Як нарощувати м’язи для протистояння російській пропаганді: ДП “МПІУ” (телеканали “Дом” та “UATV”) провело навчання для журналістів

Напередодні виходу на супутник телеканал “Дом” готує команду до роботи на новому рівні, за світовими стандартами. Протягом цілого тижня – 8-12 лютого – кореспонденти київської та регіональної редакцій підвищували кваліфікацію на семінарах від провідних експертів медіагалузі.

Головна мета навчання (тренінгу) – дати нові знання в професії та відпрацювати технології у співпраці всього ньюзруму. Телеканалу, який мовить на тимчасово окуповані території, необхідно постійно працювати з масивами російських фейків. Але окрім того, український медіапростір також насичений маніпулятивними наративами через підпорядкування певній редакційній політиці.

Довідково. За даними дослідження Інституту масової інформації, проведеного в 10 регіонах України в січні 2021 року, у регіональних онлайнмедіа зафіксовано 210 новин із маніпуляціями та 11 фейків.

Найпоширенішими типами маніпуляцій у новинах стали публікації “джинси” (43% загальної кількості маніпуляцій), судження, оцінки, які подаються як факти (20%), і фрагментована (неповна) інформація (19% загальної кількості публікацій з маніпуляціями).

“Найчастіше, крім редакційного статуту, існує договір між редакцією та журналістським колективом. У такому договорі найголовніший момент – це невтручання власника та відсутність тиску. Але підписати договір – це одне, а дотримуватись його умов на практиці досить складно.

Тому дуже важливо, щоб була позитивна мотивація для роботи за стандартами. Ми вже знаємо такі приклади, коли великі рекламодавці відмовляються працювати з тим чи іншим каналом або сайтом, чітко обґрунтовуючи це тим, що медіа працює не за стандартами, дозволяє собі фейкові новини, маніпуляції“, – поділилася ситуацією у медіапросторі член Комісії з журналістської етики Тетяна Лебедєва.

Державний телеканал не має власників чи персон, які б могли впливати на редакційну політику, тож може надавати максимально об’єктивну інформацію в своїх програмах та ефірах. Та іноді все ж виникають складнощі в тому, щоб оперативно отримати інформацію від колег та перевірити її актуальність, особливо якщо це стосується кримінальних розслідувань. Рішенням цієї проблеми став пошук ефективних варіантів взаємодії з державними органами.

“Коли в журналістів з’являється інформація, яку вони хочуть подати в новинах, перше, що потрібно зробити – перевірити цю інформацію в офіційних джерелах. Якщо журналісти будуть тісніше взаємодіяти з державними органами, то час отримання актуальної інформації буде зменшуватись.

Я підтримую налагодження таких ділових контактів між журналістом і прокурором. Але це неможливо без участі самих журналістів. Якщо ви стежите за якимось процесом у суді, сходіть на це засідання, познайомтесь з учасниками, поспілкуйтесь з прокурором на перерві, покажіть, що ви стежите за цим процесом, за змінами”, – поділилася із учасниками прессекретар прокуратури м. Києва Надія Максимець.

Ірина Земляна, член ГО “Інститут масової інформації”, розповідала про журналістську безпеку – як передбачити й оцінити ризики, та до чого потрібно бути готовими, працюючи над особливо глибокими та важливими розслідуваннями. Згадали також про найактуальніші види загроз та про кібербезпеку.

“Насправді, мало журналістських офісів турбуються про безпеку. Часто журналістів просто відправляють працювати, не надаючи їм елементарні засоби безпеки або знання. Тому в мене особлива повага до телеканалу, що потурбувався про це. Чомусь журналістську безпеку пов’язують саме з подіями на сході – з мінами, розтяжками. Але всі ми пам’ятаємо акцію під Верховною Радою України, коли вибухнула граната. Тому турбуватися про безпеку необхідно щодня”, – наголосила вона.

За тиждень розуміння журналістами технологій роботи, яких вимагає мовлення на весь світ, суттєво поглибилося. Обговорювали нові підходи до побудови сюжетів, розкриття героїв та ще більш ретельного фактчекінгу.

“Журналістські стандарти загальноприйняті в усьому світі. Тобто якщо сумлінно працюєш за цими стандартами в Україні, можна сміливо виходити на мовлення на весь світ. Інша річ – розуміння профілю свого глядача. Його потреб, очікувань. Адже контент не може бути однаковим для всіх. І це вже потребує часу та аналізу.

За цей тиждень я побачив у журналістів телеканалу “Дом” велику мотивацію глибше зрозуміти свою аудиторію – з одного боку жителів з тимчасово окупованих територій, з другого – весь російськомовний світ”, – поділився враженнями після завершення навчання головний запрошений тренер Осман Пашаєв.

“Дом” – державний цілодобовий розважально-інформаційний телеканал в складі держпідприємства “Мультимедійна платформа іномовлення України” (до цього ДП “МПІУ” здійснювало мовлення тільки під брендом телеканалу іномовлення UATV). “Дом” почав мовлення 1 березня 2020 року. Його сигнал в метровому та дециметровому діапазонах (тобто в аналоговому та цифровому форматах) транслюється на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) Донецької та Луганської областей, АР Крим та м. Севастополя.

З 1 березня 2021 року телеканал “Дом” розширює своє покриття – збільшиться кількість передавачів як цифрових, так і аналогових, також “Дом” з’явиться у кабельних мережах Донецької та Луганської областей (підконтрольна територія) та розпочнеться супутникове мовлення, що буде сприяти покращенню ситуації в частині інформування української аудиторії, що перебуває на тимчасово окупованих територіях держави.

Раніше повідомлялося, що телеканал “Дом” запустив власний сайт.

Читайте також: Робота телеканалу “Дом” важлива для Криму, – Джемілєв (ВІДЕО)