Тюрма сьогодні – швидше школа злочинності, а не виправлення, – заступник міністра юстиції

Фото Укрінформ

Абсолютно реально для європейської розвинутої країни розробити інші види покарань, що не пов’язані з місцями несвободи. Наприклад, розвивати систему пробації, працюючи із засудженими без ізоляції їх від суспільства.

Цим переконанням поділилася Олена Висоцька, заступник міністра юстиції України, у програмі “Официальный разговор”.

Вона пояснила, що пробація – це вид покарання, не пов’язаний із в’язницею, із позбавленням волі або її обмеженням, а пропонує працювати із засудженими на свободі за їхній рахунок, за допомогою громадських робіт, психологів, штрафів та інших видів покарань для людини, яка вчинила злочин.

“Людина живе своїм життям, абсолютно. У неї є певні обмеження щодо виїзду за кордон або зміни місця свого проживання. Але при цьому вона повинна відвідувати інспектора з пробації, і в неї є ряд зобов’язань перед державою – або сплатити штраф, або працювати на громадських роботах, або пройти, наприклад, лікування від наркозалежності, від алкогольної залежності, від агресії з психологом. Тобто вона все одно перебуває під опікою держави, але при цьому вона не потрапляє до в’язниці. Ми теж повинні говорити відверто, що в’язниця сьогодні – це може бути школа злочинності, а не виправлення”, – зазначила Висоцька в ефірі телеканалу “Дом”.

Заступник міністра констатувала, що в українських тюрмах усередині існує певна субкультура. І людина, яка вчинила незначний злочин – “не насильство, не суспільно небезпечний злочин, потрапивши до в’язниці, може стати дійсно небезпечною людиною”.

“Нам, як державі, буде в десятки разів дешевше утримувати людину на пробації, ніж усередині в’язниці, тому що вона фактично повинна сама себе забезпечувати. А ми забезпечуємо тільки персонал пробації, методики навчання і спілкування, офіси, де безпосередньо відбувається спілкування між інспектором та людиною, яка скоїла злочин. Ми ще можемо говорити, що сьогодні злочинці не зобов’язані працювати, за законодавством. Я як ніхто розумію бюджет системи і те, що ми не настільки заможна держава, щоб дозволити собі саме такий порядок, що ми утримуємо і при цьому з вами працюємо, платимо комунальні платежі. А тут людям, які в місцях несвободи, держава забезпечує медичне забезпечення. Ми з вами лікуємося і купуємо собі ліки в аптеках за свій рахунок. Тут – ні. Тому в мене дуже багато питань. І багато вільного часу в тюрмах – це теж проблема. Навіть із режимом проблема тому, що ми повинні вигадувати, чим зайняти весь час, який людина проводить у в’язниці, якщо не працює”, – наголосила Олена Висоцька.

За її словами, українське суспільство ще не зовсім готове до того, що не всі люди, які вчинили злочин, будуть сидіти в тюрмі, оскільки ще досить міцна у свідомості українців теза – “злодій повинен сидіти у в’язниці”.

“У нас різні точки зору. Ми ведемо дискусію із суспільством, тому що правильно підмітили, що в наших головах із радянських часів – “злодій повинен сидіти у в’язниці”. Але європейський досвід усе-таки інший. І тут завдання знайти компроміс, знайти перехідний період для нашої країни і розвиватися далі. Всіх можна за всі злочини, теоретично, позбавляти свободи й утримувати за наш із вами рахунок”, – розповіла вона.

Оцінюючи позитивний ефект при використанні такого виду покарання, заступник міністра зазначила, що вже доведено на європейському досвіді – відсоток рецидиву після пробації набагато менший, ніж після в’язниці.

“На пробації людина розуміє, що держава все-таки дала шанс. Яким би жорстким не було покарання у вигляді пробації – скільки років громадських робіт, який розмір штрафу, але це все одно свобода. Тому це цінується навіть злочинним світом. Якщо говорити про рецидив – у нас краща статистика по ньому в пробації, ніж після позбавлення волі”, – повідомила Висоцька.

Повний випуск програми “Официальный разговор”:

Читайте також: В Україні 27 в’язниць продадуть через ProZorro, – Мін’юст (ВІДЕО)

Прямой эфир