Зустріч глав МЗС Євросоюзу в Брюсселі — які питання в обговоренні та на які рішення може чекати Україна (ВІДЕО)

Сьогодні, 11 грудня, у Брюсселі (Бельгія) відбувається зустріч міністрів закордонних справ країн Європейського Союзу. Основна тема дискусії — забезпечення гарантій безпеки для України, прописаних у декларації G7 (“Великої сімки”) на полях саміту НАТО у Вільнюсі. Також у межах заходу глава МЗС України Дмитро Кулеба вперше від початку повномасштабного вторгнення російських військ зустрівся зі своїм угорським колегою Петером Сійярто. У Брюсселі перебуває спеціальний кореспондент каналу іномовлення України FREEДОМ у Європі Віталій Сизов.

Головне питання — розширення ЄС — практично узгоджено. Але на шляху ухвалення рішення залишилася єдина перешкода — неясна позиція уряду Угорщини та прем’єр-міністра цієї країни Віктора Орбана.

“Ви знаєте, що Орбан подорожував по всьому світу, відвідував президента Макрона і навіть їздив до Аргентини. І так, це те, що, безумовно, посідатиме дуже важливе місце в порядку денному обговорення. Але я сподіваюся, що цю єдність не буде порушено. Зараз не той момент, щоб послаблювати нашу підтримку України. Навпаки, настав момент її збільшити”, — сказав верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.

Міністр закордонних справ України наголосив, що Київ виконав усі формальні умови для початку перемовин з Євросоюзом. А це передбачало ухвалення 4 законів. За його словами, три з них уже ухвалено та підписано, вони стосуються боротьби з корупцією та забезпечення прав мовних національних меншин. І ще один закон — про лобізм — у роботі.

“Ми продовжили діалог. Ми розмовляємо з Угорщиною. І, як я щойно сказав, Україна змінила своє законодавство про освіту і використання мови національних меншин так, як того хотіла Угорщина. І цей факт необхідно поважати”, — розповів Кулеба.

Зустріч глав МЗС України та Угорщини відбулася. Кулеба і Сіярто спілкувалися тривалий час, за підсумками перемовин міністр закордонних справ України заявив, що він сподівається, що з Угорщиною буде побудовано спільне європейське майбутнє. Але позиція цієї країни викликає нерозуміння серед країн-членів Євросоюзу. Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс відверто висловився з цього приводу:

“Єдиний спосіб зрозуміти позицію Угорщини, не тільки щодо України, а й з багатьох інших питань, полягає в тому, що вони проти Європи і всього, за що виступає Європа”.

На цій зустрічі сьогодні також обговорювали саміт лідерів країн ЄС. Як казав Кулеба, на ньому “матір’ю всіх тем” є розширення Євросоюзу, а й маса інших питань, що стосуються України. Зокрема, ухвалення українського механізму, який має забезпечити фінансову стабільність країни (50 млрд євро на наступні 4 роки), продовження фінансування Європейського фонду миру для того, щоб ЄС продовжував постачати озброєння до України, та ухвалення 12-го пакету санкцій проти Росії. З усіх цих питань тією чи іншою мірою вдається досягти згоди, але ключовим є розширення ЄС. Український міністр наголосив, що в цьому рішенні насамперед має бути зацікавлений сам Євросоюз.

“Таким чином, для Євросоюзу це стане сигналом усьому континенту у сфері розширення, але також і за його межами, що Європейський Союз не здатний ухвалювати рішення історичного характеру і виконувати свої обіцянки. Тому я думаю, що, якщо це станеться, це матиме руйнівні наслідки для обох. Але ви не можете зупинити колесо історії. Я не сумніваюся, що цей процес триватиме. Процес розширення ЄС продовжиться, і Україна стане членом Євросоюзу. Питання тільки в тому, чи зможе хтось це сповільнити, і цей результат коштуватиме дорожче, чи ми вступимо легко і з витонченістю, і нікому не доведеться шукати варіант порятунку обличчя тут, у Брюсселі, і в столицях інших країн, щоб пояснити, чому не виконали дану обіцянку”, — заявив Дмитро Кулеба.

Те, що відбувається зараз навколо розширення, — наслідки того, про що багато говорять і дебатують у Європейському Союзі, що всі рішення подібного характеру глобальні, вони мають ухвалюватися одноголосно. Також говорять про реформу ЄС, бо деякі країни можуть блокувати ці рішення. Тому на порядку денному — реформа Євросоюзу для того, щоб ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю. Але багато країн передбачали подібні ризики, і тому деякі представники, деякі міністри закордонних справ ЄС уже сьогодні на зустрічі говорили, що якщо хтось спробує заблокувати ухвалення рішення щодо розширення, то будуть ухвалені рішення на національному рівні про підтримку України. І ніщо не завадить надавати допомогу, тим більше зараз, коли Україна так гостро її потребує.

“Політична готовність країн може змінюватися з часом, але це показує, що для таких держав, як ми, і для багатьох інших країн, які бачать, що допомога Україні є стратегічним пріоритетом на довгострокову перспективу, потрібно проявляти більше прихильності до цієї справи, ніж будь-коли”, — прокоментувала міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен.

Підбиваючи короткий підсумок зустрічі, Сизов сказав, що позиція більшості країн полягає в тому, що заблокувати допомогу Україні не вдасться, і тією чи іншою мірою її продовжуватимуть надавати.

Читайте також: Формат двосторонніх відносин — єдино нормальний, життєздатний, актуальний, — Потапенко про гарантії безпеки для України

Нагадаємо, як заявив політолог Володимир Фесенко, перемовини про надання гарантій безпеки Україні вже тривають із низкою країн, що входять до НАТО. Напрацьовується каркас для майбутньої угоди.