Київський договір безпеки: про нові гарантії для України говоримо з Веніславським та Фесенком

Ілюстративне фото: Facebook/Генштаб ЗСУ

Крім Будапештського меморандуму від 1994 року у незалежної України не було жодних гарантій безпеки, але й він не допоміг захиститися від російської агресії. Росія, яка гарантувала Україні територіальну цілісність, сама порушила взяті на себе зобов’язання, вторгнувшись в Україну та окупувавши частину територій.

Щоб убезпечити себе в майбутньому, Україна розробила свій проєкт гарантій безпеки — Київський договір безпеки (Kyiv Security Compact). Документ розроблявся протягом двох місяців міжнародною експертною групою під керівництвом глави Офісу президента України Андрія Єрмака та колишнього генерального секретаря НАТО Андерса Фога Расмуссена.

Як допоможе Україні новий договір безпеки, у чому його інновації та на що може розраховувати Україна, коли договір буде підписано — в ефірі телеканалу FREEДOM обговорюємо з експертами:

  • народним депутатом України (фракція “Слуга народу”), членом комітету Верховної Ради України з питань безпеки, оборони та розвідки Федором Веніславським;
  • політологом Володимиром Фесенком.

Суть проєкту договора

Що передбачають гарантії безпеки для України, у своїй колонці для Ліга.нет виклала радниця глави Офісу президента України Дар’я Зарівна.

Мета. Це будуть перші подібні гарантії у XXI столітті, і вони можуть закласти основи нового порядку безпеки в Європі. Вони будуть об’єднані у рамках Київського договору безпеки. Він складається із спільного документа про стратегічне партнерство між державами-гарантами та Україною, а також двосторонніх угод між Україною та державами-гарантами.

Суть — у комплексній та багаторівневій допомозі Україні для побудови надійної системи оборони та безпеки, здатної працювати як на запобігання агресії, так і на відсіч їй.

Хто надаватиме гарантії. Вони надходитимуть переважно — але не виключно — із країн НАТО. Інші країни можуть приєднатися до додаткових або конкретних питань, пов’язаних із гарантіями безпеки. Формат “Рамштайн” (це близько 50 країн) може стати основою цієї більш широкої групи.

Як це працює. У разі загрози, на запит України гаранти мають зібратися для колективних консультацій протягом короткого часу (наприклад, 24 години) та ухвалити рішення про активацію розширених гарантій у складі коаліції країн, готових приєднатися (наприклад, протягом 72 годин).

Термін дії. Гарантії мають надаватися на безстроковій основі. До того ж вони мають адаптуватися залежно від рівня загроз.

Оцінка експертів

— До гарантій договору можуть приєднатися США, Великобританія, Канада, Польща, Італія, Німеччина, Франція, Австралія, Туреччина, країни Північної Європи, а також Балтії, Центральної та Східної Європи. Як працюватимуть ці гарантії безпеки? Цей договір є формою, яка може дзеркати систему НАТО?

Фесенко: Ні, вона не дзеркаліть систему НАТО. Але вона може дати нам на період, коли ми не є членами НАТО, додаткові гарантії щодо стримування можливої агресії. Ми розуміємо, від кого може бути ця агресія, джерело агресії — Росія, інших поки що ми не спостерігаємо, принаймні на наших кордонах.

Профілактичне стримування цієї агресії — важливий момент, який я особливо наголосив би.

Головна гарантія нашої безпеки, як показала ця війна, — це наші Збройні сили, наша власна обороноздатність.

І від наших партнерів, потенційних гарантів безпеки, ми очікуємо на підтримку у розвитку наших ЗС, нашого військово-промислового комплексу. Щоб ми не були змушені шукати зброю та боєприпаси за кордоном так, як зараз, а могли більшу частину цих ресурсів виробляти самі. І щоб наші партнери допомогли нам у модернізації наших ЗС. Насамперед, йдеться про авіацію, про протиповітряну систему оборони та про протиракетну систему — це для нас дуже важливо.

Це не заміна НАТО, але може допомогти нам увійти до НАТО. Де-факто ми однією ногою вже там, з погляду реальної співпраці з цим альянсом.

Багатосторонній договір про гарантії безпеки для України може стати однією з основ нової архітектури безпеки в Європі. Регіональної архітектури безпеки, що також є принципово важливим.

А самі гарантії вже зараз працюють, як форма допомоги Україні зброєю, економічної допомоги, і більшість тих країн, які є в цьому списку, вже надають таку підтримку.

Плюс санкції проти Росії — це також форма гарантій безпеки на майбутнє. Все це є у пропозиціях робочої групи Єрмака-Расмуссена.

Веніславський: Ті гарантії безпеки, які ми думали, що ми маємо за Будапештським меморандумом, не спрацювали саме через відсутність конкретних юридично обов’язкових дій з боку країн-гарантів. Там є спільні декларативні положення, є необхідність проведення консультацій, але якихось конкретних військових, економічних та політичних дій з боку членів підписантів цього документа немає.

Хочу нагадати, що навіть із квітня минулого року, коли Росія зосередила свої збройні сили навколо українських кордонів, вже була очевидною загроза щодо України, яка завершилася повномасштабним військовим вторгненням.

І тому великий плюс від концепції цього договору — він включає кілька складових частин.

З одного боку, це буде багатосторонній міжнародний договір. Він не спричиняє створення якогось нового утворення. Це не буде новий НАТО чи якась інша організація колективної безпеки.

Це будуть взаємні зобов’язання між підписантами та Україною, які будуть підкріплені конкретними діями у разі загрози.

Там передбачено проведення швидких консультацій, надання Україні тих чи інших видів озброєння, фінансової допомоги, включення санкційного механізму тощо. Це буде те, над чим наша влада та президент Володимир Зеленський особисто працювали і до війни, і від початку повномасштабного вторгнення, коли ми просили запровадити санкції. Але це відбувалося з дуже великими труднощами і в процесі великих політичних консультацій.

— Чи передбачать у новій програмі превентивні заходи, щоб не допускати подальшої агресії?

Фесенко: На жаль, реальних гарантій безпеки, як показали події 2014 року, ми не мали. Були формальні гарантії безпеки у Будапештському меморандумі, але ми побачили, яка ціна цим гарантіям.

Зараз Україна бере на себе ініціативу у розробці пропозицій щодо гарантій своєї безпеки, міжнародних гарантій на перспективу. Ми не чекаємо на подарунки навіть від наших партнерів, ми самі пропонуємо те, що може бути зроблено.

Санкції проти Росії — це і буде профілактикою.

І ось зараз закріплення гарантій та підтримки України, зокрема, зброєю та боєприпасами, а також в економічних питаннях та питаннях обороноздатності плюс санкції. Обмежувальні заходи проти країни-агресора — і є профілактичне попередження потенційному агресору. Не просто як реакція на агресію, а наперед відома підтримка.

Веніславський: Це поза всяким сумнівом. Росія робить ті кроки, які вона звикла робити. Погрози сиплються з вуст різних високих посадових осіб Росії як із рогу достатку.

Я згадав би тут Дмитра Медведєва, який шокований цим договором, заявивши, що це фактично п’ята стаття НАТО, яка зобов’язує країни вступатися за Україну, якщо Україна стане об’єктом агресії.

Меседжі Кремля наголошують, що єдина загроза для України — це Російська Федерація. Про жодні інші загрози в нинішній архітектурі європейської та світової безпеки ми не говоримо. Тож вони так і бояться.

Вони розуміють, що підписання цієї угоди стане дуже потужною підтримкою України.

Ця система гарантій для України передбачає насамперед посилення бойових можливостей наших Збройних сил, сектору безпеки та оборони загалом. Тобто наші збройні сили мають бути забезпечені такими видами озброєння, які самі по собі відіграватимуть превентивну, стримуючу роль стосовно будь-якого потенційного агресора. І на це буде спрямовано зусилля країн-підписантів цього договору.

Якщо, не дай Боже, Україна в майбутньому стане об’єктом потенційних агресивних дій, то країни-підписанти мають надати Україні, додатково до того, що в нас уже буде, нові види озброєння, зокрема протиповітряну та протиракетну оборону.

— А чи можуть ці гарантії безпеки існувати поряд із гарантіями, які може надати НАТО під час вступу України до альянсу?

Фесенко: Жодних старих гарантій безпеки, крім абстрактних гарантій, які були у Будапештському меморандумі, не було. Тому те, що пропонується, — це справді новий конкретний, досить гнучкий та реалістичний підхід. Створення такого інструментарію допоможе посилити нашу безпеку з основою наших власних сил.

Більшість країн, які є гарантами, це країни НАТО. Але оскільки там є Австралія, а може з’явитись і Канада говорить про те, що архітектура безпеки може вийти за межі Європи.

Нові багатосторонні механізми можуть розширити інструментарій безпеки, на відміну від старих механізмів, наприклад, ОБСЄ — організації з безпеки та співробітництва в Європі. І де зараз ця ОБСЄ?

Вона не допомогла нам під час війни на Донбасі. Точніше, намагалася контролювати, але, на жаль, з мінімальною ефективністю. А зараз ми взагалі про неї нічого не чуємо, і я думаю, що це рудимент старої системи, який має піти у минуле. Нове, це саме — Київський договір безпеки, який зараз пропонується.

Читайте також: Росія лише зовні констатує, що вона мирна країна і прагне перемовин, — політолог про умови сторін

Прямий ефір