Путін сам дав “зелене світло” Шойгу на розкрадання мільярдів: про стан армії РФ говоримо з Олександром Коваленком

Російський лідер Володимир Путін навряд чи відправить у відставку Сергія Шойгу з посади міністра оборони РФ, оскільки через нього отримує “відкати” на корупційних схемах у бюджеті військово-промислового комплексу. Таку думку в ефірі проєкту FREEДОМ висловив військово-політичний оглядач групи “Інформаційний опір” Олександр Коваленко.

Експерт впевнений, що в Кремлі зростає невдоволення силовим блоком через те, що в останні роки замість реальної аналітики на стіл Путіну потрапяли дані на рівні думок російських військових експертів, які більше нагадували пропаганду.

Про морально-психологічний стан російського суспільства, відправлення строковиків на війну проти України, втрати противника в офіцерському складі та можливості Росії закупити індійські ракети “БраМос” (BrahMos) говоримо з Олександром Коваленком.

— Путін усунув Шойгу від виконання обов’язків міністра оборони РФ не через стратегічні провали в Україні, а через те, що він, як завгосп російської армії, мав відповідати за її боєздатність. Чи можна говорити про те, що Путін у якийсь момент зрозумів, що його друг по рибальству та походах до Сибіру виявився корупційним чиновником, який частково сприяв провалу в Україні?

— Ні. Справа в тому, що Путін так само “нагрівався” на бюджеті військово-промислового комплексу, як і Шойгу. А через Шойгу він отримував левову частку відкатів з усіх “розпилів” та “дерибану”.

Не можна уявити, щоб хтось в Росії міг красти десятки мільярдів доларів і про це не знав Путін. Він сам дав “зелене світло” Шойгу на такі корупційні схеми.

Путін незадоволений Шойгу через те, що його обманювали протягом усього цього часу у двох дуже важливих речах: в аналітичних звітах на критичному для російської сторони рівні недооцінювалися можливості Збройних сил України та переоцінювалися можливості армії РФ.

Така абсолютно непрофесійна та негативна аналітика велася в Росії в останні роки і більше нагадувала чисту пропаганду. Те, що видавали (російські пропагандисти) Дмитро Кисельов, Володимир Соловйов, Ольга Скабєєва на рівні російських військових експертів, це була серйозна аналітика, яка лягала на стіл Путіну. Тому на сьогоднішній день зростає невдоволення силовим блоком в Кремлі, правильніше навіть сказати, в бункері Ново-Огарьово.

— У записах телефонних розмов, що публікуються все частіше, російські окупанти скаржаться дружинам і мамам в Росії, що їм “навалюють” Збройні сили України. Який психологічний стан у російських солдат?

— Найяскравіший маркер морально-психологічного стану армії РФ та російського суспільства загалом — це те, що вони не можуть на сьогоднішній день забезпечити добровільну мобілізацію для компенсації втрат.

Тобто, коли ти не віриш у те, що відбувається справедлива справа, що можеш повернутися із зони бойових дій живим, здоровим та без будь-яких пошкоджень, а також у перспективу так званої “спеціальної військової операції”, то ти контракт не підписуєш. А якщо ти підписант такого контракту, то його розриваєш.

Ця ситуація показує, що в Росії – суцільна демотивація, особливо в підрозділах на лінії фронту: вони знають, що відбувається насправді.

Щоденна брехня російської пропаганди про суцільні перемоги та провал контрнаступу ЗСУ ще більше деморалізує. За збереження досить високого темпу контрнаступу, а також вогневого тиску на позиції противника найближчим часом ми побачимо, як яскраво себе проявить маса дезертирів, що покидають свої позиції. Підрозділи, щодо яких вище командування нічого не зможе зробити, оскільки це матиме масовий характер.

— Росія має намір відправляти строковиків до Криму — нібито там не триває “СВО”. Але з огляду на те, що в Криму трапляється “бавовна”, і якщо строковик загине або отримає поранення, то його рідні не отримають компенсації, на відміну від контрактника. Виходить така ситуація, коли вже без розбору...

— В епоху економічної кризи та фінансової деградації держави треба ж економити. Нагадаю, що на ракетному крейсері “Москва” (флагман Чорноморського флоту РФ, ліквідований ВМС України 14 квітня 2022 — ред.) теж були строковики, а хто про них зараз згадує? В Росії про екіпаж цього крейсера загалом не особливо говорять, а про строковиків тим паче.

Також відомо, що строковики були присутні, наприклад, у лютому-березні 2022 року під час повномасштабних бойових дій на Північному плацдармі в Україні, коли російські підрозділи окупантів заходили через Білорусь.

Тому використання строковиків у цій ситуації бачиться російським командуванням як один з варіантів компенсації нестачі особового складу, і навіть втрат, які нині несуть їхні підрозділи у зоні бойових дій.

Щодо того, що їх відправляють до Криму… А хто певен, що через 2-3 тижні вони не опиняться, наприклад, на іншій тимчасово окупованій території України в Херсонській чи Запорізькій областях?

— Втрати Росії в особовому складі наближаються до 50 тисяч людей. Це багато чи мало?

— Для російської армії це катастрофа. Таких втрат не було навіть за Радянського Союзу в Афганській війні, а також за всю історію існування Російської Федерації та її участі у різних конфліктах: Першій та Другій чеченських війнах, війні в Грузії, громадянських війнах в Сирії, Лівії, Центральноафриканській Республіці, Мозамбіку…

Втрати російської армії, силових структур, найманців, наприклад, ЧВК Вагнера за три десятиліття участі в конфліктах сумарно не перевищують 25 тисяч осіб.

А зараз за трохи більше, ніж півроку, вони втратили майже 50 тисяч солдатів. У такому режимі використання людського ресурсу в бойових діях для Росії незабаром стане критичним. І це буде одним з вирішальних елементів їхньої подальшої поразки та каскадного відступу.

— ВВС та видання “Медіазона” проаналізували дані 6024 військовослужбовців РФ, які загинули в Україні, виконуючи бандитські плани Путіна. 1025 із 6024, або близько 17%, це офіцери. Серед них — чотири генерали та 35 полковників. Це люди, які можуть безпосередньо давати завдання та керувати перебігом бою на території України. Знищення такого відсотка офіцерського складу — це дуже багато. Як це впливає на діяльність російської армії?

— Це справді дуже багато. І це говорить про реальні втрати, оскільки офіцери, особливо середній та вищий офіцерський склад, є досить рідкісним елементом серед “200-х”. Якщо вдалося встановити дані про понад 1000 ліквідованих в Україні офіцерів, ми можемо лише уявити, які реальні масштаби знищення рядового складу.

Ми бачимо, що система управління як така передовими підрозділами серйозно підірвана. Навіть усередині самих підрозділів немає кваліфікованого управління. Сьогодні професійний офіцерський склад, можна сказати, відсутній.

Скажу більше: 3-й армійський корпус, який вже частково присутній на території України і рухається далі через півострів Крим на Південний плацдарм, має у своєму складі молодший офіцерський склад, який був знятий буквально після сесій з різних військових навчальних закладів.

— За попередній тиждень ЗСУ знищили 97 артсистем російських окупантів — це рекорд. Як такі статистичні дані позначаться на подальших можливостях військ РФ?

— На сьогоднішній день ми виходимо на етап ведення бойових дій, коли для армії РФ ціла низка видів номенклатури російської техніки на вагу золота.

Авіація — винищувачі, фронтові бомбардувальники, штурмовики — вже давно на вагу золота. Авіаційні ракети, а також ракети морського та сухопутного базування настільки дефіцитні, що їх використовують у крайніх випадках та всіляко намагаються замінити. Наприклад, РК “Іскандер” намагаються замінити ЗРК С-300, переналаштованими зі знищення повітряних цілей на нанесення ударів по поверхні.

Наразі дефіцитною вже стає сухопутна техніка, насамперед, артилерія.

У росіян велика проблема зі стволами. Артилерія не витримує такого навантаження та темпу стрільби, багато стволів просто рвуться. Вони ще до початку повномасштабного вторгнення в Україну вичерпали ресурс використання.

Крім того, в РФ давно існує корупційна схема, яка дозволяє модернізовану техніку видавати за нову. Одну й ту саму одиницю могли по кілька разів продавати, і на цьому “розпилювати” бюджетні кошти. На сьогоднішній день дані у відкритих джерелах про кількість танків, самохідних артилерійських установок, гаубиць не відповідають дійсності: фактично їх менше.

Це означає, що ресурс вже вичерпується, і треба знімати з консервації та зберігання, причому у величезній кількості. І це досить тривалий процес технічного обслуговування, ремонтних робіт, відновлення працездатності… Якщо знімаєш без цих процесів, то техніка непридатна для використання.

— В західних медіа з’явилася інформація, що Росія зацікавлена ​​у закупівлі індійських ракет “БраМос” (BrahMos). З одного боку, це техніка Індії для стримування Китаю, а з іншого, чи можуть вони, за угодою, ці ракети комусь продавати?

— Інформація справді цікава, але потребує підтвердження, оскільки ракети “БраМос” — це по суті російський П-800 “Онікс”. Це наступна версія протикорабельних ракетних комплексів радянського виробництва, що трохи була модернізована при Росії та отримала розвиток вже і в Індії.

Подібна закупівля говорить саме про проблему Росії з П-800 “Оніксами”.

Я нагадаю, що минулого тижня, наприклад, дві ракети цього типу були випущені по Одеській області: одну з них збила наша ППО, друга впала в поле. Цей перший за декілька тижнів обстріл Одещини таким типом ракетного озброєння свідчить про його дефіцитність для Росії. Наразі вона не може виробляти його повноцінно через відсутність мікросхем та інших складових частин, які значно підвищували ефективність модернізованої версії цих ракет.

Тому, ймовірно, Росія шукає якусь компенсацію для підтримки своєї боєздатності в ракетних питаннях. Але якщо Індія піде на це, то для неї самої це буде катастрофічний крок. Думаю, що у Нью-Делі цього не допустять.

А якщо допустять, то, на мій погляд, Київ має розірвати відносини з цією країною як мінімум на політичному рівні. Кожен повинен розуміти, що такі взаємодії з країною-терористом, якою є Російська Федерація, матимуть відповідну реакцію. Також це питання можна обговорювати на більш високому рівні, оскільки це порушення закону CAATSA США. А США — один із основних партнерів Індії у питаннях військово-технічного співробітництва.