“На Донеччині безпечного місця просто не існує”: як триває евакуація з найгарячіших точок України

Україна продовжує евакуацію громадян із найбільш обстрілюваних міст Донецької області — Бахмута, Торецька, Авдіївки, Красногорівки. Але дуже часто жителі регіону не хочуть покидати нерухомість та землю, хоча самі давно перебувають у небезпечному районі на лінії вогню. Про це в ефірі телеканалу  FREEДОМ розповіла начальниця відділу комунікації поліції Донецької області Олександра Гаврилко.

За її словами, до поліції надходять постійно звернення з проханням про евакуацію — із різних населених пунктів. Часто пишуть, зокрема у соціальних мережах, родичі людей, яких треба врятувати.

“До нас надходять прохання про допомогу з різних точок та по-різному: пишуть люди навіть у соцмережах. Здебільшого родичі, які певним чином змогли вийти на зв’язок із своїми близькими. Ми намагаємось жодного повідомлення не пропускати. Також, якщо з’являється зв’язок, можуть телефонувати на резервні номери. Люди можуть звертатися, коли приїжджають до них із гуманітаркою. Або ж до своїх військових адміністрацій. Тобто вони можуть через них передавати інформацію про евакуацію”, — розповіла Гаврилко.

Вона також наголосила, що бувають різні евакуації залежно від ситуації: сплановані чи екстремальні.

“Було так востаннє у Бахмуті. До нас під’їхали волонтери прямо до відділу поліції, звернулися до начальника і сказали, що мають інформацію про те, що перебуває в підвалі сім’я, батько з донькою. Вони в паніці, живуть у дуже поганих умовах, і їм терміново потрібна евакуація. Ми не стали навіть довго виясняти обставини. Одразу була команда виїжджати. Ми навіть не розуміли спочатку, що то за територія. Самі волонтери туди не могли доїхати, бо вони не місцеві. А наші поліцейські знають кожну стежку, кожен поворот, знають, де безпечно, де територія більш проглядається, прострілюється, де можна об’їхати”, — розповіла начальниця відділу комунікації.

Ситуація виявилася складною, але людей вивезли безпечно, уточнила вона. Бувають і такі евакуації, коли поліція наперед отримує адреси, дані людей. Потім починається комунікація, зокрема з військовими підрозділами, проводиться аналіз оперативної обстановки.

“Ще трапляються випадки, коли, наприклад, ми приїжджаємо до людей, і поки вони збираються, можемо пройтися будинками, питати в інших — кому ще потрібна евакуація, кому необхідна допомога. Люди часто відмовляються. Але ми спілкуємось, проводимо профілактичну роботу, розповідаємо більш детально. Головне, щоби людина повірила тобі. Тоді вже дехто замислюється і просить приїхати за три-чотири дні, за тиждень”, — поділилася Гаврилко.

Вона розповіла про нещодавній випадок в Авдіївці. Люди жили в дуже важких умовах і не виїжджали лише тому, що думали, що їм ніхто не допоможе.

“Там двоє діток, маломобільний дідусь, батько з інвалідністю, та ще дуже багато тварин. Вони боялися, що їх ніхто із тваринами не візьме. Боялися, що не зможуть їх забрати, бо мешкають на дев’ятому поверсі. І ми приїхали, евакуювали цю родину. Зараз у них все гаразд”, — розповіла представниця поліції.

Також, за її спостереженнями, люди погоджуються частіше на евакуацію, якщо у ній є діти. Потрібно просто достукатися до них і пояснити, що страждає дитина, а вона не приймає самостійно рішень.

“Тут живуть діти, які кажуть, що їхня мрія просто зараз побігати. А ще вони кажуть: “Ми хочемо вчитися”. У дітей роздруківки висять із розкладом шкільних занять, які вони відвідували раніше, до війни. Тому ми завжди говоримо: навіть якщо ви, дорослі, не хочете виїжджати, подумайте про своїх дітей, вони ж не можуть приймати рішення, вони робитимуть те, що роблять батьки. І ви знаєте, переважно люди реагують на це”, — розповіла Гаврилко.

Вона наголосила, що людям пропонують різні варіанти та не змушують їхати силоміць, навіть якщо це обов’язкова евакуація.

“У нас немає примусової евакуації, є обов’язкова. Але ми навіть зараз пропонуємо різні варіанти евакуювання. Наприклад, не в інші регіони, не дуже далеко, на території області у безпечніші міста. Хоча на Донеччині безпечного місця зараз просто не існує. Проте є міста, в яких більш-менш можна ще перебувати. І наше завдання — зберегти життя людей. Для початку хоча б ми можемо вивозити їх на територію Покровського, Краматорська, Слов’янська, тому що в Авдіївці, Красногорівці, Бахмуті просто вже не можна перебувати. Тому наша мета спочатку з осередку обстрілу вивезти людей”, — наголосила Гаврилко.

Читайте також: Найгарячіша точка в Україні: у Бахмуті внаслідок російських обстрілів зруйновано 60% інфраструктури