“Впровадження РРО не має викликати підвищену увагу фіскальної служби”, – Оксана Маркарова

Уряд з 2021 року має намір розширити застосування касових апаратів для підприємців. Їх впровадження має бути безкоштовним і максимально зручним, і воно не викличе підвищеної уваги у податківців. Мета – більше розуміти ринок, говорить міністр фінансів Оксана Маркарова. Журналісти UATV поставили міністру кілька актуальних питань.

– Чи буде змінюватися податкове законодавство під бюджет 2020 року?

– До другого читання готуємо бюджет на нині діючій податковій базі. Єдині дві зміни, які ми можемо врахувати, якщо парламент буде їх розглядати – це закон про гральний бізнес і закон про легалізацію ринку бурштину. Якщо ці закони будуть прийняті – це потенційні доходи, які ми можемо розглядати. Доходи залежать від моделі, яка буде остаточно затверджена. Той законопроєкт, який Кабінет міністрів подав – там від ігрового бізнесу надходження від 5-9 млрд грн, в залежності від того, як швидко будуть видаватися ліцензії. Щодо бурштину – все також залежить від фінальної моделі. Те, що ми бачимо зараз (зниження ренти – ред.) може принести до мільярда гривень у перший рік.

– Щодо ініціативи про введення касових апаратів для фізичних осіб-підприємців (ФОП). Чому бізнес 4 листопада вийшов на Банкову проти ваших ініціатив? І скільки ви збираєтеся отримати від детінізації ФОП? Така ж мета введення РРО (реєстратор розрахункових операцій – ред.)?

– Впровадження новітніх сучасних РРО заплановано з 2021 року. Це вирівнювання правил гри, це не вплине на бюджет. Ми не плануємо додаткових надходжень від цього. Це питання поліпшення звітності і розуміння того, як працює наша економіка.

– Чому ж на Банкову тоді вийшли підприємці? Думаєте, це інформаційне нерозуміння того, що ви робите?

– Ми розуміємо реальну стурбованість реальних фізосіб-підприємців. У нас є рік, щоб відповісти на їхні запитання. Для податкової пріоритет – те, що впровадження РРО має бути безкоштовним, максимально зручним і не має викликати підвищену увагу фіскальної служби. Тоді ми багато побоювань розвіємо.

Є незадоволення насправді не у ФОП, а в середнього і великого бізнесу, які використовують ФОП у своїй бізнесмоделі. У них теж є рік, щоб привести свої бізнесмоделі у відповідність до українського законодавства.

– Вони оптимізують своє податкове навантаження, так вони це пояснюють.

– Це називається ухиленням від сплати податків. Завдання уряду – встановлювати рівні правила гри, для сумлінного бізнесу створювати хороші умови. Бізнес, який працює для досягнення своїх цілей, має платити податки.

– Є дата приїзду місії МВФ?

– Ми вже обговорюємо програму з МВФ. Обговорюємо в дистанційному режимі і програму, і проєкт меморандуму.

– Буде обговорюватися нова програма фінансування? Обсяг теж?

– Обговорюємо обсяг, це поки не публічна інформація, але це точно буде трирічна програма.

– А мета приїзду місії, це ж не оціночна місія, що вони будуть робити, з ким зустрічатися?

– Говорити про конкретні питання, зустрічатися з бізнесом. У МВФ різні інструменти роботи, і місія – один із них.

– Щодо держбанків. Ви їх збираєтеся продати. Навіщо ви це робите? Невже настільки неефективний бізнес?

– 53% банківської системи знаходиться в руках держави. Це занадто багато для будь-якої країни, а для України – особливо. Нам не потрібні чотири держбанка. У стратегії, яку ми зараз оновлюємо, чіткий підхід: “ПриватБанк” через деякий час має повернутися в приватний сектор, буде приватизований.

“Укргазбанк” – буде приватизований найближчим часом. Ми зараз на фінальній стадії домовленостей із міжнародною фінансовою корпорацією, яка увійде співінвестором. Потім разом з IFC ми будемо продавати банк повністю.

Щодо “Ощадбанку” – ми розглядаємо входження туди Європейського банку реконструкції та розвитку.

А нова наглядова рада в “Укрексімбанку” нарешті зайнялася стратегією і ми отримаємо пропозицію від них про майбутнє фінустанови. Наша мета – знизити рівень держбанків в секторі до 25% в перспективі 3-4 років.

Дар’я ВЕРШИЛЕНКО