Зустріч американського президента Джо Байдена і лідера Китаю Сі Цзіньпіна 16 листопада в Сан-Франциско можна вважати вдалою. Як зазначають експерти, сторони домовилися відновити співпрацю в різних напрямках.
Лідери США та Китаю зустрілися на полях саміту лідерів Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва. Байден і Сі тепло привітали один одного, а ось відповідати на запитання журналістів перед зустріччю політики відмовилися.
Як Джо зустрів Сі
Зустріч лідерів США і Китаю була конструктивною. Про це сьогодні, 16 листопада, за підсумками зустрічі з Сі Цзіньпіном заявив Джо Байден.
“Ми зустрічалися 10 років тому, коли ще були віцепрезидентами. Ми тоді були дуже відвертими, і все було дуже просто. Відносини США та Китаю багато років були “на паузі”. А сьогодні в нас триває семимісячна дипломатія високого рівня. Ми зробили успіхи”, — сказав Джо Байден.
Американський лідер повідомив, що обидві країни відновлюють спільну боротьбу з розповсюдженням наркотиків, зокрема, щоб скоротити надходження з Китаю до США фентанілу.
“Критично важливо, що ми відновлюємо контакти між нашими військовими. Раніше в нас були непорозуміння з цього приводу, тепер ми знову повернулися до комунікацій на прямій основі”, — додав Байден.
Байден додав, що наразі триває конкуренція між США та Китаєм, але “ми хочемо уникнути конфлікту”, і готові вести роботу за напрямками, у яких у країн є близькі позиції. Крім того, лідери США і Китаю обговорили питання глобальної безпеки.
“Зокрема, ми обговорили питання агресії Росії проти України і ситуацію між Ізраїлем і сектором Газа. Є питання щодо заручників [у секторі Гази] – громадян США. Але щодо цих тем поки що немає чіткого рішення”, — повідомив Байден.
Звісно, порушувалася тема безпеки в Тайванській протоці, “очевидно, що ми заперечуємо політиці Пекіна в цей бік, і ми продовжуватимемо займатися цим”.
“Важливо, щоб світ побачив наші підходи в найкращих традиціях американської дипломатії. Ми говоримо з нашими конкурентами, ми хочемо уникнути конфронтації. І сподіваємося на позитивний результат у питаннях глобальної безпеки”, — сказав президент США.
Керівник Центру досліджень Китаю при Ризькому університеті імені Страдиня Уна Олександра Берзиня-Черенкова раніше висловила думку, що інтерес Китаю полягає в тому, щоб підтримувати тих, хто перебуває в конфронтації зі США і НАТО, Росія в цьому разі не є винятком. Але деякі рішення і заяви, які виходять від Кремля, не приймаються Пекіном.
“На рівні деяких історій Китай підтримував російську пропаганду. Інтерес один — Китай перебуває в стані дуже сильного протистояння – протистояння США, і в такій ситуації ті сили, які теж обрали США як свого супротивника, корисні для того, щоб продати ідею про те, що нам потрібен новий порядок”, — пояснила Олександра Берзиня-Черенкова.
Читайте також: Китаю не чужа пропаганда, яка йде з Кремля, але не все, що РФ намагається нав’язати світу, підтримують у Пекіні — думка китаєзнавиці
Результати зустрічі президента США з китайським лідером — аналіз експертів
Чи перезавантажила відносини США і Китаю зустріч лідерів цих країн? Якою може бути роль КНР у врегулюванні війни між Росією та Україною? Чи може Пекін тиснути на Москву? На ці питання шукали відповіді в ефірі телеканалу FREEДOM:
- Ігор Рейтерович, політолог;
- Петро Шевченко, аналітик, аспірант Цзіліньського університету;
- Анна Бродська-Кроткіна, завідувачка програми славістики в Університеті імені Вашингтона і Лі в штаті Вірджинія (США), доктор філологічних наук;
- Олексій Їжак, завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень.
ІГОР РЕЙТЕРОВИЧ: Китай може переглянути свою співпрацю з Росією
— Росія активно спостерігала за цією зустріччю. Тому що, на думку Путіна, це була зустріч його головного союзника з головним противником.
З обережним оптимізмом можна сказати, що загалом зустріч була вдалою. Принаймні, судячи з тих заяв, які були озвучені публічно. Дуже важливий момент, що сторони домовилися відновити співпрацю в різних напрямках.
США і Китай повинні тісно співпрацювати, тому що конфлікт між цими країнами обернеться катастрофою для всієї планети. З огляду на економічні та військові можливості Штатів і КНР.
Добре, що Джо Байден і Сі Цзіньпін поговорили і домовилися в майбутньому оперативно обговорювати і вирішувати критичні питання.
У своєму виступі Байден сказав, що вони також торкнулися теми України. Але ми навряд чи побачимо якусь офіційну заяву двох лідерів щодо російсько-української війни. Китай поки що не готовий робити такі заяви, оскільки ще визначився з тією позицією, яку займає з приводу агресії з боку РФ.
Очевидно, в контексті України йшлося про те, що необхідно дотримуватися територіальної цілісності, а війна не може бути способом розв’язання будь-яких проблем. Особливо надуманих проблем, які є лише виправданням агресії.
Важлива фраза Байдена про те, що ми конкуренти, але не противники. Але конкуренція між США та КНР доволі специфічна. Товарообіг — близько 1 трлн. доларів. З одного боку ці країни конкурують, а з іншого перебувають у глобальній взаємозалежності. Їхні економіки пов’язані між собою. Але Китай залежить від США більше.
Для України може бути позитив у тому, що через відновлення контактів США зможуть більше відстежувати військове співробітництво Пекіна і Москви.
Незадовго до зустрічі американський уряд опублікував інформацію про те, що йому відомо про торгівлю китайських компаній з Росією. Йшлося про товари подвійного призначення.
Це був такий прозорий натяк про те, що нормального спілкування не вийде, якщо КНР співпрацюватиме з такими режимами, як у Росії та Ірані. Чи зрозумів це Сі Цзіньпін? Ми скоро дізнаємося, але не з офіційних заяв, а за непрямими ознаками. Можливо, Китай зробить заяву про те, що не збирається розширювати військово-технічне співробітництво з Росією.
Наприкінці минулого року Путін намагався напирати, що у Росії з Китаєм не просто політичне, а військово-політичне співробітництво. Сі Цзіньпін, зі свого боку, дистанціювався від цього і заявив, що у них просто тісні економічні відносини.
Після такої зустрічі Китай, найімовірніше, повинен буде дещо переоцінити свою співпрацю з Росією.
Фраза про те, що США і КНР не супротивники може перетворитися зовсім на іншу історію. У штатах є політики, які займають більш яструбину позицію щодо Китаю. Тож Сі Цзіньпіну потрібно буде досить швидко зробити висновки. Я думаю, ми скоро побачимо якісь зміни в риториці, в першу чергу, щодо співпраці з Росією.
Політичного впливу Китаю на війну в Україні очікувати не варто. Але я не виключаю, що на якійсь наступній зустрічі, яка буде присвячена українській “формулі миру”, буде присутній китайський представник. І це теж буде певним сигналом.
РФ зараз намагається продати Китаю деякі свої проєкти щодо Сибіру, але Пекін не поспішає їх реалізовувати. Ми можемо сприймати це не як сигнал певного тиску, але як намагання вплинути на Російську Федерацію. Такий натяк, що фактично два роки вже йде війна проти України. І пора виходити з цієї ситуації.
Читайте також: Факт зустрічі на рівні президентів США та КНР свідчить про те, що світ дійсно змінився, — Подоляк
ПЕТРО ШЕВЧЕНКО: Китай дихає в спину США
— Якщо ми фокусуємося на такому понятті як великодержавна конкуренція, яка включає в себе безпеку, економіку, технології, то тут не варто очікувати потепління між Китаєм і США. Як сказав радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салливан, Штатам потрібно поставити високий паркан і обмежувати імпорт технологій. Тому що Китай уже дихає в спину технологічному лідеру в особі США.
Перевага Китаю в його соціально-економічній моделі та державному інвестуванні. Завдяки цьому і стався технологічний підйом.
Обмеження збільшуватимуться і це, своєю чергою, підштовхуватиме КНР до технологічного суверенітету. Навряд чи вийде зробити технології кращими, ніж у США, але вони будуть прагнути до суверенних технологій.
Я не думаю, що США бояться КНР, враховуючи, що у Штатів зараз найбільший арсенал ядерних боєголовок. І вони проводять нові випробування в цій сфері.
Китай поки що не може змагатися зі США у військовому плані і в плані глобального геополітичного лідерства. Але в плані економіки і технологій Пекін дуже розігнався, захоплює ринки, на яких раніше домінували США.
США перейшли зі статусу гегемона в статус однієї з найсильніших держав. Це все ще найсильніший гравець на планеті, але Китай на другому місці. Весь світ уже трансформується в мультиполярний. І на протилежних полюсах — КНР і США.
Мені б хотілося вірити, що питання війни в Україні порушували на зустрічі Джо Байдена і Сі Цзіньпіна. І не тільки порушували, а й серйозно обговорювали. Нам дуже важливо, щоб було ухвалено якесь рішення щодо тиску на РФ.
Якщо Пекін стане посередником між Росією та Україною — він виглядатиме більш позитивним геополітичним гравцем. Я думаю, для Китаю це важливо. Я думаю, у цьому є логіка, щоб Китай використав свій вплив на Москву і виступив брокером цього конфлікту.
Ми бачимо реалізацію “трикутника Кіссінджера”. У 2021 році Путін зустрівся з Байденом, а потім — із Сі Цзіньпіном. І тепер Байден зустрічається з китайським лідером. Ось там і обговорювалися геополітичні моменти та баланс сил.
Питання таке — чи справді Китаю зараз вигідно тиснути на Москву, враховуючи, що Росія дуже важлива в контексті конкуренції зі США.
АННА БРОДСЬКА-КРОТКІНА: Зустріч американського президента з китайським лідером — це завжди плюс
— США зараз мають справу з війною на двох фронтах — в Україні та Ізраїлі. Україна — це прямий обов’язок для Штатів допомагати і боротися з російською агресією.
До України тепер додався Ізраїль. І, власне, це дві речі взаємопов’язані, тому що на Ізраїль напав ХАМАС, а ХАМАС спонсорується і фінансується Іраном. А Іран, своєю чергою, в союзі з Росією. Такий єдиний комплекс для США. Ситуація напружена.
У Китаю теж є проблеми. Йдеться, насамперед, про безробіття. Це колосальна проблема для країни. Через це іноземні інвестори почали сумніватися, що Китай продовжуватиме розвиватися. Хоча вони не забирають свої капітали зараз, але вони й не вкладають. Тобто той прибуток, який вони отримують, вони забирають собі, а не вкладають його назад у бізнеси. Починається стагнація.
Але зустріч американського президента з китайським лідером — це завжди плюс.
США таємно озброюють Тайвань “до зубів”. Захоплення Тайваню Китаєм поставить під загрозу Японію, поставить під загрозу союзників США. Це дасть можливість Китаю контролювати водний простір у цьому регіоні і в такий спосіб контролювати торгівлю і, відповідно, контролювати політичні режими навколо. Тобто це буде колосальний програш США. У політичному, комерційному та економічному сенсах.
Ніхто цього не хоче. Цікаво, що не тільки Байден цього не хоче. Не тільки демократи не хочуть, але ми бачимо, що і республіканці дуже проти такого підходу, який означатиме здачу позицій.
Китай має риторику щодо Тайваню дуже схожу на риторику Росії щодо України: “це наша територія, це наша країна”.
Москва холодно відреагувала на зустріч Байдена і Сі Цзіньпіна. Але по-іншому і не могло бути. Китай не став продавати Росії зброю і обмежився тільки відправкою якихось дрібниць. У КНР реально бояться американських санкцій.
Пекін купує у Росії нафту за дешевою ціною. Я дуже сумніваюся, що Америка може щось із цим зробити. Але США продовжуватимуть наполягати на тому, щоб Китай не надсилав Росії зброю.
ОЛЕКСІЙ ЇЖАК: США І Китай націлені на розрядку у відносинах
— Відносини КНР і США зараз дуже схожі на певні періоди холодної війни між Радянським Союзом і Китаєм. Але діалог більш конструктивний. Були періоди напруженості і були періоди розрядки.
Зараз ми бачимо розрядку у відносинах Пекіна і Вашингтона. Важливо, що Сі Цзіньпін приїхав до Америки урочисто, з прапорами, з повагою. І китайському лідеру приділили велику увагу. Це дуже важливо.
Зустріч показала, що сторони націлені на розрядку у відносинах. Ніхто не хоче воювати.
США і Китай відновили прямі комунікації між військовими на всіх рівнях. І це говорить про те, що ніхто не хоче війни навколо Тайваню.
Я не виключаю, Китай дав якісь запевнення штатам, що не хоче розпалювати конфлікти і війни. Насамперед ідеться про Близький Схід та Україну. Хоча невідомо, про що вони домовилися за зачиненими дверима щодо війни в Ізраїлі та Україні.
Байден назвав Сі Цзіньпіна диктатором. Я думаю, слова важливіші для Китаю, ніж для США. Але поки що не схоже, щоб це якось зіпсувало ту милостиву картину, яка створилася після зустрічі двох лідерів.
Складно повірити, щоб 1 млн боєприпасів КНДР передала Росії без дозволу Китаю. Це не могло пройти повз Пекін. Але зміна риторики буде зрозуміла пізніше. Якщо зменшаться висловлювання КНР з приводу Тайваню, якщо зменшиться спритність Ірану і Росії в Ізраїлі та Україні, якщо знизиться потік опіоїдів до США — це означатиме, що якихось угод дотримуються.
Читайте також: Взаимодействие военных, борьба с наркотрафиком и глобальная безопасность — о чем договорились Байден и Си