4-та стаття НАТО і не тільки: що можуть запропонувати Україні союзники на Вільнюському саміті (ВІДЕО)

Через місяць у Вільнюсі відбудеться саміт лідерів країн-учасниць НАТО. Минулого року подія відбувалася в Мадриді, де ухвалили головне рішення щодо розширення НАТО — тоді до Альянсу вирішили прийняти Швецію та Фінляндію. Цьогоріч на позитивні сигнали про членство в блоці чекає вже Україна. Які прогнози та очікування мають політики й експерти від саміту в Литві — у матеріалі спеціального кореспондента каналу іномовлення України FREEДОМ в Європі Віталія Сизова. 

Саміт лідерів країн-учасниць НАТО — унікальна щорічна зустріч, на якій обговорюються головні проблеми для найпотужнішого військового блоку в світі. 

Очікування України від саміту раніше чітко окреслив президент Володимир Зеленський.

“Деякі країни НАТО так бояться Росії, що не готові бачити Україну в блоці. Якщо нас не бачать і не дадуть якийсь сигнал у Вільнюсі, я вважаю, що Україні нема чого робити на цьому саміті”, — заявив він. 

Напередодні саміту такі сигнали почали надходити від вищого керівництва Альянсу.

“Ми працюємо над багаторічним пакетом підтримки з великим фінансуванням. Це забезпечить для України потенціал стримування і оборони в довгостроковій перспективі, допоможе відновити її сектор безпеки і оборони та забезпечить перехід України від радянських доктрин, обладнання, техніки і навчання до повної оперативної сумісності з НАТО”, — акцентував генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. 

Формулювання Столтенберга дуже дипломатичні, і це зрозуміло, адже переговори ще тривають і підсумковий порядок денний саміту ми побачимо тільки безпосередньо перед його початком. 

“Я впевнений, що тривають енергійні дискусії як у Брюсселі, так і в столицях країн-членів НАТО, у Вашингтоні, в Берліні, в Лондоні, в Парижі, у Варшаві, у Вільнюсі. Я впевнений, що тривають активні переговори, дискусії і навіть суперечки саме з цього питання. Я не думаю, що підсумкове рішення вже ухвалено. І досить імовірно, що підсумкова угода 31, або 32 членів НАТО, якщо Швеція приєднається до Альянсу, не може бути досягнута раніше, ніж на самому початку зустрічі у Вільнюсі”, — сказав Вільям Тейлор, експосол США в Україні.

Однак експерти вже зараз роблять прогнози про те, що ж все-таки Альянс запропонує Україні. Поки країна воює, повноправне членство в НАТО важко уявити, але союзникам є що запропонувати.

“Я думаю, що є дві конкретні речі, на які краще звернути увагу. По-перше, це спрощена передача зброї та технологій до України. Протягом року ми бачили багато дебатів про “червоні лінії”. Ви не можете надавати танки, потім — не можете надавати бойові літаки. Усі ці “червоні лінії” впали одна за одною. Друге — це поглиблення політичних відносин. Це відбуватиметься через так звану Раду Україна — НАТО. У неї з’явиться можливість збирати НАТО, як тільки відчує небезпеку або необхідність зробити це. Ви можете це називати статтею 4, яку нададуть Україні, це не стаття 5, але стаття 4″, — пояснив старший науковий співробітник Німецького фонду Маршалла Бруно Лете. 

Стаття 5 колективного договору НАТО свідчить, що напад на одного з учасників інші учасники Альянсу сприйматимуть як напад на себе. У 4-й статті йдеться про консультації країн-учасників Альянсу, якщо є загроза безпеці одному з членів. 

“Я не думаю, що ви маєте сприймати гарантії безпеки так, що західні збройні сили направлять наземні війська в Україну. Я не думаю, що Україні варто очікувати відправки західних солдатів. Але в плані технологій і зброї можете очікувати більше важкої зброї. Давайте розглянемо приклад літаків F-16, думаю, що це тільки питання часу, коли ви їх отримаєте”, — зазначив Бруно Лете. 

Він відчуває зміну настроїв серед великих членів НАТО. Вони перестають сприймати ідею про членство України в Альянсі через призму того, що це нібито може загрожувати Росії і тому не варто цього робити.

“Ви бачите все більше політиків у західноєвропейських столицях, навіть у США, які доводять, що якщо навіть ми створюємо нову архітектуру безпеки, то місце України — в НАТО. Я б навіть не виключав факту, що ви отримаєте ракети дальнього радіусу дії”, — резюмував Лете. 

Проте на тлі бойових дій, що тривають, не варто забувати про прямий діалог із жителями країн НАТО для того, щоб вони розуміли, на що впливає їхня допомога.

“Лідери Альянсу повинні пояснити своїм громадянам, які ставки і чому припинення вогню в нинішніх умовах тільки допоможе Путіну вихопити перемогу з пащі поразки. Час для перемовин може настати, але зараз критично важливо підтримувати санкції та продовжувати надсилати наступальне озброєння для українців стільки, скільки знадобиться, для того, аби завдати поразки Росії, вигнати російські війська з української землі, й допомогти Україні гарантувати тривалий і справедливий мир”, — акцентував заступник генерального секретаря НАТО (2012-2016 рр.) Александер Вершбоу.

Читайте також: Україні потрібно розуміти, коли вона де-юре стане членом НАТО — без вигаданих формул, — Подоляк

Раніше заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква сказав, що до перемоги у війні, яку розв’язала РФ, Україна, очевидно, не зможе фіналізувати членство в НАТО. Але на липневому саміті у Вільнюсі Київ чекає офіційної відповіді на заявку про вступ до блоку, яку подав президент Зеленський у вересні минулого року.