Бахмут на Донеччині — це місто, яке варто оцінювати як своєрідний бастіон-пастку, яким вона є вже понад шість місяців. Такою думкою поділився в ефірі телеканалу FREEДОМ військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.
Він зазначив, що Бахмут російські окупанти намагаються окупувати, оскільки він вважається важливим логістичним вузлом.
“Але при цьому для них це від самого початку був і пропагандистський елемент. Перший етап щодо, скажімо так, повернення так званих ефемерних кордонів якоїсь “ДНР”, яка нібито перебуває в адміністративних межах Донецької області в ролі якогось утворення державного. Загалом уся ця пропагандистська маячня. Насамперед логістика, а по-друге — пропаганда”, — сказав Коваленко.
Але зараз що логістика, що пропаганда повністю анулюється тим, що, по суті, для російських окупантів Бахмут, а також Авдіївка, Вугледар — ці міста є сенсом виживання, каже експерт.
“Вони, по суті, є плацдармом, з яких Збройні сили України можуть чинити досить серйозний вплив на всю логістику російських окупантів зі сходу на південь. Особливо, якщо ми говоримо про логістику. На півдні у росіян поступово виникає криза з матеріально-технічним забезпеченням і відправленням сил і засобів для компенсації втрат”, — уточнив Коваленко.
Він нагадав, що єдина логістична артерія, яка працює для російських окупантів на сьогодні на півдні — це Кримський міст.
За словами Коваленка, як така логістика, яка зараз забезпечує всім необхідним південь, працює неефективно. Російське командування стурбоване цим і має намір зі сходу на південь забезпечити додаткові постачання сил і засобів за допомогою залізничного сполучення.
“Але це залізничне сполучення можливе тільки в тому разі, коли воно не перебуває в зоні вогневого впливу, вогневого контролю і впливу противника: Збройних сил України щодо російських окупантів. І росіяни зараз найбільш запекло сконцентрували всі сили й засоби саме на Бахмуті, тому що він може стати першим етапом з формування ось цього буфера безпеки для їхньої логістики зі сходу на південь”, — пояснив Коваленко.
Росіяни не шкодують сил і засобів для того, щоб окупувати Бахмут.
“Там зараз сконцентрований перший, другий армійський корпус так званих “ЛНР” і “ДНР”. Це мобілізовані жителі цих тимчасово окупованих регіонів. І вони відіграють роль “живого м’яса”. Ними просто закидають позиції ЗСУ. А учасники приватних військових компаній, таких як “Вагнер”, “Ліга”, “Редут”, більше грають штурмову роль”, — доповнив Коваленко.
У перспективі підрозділи першої танкової армії, які розміщені зараз у Білорусі й проходять підготовку, оскільки вони на понад 90% складаються з частково мобілізованих, будуть відправлені теж під Бахмут. На сьогодні в кількості особового складу понад 9 000, сказав він.
“Тобто ми можемо бачити, які ресурси готова Росія вкидати для того, щоб окупувати цей населений пункт. А тому найближчим часом говорити про те, що там якось може змінитися ситуація в кращий бік — ні, вона не змінюється вже пів року. І в цьому то і вся суть Бахмута. Це місто-герой, яке можна порівняти з Маріуполем. Маріуполь на себе прийняв у перші місяці війни величезну кількість ресурсів російських окупаційних військ, які не тільки стримав, а й перемолов через себе. І Бахмут уже шостий місяць не просто стримує, а й теж перемелює цей колосальний ресурс, який міг би бути використаний на якомусь іншому напрямку. Бахмут — це бастіон-пастка, яка перемелює в собі величезну кількість російського ресурсу. Не тільки ресурсу армії, а й “зеків”, “чмобіків” та інших усіляких представників силових структур РФ”, — резюмував Коваленко.
Читайте також: Російська пропаганда робить із Бахмута символ — подобу Сталінграда, Курської дуги і Берліна одночасно — причини назвав експерт