Хто підтримує РФ зброєю: розбір від Мацуки

Із появою іранських дронів-камікадзе та їх масованими нальотами розпочався новий етап війни Росії проти України. Це вже не зіткнення на полі бою, не артилерійські дуелі… А нова загроза, до якої українська система протиповітряної оборони поки що не готова до кінця. Але що буде, якщо Іран поставить Москві тепер балістичні ракети? А підозри такі є… А якщо Північна Корея почне постачання зброї? Що це може бути? Снаряди? Міни? Ракети? І чому у Вашингтоні вважають, що Москва та Пхеньян уже домовилися? Про все це — в авторській рубриці шеф-редактора телеканалу FREEДОМ Олексія Мацуки.

Спочатку розберемося з іранськими дронами-камікадзе, використання яких в Україні і Москва і Тегеран, формально не визнають. Вперше інформація про них підтвердилася у вересні, коли ЗСУ збили такий дрон у районі Куп’янська у Харківській області. Після цього почалося розслідування: де ці безпілотники виробляються, як доставляються до Росії, звідки атакують? З’ясувалося, що їх не так і багато — іранці за місяць виробляють для Москви близько 150 дронів типу “Шахед-136” (Shahed-136). Виготовляють їх одразу у трьох країнах: в Ірані, Сирії та Таджикистані. Доставляють і повітряним шляхом, і морським. Американці навіть відстежили рейси, якими до Росії привозили замовлення: їх виконують чотири іранські авіакомпанії, одна з яких належить Корпусу вартових ісламської революції і навіть використовує російські літаки Іл-76.

Морський маршрут також простежили. Вантаж везуть з Ірану в Астрахань та Махачкалу. За документами це “запчастини для цивільної авіації”. Ще один морський шлях йде із сирійського порту Тартус до окупованого Криму. Є навіть підозри, що Росія може використати для цього “зерновий коридор”. Якщо ця версія підтвердиться, то на цьому фоні дуже показово виглядатимуть маневри Росії із призупиненням участі, а потім із поверненням у “зернову угоду”.

Телеканал CNN публікує дані, що Росія вже використала майже п’ять сотень таких дронів і розраховує отримати в листопаді ще дві сотні, а також розвідувально-ударний дрон, “Мохаджер-6” (Qods Mohajer-6). І в Україні, і в США підтверджують, що іранські військові фахівці перебувають в Криму, де навчають поводження з дронами, і технічно їх обслуговують.

Але найбільше побоювання викликають плани нових поставок. За даними американської військової розвідки, Москва має домовленість про закупівлю балістичних ракет “земля-земля”. Авторитетна газета The Washington Post з’ясувала, що це ракети малої дальності, здатні вражати цілі на відстані 300 і 700 кілометрів, Росія планує розмістити їх на півночі від кордону з Україною.

Відома й ціна такої підтримки. У Штатах вважають, що Іран натомість просить у Москви допомоги у придбанні додаткових ядерних матеріалів та у виробництві ядерного палива. Воно потрібне не лише для ядерних реакторів, а й потенційно може прискорити створення Іраном ядерної зброї.

Домовленості у Москви, як виявилося, не лише з Тегераном. У вересні українські військові виявили на кинутих російських позиціях міни, на яких були написи китайською. Невже Пекін теж розпочав збройові постачання? У такому разі Китай миттєво потрапив би під американські та європейські санкції за прикладом тих, що введені проти Росії, а це те, чого в Піднебесній бояться найбільше.

Зрештою схилилися до іншої версії. Шлях китайських мін проходив через Північну Корею. Пхеньян міг поставляти Збройним силам РФ снаряди китайського виробництва, які в нього були. Але це були лише підозри. І ось зараз Рада безпеки США отримала докази. Оскільки там офіційно заявили, що режим Кім Чен Іна постачає боєприпаси Росії через Близький Схід та африканські держави.

Інше питання — наскільки великі арсенали КНДР? З одного боку, Північна Корея — мілітаризована країна, оскільки довгі десятиліття живе у напіввоєнному режимі. З іншого боку, експерти запевняють, що не варто чекати якихось великих партій зброї та боєприпасів.

“Мова не може йти про великі постачання. Адже від Північної Кореї до окупованої території України щонайменше 7-8 тисяч кілометрів. Багато снарядів літаками на такі відстані не завезеш — це було б надто дорого. Тому, як на мене, Північна Корея могла здійснити для росіян якісь невеликі поставки снарядів у вигляді кількох ешелонів. Але навряд чи такі корейські постачання стануть масовим явищем. І вони не зможуть переламати хід війни”, — вважає військовий експерт Петро Черник.

Як це зупинити? Здавалося б, є вихід (і його вже озвучили) — санкції. Внести до чорних списків усіх, хто сприяє цим контрактам, займається юридичним оформленням, перевезеннями, зробити ціну настільки високою, що нові партії доставляти вже не наважаться… Але тут теж не так просто.

Тепер зрозуміло: якби Європа закрила для Росії збройовий ринок ще 2014 року, після анексії Криму, то може й цієї війни не було б… Але зволікання з більш жорсткими обмеженнями дало Москві великий тимчасовий лаг для озброєння своєї армії. Приміром, у ході розслідування Investigate Europe з’ясувалося, що держави Євросоюзу після ембарго 2014 продовжували експортувати Росії зброю як мінімум до 2020 року.

“З 2015 по 2020 рік принаймні 10 країн-членів ЄС експортували до Росії зброю на загальну суму 346 мільйонів євро. Франція, Німеччина, Італія, Австрія, Болгарія, Чехія, Хорватія, Фінляндія, Словаччина та Іспанія – продавали Росії “військове обладнання”, яке може включати ракети, бомби, торпеди, гармати та ракети, наземні транспортні засоби та кораблі”, — йдеться в даних офіційної Робочої групи Ради з експорту звичайних озброєнь (COARM).

Начебто в 2014 році Рада ЄС ухвалила чітке рішення про заборону продажу зброї Росії. Але ембарго виявилося повним лазівок. Наприклад, країни-члени ЄС випустили понад тисячу ліцензій, тобто окремих дозволів на операції зі зброєю. Такі собі “індульгенції”, дозволи провести ту чи іншу збройову угоду. І трійка “лідерів” серед постачальників — Франція, Німеччина та Італія.

І лише з початком повномасштабної війни, з лютого, потік озброєння та запчастин припинився. Саме тому Росія й почала шукати інших постачальників, звернувшись до когось могла — КНДР та Ірану, для яких це не стільки заробіток, скільки виклик США. Спроба посилити свої позиції у світі.

Саме тому і в США, і в Європі дуетом заявили про посилення існуючих та запровадження нових санкцій проти Ірану. Євросоюз вніс до чорних списків трьох іранських генералів та компанію-виробника безпілотників “Шахед”.

США також мають намір діяти аналогічно, розширюючи свої чорні списки.

Але чи здатні дрони змінити ситуацію на фронті? Для чого вони? Це засіб дестабілізації, залякування… Чи потрібні вони здебільшого для пропаганди?

За даними, якими з нами поділилися джерела в американських дипломатичних колах, у Штатах вважають, що основне завдання, яке переслідує Москва, організовуючи атаки дронів, навіть не ослаблення енергетичної інфраструктури. Головне, як вважають у Вашингтоні, спроба Росії створити атмосферу страху. За допомогою відключень світла, води, тепла створити всередині України настрій, коли суспільство буде не готове до війни такою ціною. А отже, нібито влада має відмовитися від ідеї продовження бойових дій і вийти на переговори з Москвою. Водночас Кремль “вимотує” і український, і західний військові бюджети, адже для протидії дронам потрібні ракети. Паралельно Москва намагається зупинити український контрнаступ. Адже з появою дронів пріоритети військової допомоги змінюються. Усі зараз сконцентровані на засобах ППО та меншою мірою на озброєннях, які б допомогли прорвати фронт. Але основне для Москви — це все-таки внутрішня нестабільність України та примус до переговорів.

А наскільки це може спрацювати? У Києві дуже чіткий настрій — на діалог із Росією не погоджуватися. Жодних переговорів до моменту, поки не буде взято під контроль територію країни, включаючи Донбас та Крим.

Постачання нових дронів Москві турбують Україну, але тут є нюанс.

“У них укладено контракти на постачання від 1 500 до 2 400. Але це не означає, що вони їх отримають. Це контрактні зобов’язання іранської сторони. Враховуючи, що Іран постачає ці дрони ще й в інші країни для бойових дій, а зараз у них самих там все не дуже, скажімо так, спокійно розвивається, сподіваємося, що не всі ці зобов’язання іранська сторона зможе виконати по відношенню до Росії”, — вважає міністр оборони України Олексій Рєзніков.

І ця заява міністра може говорити про те, що іранські дрони розглядалися Росією як засіб, необхідний лише на певному етапі. Для ескалації, для гальмування українського контрнаступу. Але зараз і Україна навчилася протистояти атакам “Шахедів”. Перші комплекси NASAMS (National Advanced Surface-to-Air Missile System) вже настигли. А у Німеччині для управління цими системами ППО підготували першу сотню операторів. Тому для нового етапу ескалації Росія, ймовірно, розглядатиме інші види озброєнь.

Ось тут, мабуть, і з’являться іранські балістичні ракети “земля-земля”. Це нова загроза, яка в жодному разі не стане сюрпризом ані для України, ані для Заходу.

Читайте також: Росія виводить у бій гаубиці 1940-х років, майже всі ресурси витрачено, — Коваленко (ВІДЕО)