2023 рік став поворотним для санкцій проти Росії, — Бураковський

2023 рік став поворотним для санкцій проти Росії, вони почали діяти і ставлення до їхнього обходу також змінилося на краще. Крім того, зарубіжні компанії-перевізники російської нафти не стільки допомагають РФ, скільки користуються моментом для отримання вигоди. Про це сьогодні, 28 травня, в ефірі телеканалу FREEДОМ заявив голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.

“2023 рік у якомусь сенсі став поворотним для санкції. Тому що якщо ми раніше тільки говорили про санкції проти компаній із третіх країн, які обходили обмеження проукраїнської коаліції, то сьогодні ці санкції починають діяти. І мені здається, що тепер ставлення судновласників, ставлення власників і менеджменту компанії цих країн до санкцій дійсно змінюватиметься”, — сказав він.

За словами експерта, поряд із партнерами Україна веде активну санкційну політику щодо РФ.

“Якщо йдеться про вплив, це звичайно, дипломатичні методи. Тобто наші дипломати працюють і будуть, мабуть, працювати ще більш активно. І дуже важливо показують, що, зокрема, й Україна або Україна, насамперед, теж займає активну санкційну позицію. Ми прекрасно розуміємо, що наші санкції не є такими суперкритичними для Російської Федерації, давайте чесно казати, з урахуванням різниці економічних потенціалів, але, тим не менш, ми самі повинні показувати, що ось є російські капітали, ми це доводимо і заарештовуємо за сприяння війні. Ми розв’язуємо якісь інші питання. Ми припиняємо, на жаль, спроби, зокрема якогось експорту, реекспорту, використання українських товарів Російській Федерації. І багато, багато іншого. Якраз списки, які були нещодавно підписані президентом, з моєї точки зору, є абсолютно таким правильним кроком у напрямку показати нашим партнерам, як ми безпосередньо намагаємося протидіяти Росії”, — розповів Бураковський.

Щодо Європейського Союзу, то, як каже експерт, ситуація досить складна від самого початку.

“На рівні Євросоюзу, умовно, Єврокомісії, Європарламенту тощо ухвалюються політичні рішення, які потім безпосередньо імплементуються на національному рівні. І тут одразу ж виникає традиційна проблема. Ці дискусії не тільки стосуються санкцій, як це імплементувати рішення Євросоюзу, які сьогодні ухвалюються консенсусом. Тобто не можна сьогодні проголосувати, скажімо, п’ять країн проти, решта 20 з чимось країн ЄС “за”. Таким чином, ми ухвалюємо санкції”, — каже Бураковський.

Він уточнив, що це така особливість інституційного устрою Євросоюзу.

“І є ще один момент, що Європейський Союз від самого початку вустами Урсули фон дер Ляєн заявив про те, що так, ми допомагаємо Україні, Росія має понести відповідальність, ми обмежуватимемо її військовий потенціал, але водночас із врахуванням наших економічних реалій, тому що зрозуміло, щоб допомагати нам, європейські економіки мають бути сильними, вони частково залежать від російської економіки. Тому тут справді виникають такі речі, зокрема й лобістського характеру, коли національні уряди з різних причин і економічних, і фінансових, і якихось інших намагаються підтримати свої компанії та домовитися про якісь механізми, які б мінімізували негативну шкоду від санкцій або, скажімо так, тяжкість санкцій для економік відповідних країн”, — підсумував Ігор Бураковський.

Читайте також: Як Росія отримує товари через треті країни — розбір

Нагадаємо, як заявив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, РФ — не Радянський Союз. Вона серйозно глобалізована, дуже сильно залежна від постачання товарів подвійного призначення, від постачання комп’ютерної техніки, мікрочіпів. Тому надзвичайно важливо посилювати контроль за обходом санкцій.