“Снайперською гвинтівкою” називають українські захисники німецький танк Leopard (“Леопард”) за його влучність і маневреність. Щоб уміло використовувати його в бою, спочатку “приборкують” його на полігоні. Про те, як бійці сухопутних військ відточують своє вміння керувати, розповідає FREEДOM.
Маневрений, надійний і нескладний в управлінні — так члени екіпажу описують цю бойову машину. Під час навчань, за найменшої поломки, екіпаж чує команду “евакуація”.
“Відпрацьовується уважність, зокрема екіпажу. Евакуація — це покидання танка, пошук укриття, із закриттям люків, щоб зберегти машину. Чим швидше вони залишать танк, тим більше шансів на виживання”, — пояснює військовослужбовець Збройних сил України (ЗСУ) з позивним “Фокус”.
Свій “Леопард” члени екіпажу трохи переробили — модернізували під умови сучасної війни.
“Найперше, що в нас з’явилося, ви можете бачити, це антидронова сітка, так званий мангал. Його зробили на заводі, і самостійно ми вирізали сітку за розмірами, натягували, закріплювали її також наші хлопці. На заводі зробили нам динаміку, тому що машина стара і в неї не був конструкторами передбачений динамічний захис”, — розповідає військовослужбовець ЗСУ Артем.
Далі Артем показує кабіну танка.
“Це місце командира, це телескопічний приціл командира. Він може дивитися, він бачить на 3600 метрів. Обертається як вручну, так і автоматично. У мене огляд на 360 градусів навколо танка, що там відбувається”, — розповідає Артем.
На місці механіка-водія замість звичних для радянських танків важелів — штурвал.
“Він обертається, тому й повертається. Машина трошки краща в управлінні”, — зазначає Артем.
“Одна з переваг — це маневреність танка. Він швидко заводиться, швидко рухається, як вперед, так і назад. Якщо порівнювати з Т-64, Т-72, то вони назад майже не їдуть. Під час розробки танка увагу приділяли насамперед маневреності, на противагу радянським танкам, і точності бою — дуже точна система управління вогнем. Система управління вогнем стоїть також там від другого “Леопарда” — нарізна гармата 105-міліметрова”, — пояснює “Фокус”.
“Загалом танк застосовується для таких хитрих маневрів: він перший має побачити супротивника, завдати ударів і швидко відходить назад, тому що так було передбачено. Не так, як, наприклад, Abrams (“Абрамс”) — у них велика броня, потужність, вони можуть іти в атаку. А цей танк, найімовірніше, для швидкого нанесення ударів, прикриття і відходу. Скажімо так, “снайперська гвинтівка”, тільки важить 43 тонни”, — пояснює Артем.
З настанням сутінків на полігоні інструктори встановлюють спеціальні свічки.”Ставлю окопну свічку, яка слугуватиме маячком під час нічної їзди, щоб ми бачили, де орієнтир поворотів, на який не можна наїжджати”, — розповідає боєць ЗСУ.
Ці вогники, по суті, все, що видно з танка в темряві. Завдання — проїхати “змійкою” і не зачепити жодну зі свічок.
Навичка виконання маневрів уночі — обов’язкова при підготовці до реальних бойових умов.
“Тут нічого не видно майже, тільки за приладами можна. І деякі орієнтири — якщо ти їх запам’ятав за день, то ти можеш орієнтуватися. І то, якщо ти їх побачиш. А по-друге, зовсім інша реакція — у тебе зосередженість більша”, — розповідає Артем.
Такі тренування українські захисники проходять постійно, щоб удосконалити навички водіння та відпрацювати маневри. А ще для того, щоб краще знати можливості своєї машини та діяти всім екіпажем — як єдиний механізм.
Читайте також: Українські розробки на передовій: як колісні безпілотники допомагають витісняти загарбників із Харківської області (ВІДЕО)