Звіт місії ООН про утримання полонених проаналізував Ліхачов

Моніторингова місія ООН з прав людини представила проміжний звіт про утримання в полоні українських і російських військовополонених, водночас доступу до українців у місцях утримання на території РФ монітори не мали. Документ містить критику влади України. Аналітики ООН пишуть про випадки нібито тортур і жорстокого поводження з російськими військовополоненими зі слів самих росіян. Українській стороні необхідно взяти до відома дані, які у своєму звіті вказала ООН. Таку думку сьогодні, 5 січня, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив керівник Групи моніторингу прав національних меншин і член експертної ради Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов.

Він зауважив, що моніторингова місія ООН з прав людини діє як незалежний орган, а її висновки базуються на інформації, яку збирають співробітники місії.

“І ті факти, які моніторингова місія ООН документує, вона документує насамперед на основі особистих зустрічей та інтерв’ю з тими, кого вона вважає потерпілими або тими, хто перебуває в зоні ризику, тобто в цьому випадку — з військовополоненими. Різниця полягає в тому, що Україна дійсно надає доступ моніторинговим організаціям, включно з місією ООН, до російських військовополонених на своїй території. І співробітники місії, які діють в Україні, мають можливість відвідати їх, опитати їх”, — звернув увагу Ліхачов.

За його словами, зі слів російських військовополонених монітори фіксують насамперед факти, що стосуються взяття їх у полон, тобто на етапах до того, як вони надходять до місць постійного утримання.

“У моніторингової місії ООН немає претензій до утримання російських військовополонених. Але наголошується, що факти жорстокого поводження, включно з двома фактами, що призвели до смерті, які розслідує моніторингова місія ООН, відбуваються на перших етапах взяття в полон. І справді, тут не можна виключати, що якісь окремі ексцеси можуть дійсно мати місце. Вони можуть відбуватися. У цьому сенсі українській стороні слід узяти висновки місії ООН до відома і довести їх до особового складу Збройних сил України, які беруть безпосередню участь у взятті росіян у полон і в доправленні їх до місць постійного утримання”, — вважає експерт.

Водночас Ліхачов розповів, що з українськими військовополоненими моніторингова місія ООН може спілкуватися тільки після того, як вони виходять із полону.

“Тобто у моніторингової місії немає доступу ні до місць утримання російських військовополонених на території Росії, на українській території, окупованій Росією, ні до якихось представників або адвокатів у тих випадках, якщо йдуть суди на території безпосередньо Росії. Моніторингова місія ООН може зафіксувати дійсно тільки верхівку айсберга. Те, що можуть сказати українські військовослужбовці після звільнення, або те, що зафіксовано на відеодоказах, як у випадку з розправами над українськими військовополоненими, які потрапляють у відкриті джерела, у соціальні мережі тощо. Тут, звісно, є певний дисбаланс з погляду збору матеріалів”, — повідомив він.

Експерт наголосив, що моніторингова місія ООН не прирівнює Росію до України в сенсі неправильного поводження з військовополоненими.

“Моніторингова місія ООН раніше спеціально концентрувалася на порушеннях російської сторони у поводженні з українськими військовополоненими та на позасудових розправах над ними. Той факт, що у моніторингової місії ООН, зі слів російських військовослужбовців, є деякі зауваження або побоювання щодо української сторони, зовсім не означає, що моніторингова місія ООН прирівнює українську сторону до російської з погляду обсягу порушень. Йдеться про те, що вона фіксує те, що вважає порушенням, і доводить до відома влади”, — пояснив Ліхачов.

Читайте також: 177 випадків страти українських військовополонених підтверджено за час повномасштабного вторгнення, — Лубінець

Нагадаємо, уповноважений Верховної Ради України Дмитро Лубінець заявив, що Організація Об’єднаних Націй у своєму звіті ототожнює Росію та Україну. А низка висновків ООН щодо Києва — помилкові.