Імунітети не повинні діяти під час вчинення воєнних злочинів — думка правозахисника

Російська Федерація систематично вчиняє злочини проти людяності у війні проти України, як щодо військовослужбовців Збройних сил України, так і щодо цивільного населення. Про те, кого і як можна переслідувати за ці злочини з позицій міжнародного права, в ефірі телеканалу FREEДOM розповів адвокат, експерт Регіонального центру прав людини, керуючий партнер адвокатського об’єднання “Амбрела” Андрій Яковлєв.

Тортури, зґвалтування, неналежні умови утримання військовополонених, обстріли цивільної інфраструктури та мирного населення — все це свідчення систематичних злочинів проти людяності, вчинення яких стало урядовою політикою РФ, упевнений адвокат.

“Здійснюються злочини проти людяності. Є кілька ознак того, що це системна урядова політика. Про це може свідчити те, що злочини вчиняються в різних місцях, але за однаковими сценаріями. Військовополонених українців утримують у різних місцях, але тортури застосовують скрізь. Ненадання належного харчування, утримання в умовах incommunicado, тобто без контакту із зовнішнім світом, скрізь застосовується однаково. Обстріли України та цивільної інфраструктури також застосовуються повсюдно. РФ порушує Женевські конвенції, не виконує зобов’язань, які випливають із законів і звичаїв війни. Фактично вони застосовують якісь свої правила, поняття якісь. У них своя власна система, якої вони дотримуються. Це зворотний бік злочинів проти людяності”, — стверджує Яковлєв.

Як зазначив правозахисник, відповідальність за злочини проти людяності працює у двох горизонталях — міжнародній та національній.

“Відповідальність працює у двох горизонталях, на національному і на міжнародному рівні. На національному рівні ми можемо розслідувати й притягати до відповідальності практично всіх, крім кількох осіб, які мають міжнародний імунітет. Як правило, це президент, прем’єр-міністр і міністр закордонних справ. На національному рівні ми можемо притягати до відповідальності не тільки виконавців, а й військових командирів, цивільних начальників, наприклад, голів окупаційних адміністрацій або начальників місць утримання під вартою. Коли ми говоримо про поодинокі випадки — це виконавці, там, де це систематичні випадки, наприклад, розстріли військовополонених, то найкраще діяти за принципом “з голови”. Що вище ми можемо піднятися, то ефективнішим може бути захід протидії”, — каже адвокат.

За словами Яковлєва, потрібно зважати на те, що в праві притягнення до відповідальності не дорівнює здійсненню упіймання цієї людини та приведенню рішення суду до виконання.

“Навіть сам початок притягнення до відповідальності — це вже добре. Ми вже ратифікували Римський статут, у нас тепер у Кримінальному кодексі є такий вид відповідальності, як відповідальність командирів та інших начальників. Що стосується вироків, які будуть винесені, як на національному рівні, так і на міжнародному рівні, то тут світ стикається з тією проблемою, що немає єдиної системи виконання таких вироків. Якщо це буде Міжнародний кримінальний суд (МКС, — ред.), то країни, які ратифікували Римський статут, можуть їх затримати. Якщо це будуть країни Євросоюзу, які також розслідували й притягували до відповідальності за вчинення воєнних злочинів, то там існує своя власна система, Європол. Такі практики вже мали місце. Якщо це наша країна, то нам потрібно буде звертатися до кожної держави окремо, або до співдружності певних країн, які мають можливість проводити на своїй території розшук. Легких шляхів немає, але цю дорогу ми повинні пройти”, — каже адвокат.

Яковлєв упевнений, що, попри те, що РФ демонстративно ігнорує норми міжнародного права, закони ведення війни існують століттями, і винні в їх порушенні будуть притягнуті до відповідальності.

“Правила і звичаї ведення війни існують століттями, вони переживуть і Російську Федерацію, і тих її керівників, які хочуть зруйнувати цю систему прав. Справедливо так само, що ці правила існують у вигляді обов’язків до виконання певних дій, але не містять якогось універсального механізму притягнення до відповідальності так, щоб між порушенням, засудженням і затриманням був короткий шлях. Це справді проблема, проте це проблема всього світу, а світ еволюціонує. Я сподіваюся, що воєнні злочини, хто б їх не вчиняв, розслідуватимуться, і люди, які скоїли злочин і визнані винними, розшукуватимуться всіма країнами світу, що розділяють демократичні цінності та поважають права людини”, — зазначив правозахисник.

За словами адвоката, на даному етапі важливо створити ефективно дієвий трибунал з розслідування злочинів агресії та злочинів, скоєних РФ на території України, однак, критичною є кількість країн, які визнають його юрисдикцію.

“Можливо, за принципом, за яким було організовано МКС, створений країнами, що ратифікували Римський статут. Наша країна може піти таким шляхом, коли будуть, і, напевно, вже є, такі країни, які готові [його будуть визнати]. Трибунал щодо агресії теж може бути створений. Але ми побачимо конкретні кроки, коли хоча б кілька країн підпишуть такий договір, або це буде інший інструмент. Тоді ті країни скажуть своїм приєднанням, мовляв, ми готові визнати юрисдикцію цього трибуналу і виконати його рішення”, — зазначив Яковлєв.

Також правозахисник прокоментував можливу кримінальну відповідальність для осіб, які мають міжнародний імунітет.

“Імунітети не повинні діяти при скоєнні воєнних злочинів. Як при скоєнні міжнародних злочинів. За цим принципом було створено МКС, перед ним жодні імунітети не діють, що визнали країни, які приєдналися до Римського статуту. За таким самим принципом [при створенні спецтрибуналів] і ми можемо діяти. Це означатиме, що, всупереч імунітетам, ті країни, які погодяться з таким механізмом, будуть злочинців затримувати. Міжнародні злочини не мають терміну давності. Відповідно, зараз це так, але потім зміниться покоління політичних лідерів, і все одно їх буде притягнуто до відповідальності, щонайменше це було б справедливо”, — резюмував адвокат.

Читайте також: Трибунал для Путіна: як судитимуть диктатора — огляд думок

Як повідомлялося раніше, росіяни неодноразово скоювали воєнні злочини — вбивали та катували українських військовополонених, нерідко розправу окупанти знімали на відео і поширювали в соціальних мережах.