Евакуація, руйнування, проблеми з водою та електрикою: інтерв’ю з мером Слов’янська Вадимом Ляхом

У Слов’янську Донецької області залишається 20 тис. мешканців, проте міська влада закликаєлюдей виїжджати з міста. Для евакуації організовано поїзди та автобуси, а виїхати можна не лише в інші області України, а й за кордон.

Через постійні обстріли жителі міста щодня наражаються на небезпеку. Крім того, у ситуації, що склалася, городян не зможуть забезпечити теплом та електрикою, і навіть після перемоги України потрібен час на відновлення інфраструктури. Як зараз живе прифронтове місто та справляється з наслідками обстрілів? Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів міський голова Слов’янська Вадим Лях.

— Глава Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко повідомив, що 75% мешканців області залишили свої домівки. А яка ситуація у Слов’янську? Скільки людей виїхало, скільки можливо повернулося?

— На сьогоднішній день у місті залишається близько 20 тис. осіб. Деякі дійсно повертаються, але роблять це не на великий період часу, добу-дві для того, щоб перевірити своє житло, підготувати його до зими, злити воду, взяти зимові речі.

Здебільшого люди виїжджають. Сьогодні це можна зробити безпечно у напрямку Дніпра. Є різні напрямки. Людина може поїхати самостійно на Львівщину, якщо в неї там є родичі, знайомі та розміститися у них. Евакуаційні поїзди курсують кілька разів на тиждень. Також організовано евакуацію на рівні уряду. Наприклад, до Кіровоградської області, куди люди виїжджають організовано: з розміщенням, харчуванням, соціальними виплатами.

Також є пропозиція виїзду зі Слов’янська до Києва для багатодітних сімей, яка вже не одна сім’я його використала. Ми набираємо групу до Франції: якщо є закордонні паспорти, то за урядовою програмою можна виїхати. Вибір є, і напрямок завжди змінюється, тому що розуміємо, що сторона, яка приймає, не безмежні можливості.

— Як справи з працевлаштуванням мешканців Слов’янська, що виїхали?

— Бізнес, який виїжджає, відкривається у тих містах, де він тепер дислокується. Вивозять і колективи свої, зокрема, які проживали у Слов’янську. Тому важливо, що є програми підтримки.

Адже ми розуміємо, що навіть із покращенням ситуації на фронті, не всі зможуть повернутися до своїх будинків, бо багато міст фактично повністю зруйновано. І навіть після нашої перемоги ще доведеться їх відновлювати. І це затримає повернення людей до своїх домівок.

— Віце-прем’єр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук заявила, що майже 800 тис. українців втратили житло внаслідок повномасштабного вторгнення РФ. Яка ситуація із руйнуваннями у Слов’янську?

— Понад 600 будинків постраждали через обстріли різною мірою: від вибитих вікон, дверей до не повністю зруйнованих будинків, які на сьогоднішній день вже не зможуть приймати своїх власників без капітального ремонту. Чотири школи постраждало, два дитячі садки. Комунальні підприємства зазнають обстрілів, у тому числі, техніка неодноразово потрапляла під обстріл. Проте, працюємо, намагаємося все це відновлювати.

— Міський голова Маріуполя Вадим Бойченко говорив у нашому ефірі, що на відновлення міста знадобиться 7-10 років і знадобиться понад 20 млн доларів. Чи підраховували ви по Слов’янську, скільки часу знадобиться і яка сума?

— Ні, ми не підраховуємо руйнування вартості, бо не працюють експерти. Тим більше, що бойові дії не закінчилися. Щодня місто обстрілюють, додаються нові об’єкти, нові життя йдуть. Ми фіксуємо всі руйнування та формуємо міську базу. Цю інформацію передаємо до області та до загальнодержавного реєстру.

— Європейський Союз збільшив допомогу Україні та постраждалим. Чи отримує Слов’янськ та його мешканці цю підтримку?

— Прямої допомоги від Євросоюзу ми не отримуємо, бо ми прифронтове місто. Потрібно розуміти, що в цих містах поки що про вкладення якихось грошей на поновлення не йдеться. Ми отримуємо допомогу від різних міжнародних фондів. Це не лише продуктові набори. Незабаром ми отримаємо необхідну техніку для підвезення води. Це автомобілі з цистернами та потужні генератори, які дозволяють у разі відсутності електрики відновлювати подачу води до деяких мікрорайонів. Ця допомога приходить у вигляді не фінансового, а готового продукту.

— У Слов’янську напередодні був обстріл на вулиці Торській. Розкажіть про цей обстріл і про те, яка ситуація у місті через постійні обстріли?

— Це нічний обстріл. Вже неодноразово наше місто обстрілюється ракетами С-300. Досить потужна зброя, яку при прямому влучанні все зносить. Нам вдавалося якось уникнути жертв, тому що прильоти були на подвір’ї або в будівлі, де ніхто не проживав. І це вкотре доводить, що евакуація ефективна.

Що стосується недавнього обстрілу, на жаль, внаслідок прямого влучення в будинок склало повністю під’їзд. Цілий день шукали у завалах мешканців цього під’їзду. Витягли тіла трьох загиблих.

Статистика на сьогоднішній день така — 22 загиблих і 83 поранені мешканці Слов’янської громади з початку російської повномасштабної агресії.

— Як за таких умов працюють комунальні служби?

— Ми готуємось до найгіршого сценарію. Розумію, що думати про опалювальний сезон складно, коли на вулиці плюс 30 навіть в осінній період. Але зараз уже похолодання прийшло невелике. Я думаю, що багато хто замислиться і зрозуміє, наскільки складно буде, коли почнеться мінус. Вода — це все нестабільно, електрика після обстрілу теж постійно вирубується там, де були прильоти.

Для відновлення роботи електрики іноді потрібно від доби до кількох тижнів. На сьогоднішній день ми маємо мікрорайон, який ми не можемо підключити до електрики, тому що пошкоджена підстанція. Зараз шукаємо нагоду замінити її на нову, але на це нам знадобиться час.

Окрім опалення якимось котлом свого житла, взагалі немає жодних варіантів. Люди мають це розуміти. Звісно, влада робитиме все можливе, щоб не допустити катастрофічних наслідків. Запускаються пункти обігріву. Ми плануємо запустити кілька шкіл та садків, до 10 об’єктів, які працюватимуть на палетних котлах для того, щоб у разі виникнення нестандартної ситуації з відключенням електроенергії людей можна було переселити в ці пункти обігріву до їх евакуації, або до відновлення роботи критичної інфраструктури.

Усі лікарні теж обладнуються паливними та пелетними котлами. Зробили свердловини, щоб вони мали альтернативну подачу води. Генератори стоять потужні, щоб вони могли працювати за будь-яких умов.

— Які настрої у місті? Чи налаштовані люди виїжджати?

— Щодня йде евакуація, від 30 до 50 осіб у середньому виїжджає. Я бачу, що люди своїм транспортом вивозять. Також волонтери організовують виїзд людей із міста, незалежно від ВЦА. Тому процес триває. Так, ми хочемо, щоб йшов активніше, бо розуміємо, що евакуація насамперед збереже життя людини, бо дома та інфраструктуру ми відновимо, а життя повернути не зможемо. Тому саме на це робиться наголос.

А на всіх ми, звичайно ж, чекаємо у своїх містах, рідних містах вже після нашої перемоги, коли буде безпечно.

Нам справді багато роботи належить: відновлювати наші міста, робити їх знову комфортними та добрими для життя, зручними.

Читайте також: Добровільна, обов’язкова та з Криму — як відбувається евакуація в Україні (ВІДЕО)