, що складається з шести країн, зокрема України та Грузії.

“З червня Молдова, як і Україна, є офіційним кандидатом на вступ до ЄС. Це величезний крок, який ЄС повинен підтримати діями, навіть якщо процес отримання членства може зайняти тривалий час. Таким чином, ми покажемо Росії, що вона не може робити, що хоче, безпосередньо по сусідству з нами”, — стверджує Селін Байю.

Своєю чергою, секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов, коментуючи в ефірі телемарафону повідомлення про можливий напад РФ на Молдову, зазначив, що інформація молдовської розвідки не є для України новиною.

“Це вторгнення мало відбутися раніше, якби Україна не витримала б ситуацію і впала в березні або лютому. Тоді наступною була б Молдова, Польща, країни Балтії. Про це ми неодноразово говорили. Так уже сталося, що ми воюємо сьогодні за всіх, зокрема за них”, — заявив секретар РНБО.

Данілов додав, що Україна робитиме все, щоб напад Росії на Молдову не відбувся.

Читайте також: Агенти Кремля: як РФ намагається дестабілізувати ситуацію в Молдові (ВІДЕО)

Чи наважиться Росія вдертися на територію Молдови? Чи зможе армія Молдови дати відсіч російським військам? Яку роль у можливому конфлікті може зіграти Придністров’я? Ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили військовий оглядач Денис Попович і політолог-міжнародник, директор Центру суспільних досліджень “Український меридіан” Дмитро Левусь.

Денис Попович: Сухопутний коридор до Придністров’я малоймовірний

— Я б не хотів ображати молдавську армію, Збройні сили Молдови, але російська загроза для них дуже реальна. Серйозні проблеми можуть у них виникнути насправді. І питання існування Молдови в нинішньому вигляді може стати досить гострим для уряду країни.

Але мені здається, що ця заява звучала в контексті можливого прориву російської армії до Придністров’я.

На мій погляд, це малоймовірно. Я навіть не знаю, що може трапитися для того, щоб росіяни прорвалися українським суходолом.

Хоча, хто знає, що говорив Путін, а тим більше зараз є думка, що свої невдачі на українському фронті він спробує перекрити іншими військовими операціями. На столі лежить у нього Молдова, на столі лежить у нього варіант із Грузією, і на столі у нього лежить варіант Північного Казахстану для того, щоб вдертися в ці місцевості.

Тобто варіант, за якого невдалий перебіг війни в Україні він захоче прикрити чимось більш переможним, вельми логічний.

Дмитро Левусь: Для Молдови внутрішні загрози набагато небезпечніші, ніж російське вторгнення

— Пан Мустяце, по-перше, не сказав нічого нового, це було абсолютно очевидно, коли велика війна тільки розпочалася 24 лютого, і танкові колони з Криму демонстрували абсолютно явне спрямування на південь.

І десантні російські кораблі, що маячили біля берегів Одеси, і готовність російської групи військ, яка розташована в Придністров’ї, до якихось дій у тилу в української армії. Тобто це все було абсолютно прозоро, і це було абсолютно зрозуміло.

І коли до квітня стало зрозуміло, що жодного сухопутного коридору не буде, і десант в Одесу зірвався, Москва намагалася дестабілізувати ситуацію, змусити своїх придністровських маріонеток усе-таки зробити хоч щось. І ті демонстрували дуже низькопробні терористичні акти, від яких віяло явною постановкою. Було зрозуміло, що їм теж, приблизно як Лукашенку зараз, не дуже хочеться починати цю війну.

Щодо пана Мустяце, я думаю, що це, по-перше, такий зайвий переляк перед Росією і Москвою. Дуже багато хто з політичного класу не тільки Молдови, а й Західної Європи, і світу взагалі досі не може повірити в те, що можливий мир без Росії, що без неї можна жити, що Росія зараз зазнає поразки. Як же так, вона може раптом зазнати поразки в Україні.

Тому він повинен десь лякати своїх керівників країни або давати якісь такі прогнози, яким вони вірять, щоб потім не говорили “я ж попереджав”.

Поки що підстав для того, що Молдова впаде жертвою російського удару саме в такий спосіб, як він розповідає, немає. Там є набагато більше інших загроз, набагато небезпечніших.

Це і те ж саме Придністров’я, яке може воювати майже на рівних із молдовською армією. Не в змозі, мабуть, перемогти, але в змозі змінити військово-політичну ситуацію в Північному Причорномор’ї за тим сценарієм, який собі малювала Росія.

І там є питання інших проросійських регіонів. Це абсолютно проросійські настрої в політикумі Гагаузії, які дуже небезпечні. І ми всі бачили, як Майя Санду розмовляла не так давно з депутатами Народних зборів.

Ситуація на півночі Молдови теж досить неоднозначна. Там спецслужбам Молдови треба було б приділити набагато більше уваги, ніж говорити про той бік, який насправді прикритий, зокрема, і героїзмом України, української армії.

Читайте також: Вторгнення в Молдову і конфлікт на Балканах: які плани виношує Кремль (ВІДЕО)