Звільнення Вовчанського агрегатного заводу: деталі спецоперації та наслідки для окупантів проаналізували експерти 

У результаті надзвичайно складної та успішної операції підрозділи Головного управління розвідки Міністерства оборони (ГУР МО) України повністю звільнили територію Вовчанського агрегатного заводу в Харківській області. 24 вересня командир спецпідрозділу ГУР Тимур доповів начальнику ГУР МО України Кирилу Буданову про успішне завершення операції.

Результати операції із зачистки заводу у Вовчанську

Операцію зі звільнення Вовчанського агрегатного заводу в Харківській області здійснили спеціальні групи ГУР: “Стугна”, “Парагон”, “Юнгер”, РДК, БДК, “Терор”.

За інформацією розвідки, бійці ГУР системно зачищали будівлі заводу, постійно вступаючи в контактні бої з противником в умовах щільної забудови.

“В окремих випадках українські спецпризначенці вступали з ворогом у рукопашний бій. Росіяни перетворили агрегатний завод на свою пропагандистську “фортецю”, залучивши в її обороні найбільш вмотивовані та професійні підрозділи, серед яких були навіть бійці 45-ї бригади СпП повітрянодесантних військ (Кубинка, Москва)”, — йдеться в повідомленні Головного управління розвідки.

Також у ГУР зазначили, що проти українських розвідників російські окупанти безперервно застосовували значну кількість артилерії, ударних дронів-камікадзе, КАБів і важкі вогнеметні системи “Солнцепек”.

“Попри шалений опір ворога, бійцям ГУР МОУ вдалося знищити противника, узяти полонених і поповнити обмінний фонд. Територія агрегатного заводу передана під контроль ЗСУ після зачистки всіх 30 будівель об’єкта”, — констатували в українській розвідці.

Офіцер розвідки з позивним “Вікінг” заявив, що бої на Вовчанському агрегатному заводі велися понад тиждень і противник чинив опір, ведучи інтенсивний обстріл. 

“На Вовчанському агрегатному заводі до двох десятків окупантів узяті в полон, кілька десятків знищені. Також четверо окупантів намагалися покинути завод і були знешкоджені вже за периметром заводу”, — розповів офіцер ГУР.

Від агрегатного заводу у Вовчанську до кордону з РФ 6 км. У травні 2024 року, коли росіяни розпочали провальну надалі наступальну операцію в Харківській області, вони перетворювали Вовчанський агрегатний завод на серйозний укріпрайон. Унаслідок контрнаступальних дій ЗСУ приблизно рота армії РФ опинилася на підприємстві відрізаною від основних сил. Водночас окупанти змогли налагодити постачання боєприпасів, води та їжі за допомогою дронів. 

Росіяни перетворили Вовчанський агрегатний завод на “фортецю”. Хоча, по суті, підрозділи армії РФ там були в пастці. Для оборони були залучені найпрофесійніші підрозділи, зокрема повітряно-десантні війська. 

Вовчанський агрегатний завод у Чугуївському районі Харківської області — це українське містоформувальне підприємство з виробництва агрегатів і помпових автоматичних установок. Його ввели в експлуатацію 1970 року. На ньому виробляли вузли, деталі та компоненти для автомобілів, автодвигунів, а також літальних апаратів, включно з космічними. На заводі працювало понад 800 осіб. 

Думки експертів

Як проходила зачистка Вовчанського агрегатного заводу? Як планувалася операція? Якими будуть наслідки втрати позицій на заводі для російської окупаційної армії? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Денис Нікітін, позивний White Rex, командир “Російського добровольчого корпусу” (РДК);
• Олександр “Фортуна”, голова штабу “Російського добровольчого корпусу” (РДК);   
• Олександр Коваленко, військовий оглядач групи “Інформаційний спротив”.

ДЕНИС НІКІТІН: Ми два тижні слухали переговори росіян

— Багато журналістів дивувалися, чому бійці “Російського добровольчого корпусу” не з’явилися в Курській області під час операції ЗСУ. Ми в цей період дуже ретельно готувалися до важливої операції — звільнення Вовчанського агрегатного заводу. Ряди РДК поповнилися великою кількістю добровольців зі збройних сил Російської Федерації, і потрібен був час на їхню інтеграцію в підрозділ.

Усі ці люди прийшли з різних підрозділів, з різним військовим минулим. У нас є бійці з “Шторм-z”, ПВК “Вагнер”, кадрові військові, десантники, представники спецпризначенців внутрішніх військ. Усіх цих хлопців потрібно було познайомити з нашою військовою культурою, внутрішньою ідеологією і системою ведення бойових дій. 

Операція зі звільнення Вовчанського агрегатного заводу, по суті, розпочалася 13 вересня і проходила в кілька етапів. Територія була розділена на три зони — зелену, жовту і синю. Нашим сектором відповідальності була, по суті, половина території заводу, іншою половиною займалося ГУР. Ми розділили територію приблизно так: 33% за нами, 33% за ними й 33% — умовно, в середині, хто швидше її займе. І так вийшло, що бійці РДК виконали й свої 33%, зайняли синю зону, і потім просунулися в інші 33%. 

За нашими картами була жовта зона — основна будівля, над якою був вивішений прапор. По суті справи, це і були ті самі додаткові 33%, де ми взяли основних полонених, вони здалися бійцям РДК. 

У промисловій зоні вести бойові дії непросто — невідповідний ландшафт, товсті бетонні перекриття, тому неможливо повністю розраховувати на підтримку артилерії, мінометів. Ми просувалися так, як і планували – одна будівля на добу. 

На момент штурму заводу угруповання окупантів становило близько 50 осіб, проте вони там добре окопалися. Ми виявили там два підземні колодязі. Тобто вони користувалися ґрунтовими водами, які очищали за допомогою спеціальних таблеток для очищення води. Плюс у них було дуже добре організоване постачання повітрям: їм постійно доставляли посилки FPV-дронами. 

Коли бійці РДК стрімко просунулися на територію заводу, то окупанти швидко відійшли зі своїх позицій. При цьому вони залишили велику кількість озброєння, і найголовніше — свою рацію, що допомогло при подальшій реалізації операції.

Ми протягом двох тижнів слухали їхні переговори. І коли зрозуміли, як вибудувана їхня система постачання, стали відстежувати “листонош” — FPV-дрони. Ми відрізали постачання в одній із будівель, де був колодязь. Інша будівля, де був інший колодязь, перейшла під контроль наших бойових товаришів із підрозділу ГУР. 

Коли РДК став займати будівлю за будівлею заводу, окупанти спробували їх відбити. Але ми були готові до таких атак, бо чули переговори противника по рації. Спочатку вони думали, що їх штурмує піхота ЗСУ. Але потім зрозуміли, що, мабуть, це якісь спецпідрозділи. Вони різко змінили тактику, зарилися в нори та стали викликати на себе російський вогонь. 

По агрегатному заводу летіли російські КАБи, били з “Солнцепека”. Били вони досить неточно. До того ж ми провели хорошу розвідку — у нас була 3D-модель Вовчанського агрегатного заводу і ми розуміли, де нам потрібно ховатися, щоб перечекати удари. 

Звільнення агрегатного заводу істотно полегшить оборону міста Вовчанськ, оскільки завод є повноцінним укріпрайоном. Крім того, ми взяли в полон близько 20 російських військових. 

Ми припускаємо, що глобальний план збройних сил РФ полягав у тому, щоб використовувати територію заводу і комплекс промислових будівель як плацдарм. Він міг стати батальйонним опорним пунктом для подальшого наступу на Вовчанськ.

ОЛЕКСАНДР “ФОРТУНА”: На агрегатному заводі взяли в полон російських військових

— Вовчанський агрегатний завод розташований умовно в південній частині багатоповерхової забудови — це практично центр міста. Його географічне положення дозволяло організувати повноцінний плацдарм для подальшого розвитку наступальних дій у південному напрямку. 

Враховуючи, що це велике промислове підприємство з серйозними спорудами, то його можна було розглядати як укріплену фортецю.

На агрегатному заводі у Вовчанську в полон до РДК і суміжних спецпідрозділів потрапили полонені росіяни. Їх нагодували на заводі та надали медичну допомогу. Частину цих полонених евакуювали, ризикуючи власними життями, бо по підприємству тривають нескінченні обстріли. 

ОЛЕКСАНДР КОВАЛЕНКО: На планах російських військ у Вовчанську поставлено хрест

— Вовчанський агрегатний завод довгі місяці був для російських підрозділів зоною контролю, з якої їх було дуже складно вибити. У принципі, проведення наступальних операцій у промисловій зоні — це досить складне завдання. 

Тривалий час завод перебував в оточенні та російські війська намагалися до нього пробитися і створити коридор. Замість того, щоб вивести з заводу свої підрозділи, бо вони в будь-який момент могли опинитися в критичній ситуації без забезпечення, їм підвозили більше боєприпасів, води та провізії, щоб вони там утримували позиції якомога довше. Навіть попри оточення. 

Наразі Вовчанський агрегатний завод зачищено, а російські підрозділи, які там перебували, ліквідовано. Тепер в армії РФ немає прямого виходу до північного узбережжя річки Вовча. Завод розглядали як для подальшого розширення зони контролю російських окупаційних військ на схід міста, так і подальшого форсування річки Вовчої з виходом на південну частину міста Вовчанськ. Тепер на цих планах поставлено хрест і Сили оборони України можуть розвивати свої контрнаступальні дії північніше і фактично зачищати центр міста Вовчанськ. 

Читайте також: Путінський провал: експерти пояснили, чому ракета “Сармат” знову не злетіла і що це означає для російського диктатора