Зруйновані будинки, могили у дворах: як виглядають села на Херсонщині після окупації (ВІДЕО)

Майже до всіх звільнених від російських загарбників населених пунктів у Херсонській області вже можна доїхати. Про це повідомив депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань. За його словами, головним завданням є відновлення енергопостачання, над цим працюють усі служби. Також відновлюється мобільний зв’язок та інтернет. Людям допомагають будівельними матеріалами. Мешканці категорично відмовляються залишати свої будинки. Про життя звільнених сіл Херсонської області розповіли наші колеги з “Настоящего времени”, інформує FREEДОМ.

Мешканець одного зі сіл Херсонської області Володимир розповів, що до його будинку прилетіли дві ракети. Внаслідок обстрілу російськими окупантами загинула його теща, а матір витягували з-під завалів. Тещу поховали у сусідньому дворі. Далі не добігли.

“Чоловік вибіг подивитися. Спочатку сина покликав. Забігли до будинку. Мати його відгукнулася, що жива. А моя вже мертва була”, — розповідає дружина Володимира.

Під окупацією село було сім місяців. Ці часи місцеві згадують неохоче.

“Погано і знову погано. Вони грабували. Людей образили сильно!” — каже Володимир.

Володимир поділився, що за сім місяців під окупацією він схуд на 18 кілограмів. Російську гуманітарку привозили, але нечасто.

“Жменю рису, жменьку солі, жменьку цукру. Рис привезли з мишачими відходами”, — згадує чоловік.

За словами місцевих жителів, залишати позиції російська армія не збиралася.

“Вони говорили, що ми росіяни, і ви будете росіянами, все буде добре. Але ми не сприймали серйозно”, — зазначають місцеві.

Наприкінці вересня ситуація змінилася. Як згадують місцеві жителі, коли російські військові відходили, то забирали в людей особистий транспорт: як автомобілі, так і мотоцикли.

Український військовий із позивним “Спартак” один із тих, хто бере участь у контрнаступі.

“Зайшли красиво вглиб, застали противника зненацька. Вони не чекали. Вилазять з окопу — а тут уже БМП стоїть”, — каже “Спартак”.

Ще один військовослужбовець, який бере участь у контрнаступі, — Ігор. За його словами, противник добре підготовлений і вміє воювати, тож доводиться діяти нахрапом.

“Вони обкопані добре. Зрозуміло, що за пів року можна було окопатися. Але ось фактор несподіванки. І командир постійно казав: зближуємося, зближуємося, щоб артилерія не працювала — зближуємося з ними. Вони ж по своїм працювати не будуть”, — ділиться тонкощами контрнаступу Ігор.

Українські військові кажуть, що чим далі вони просуваються, тим меншу відсіч одержують. А в селах біля нинішньої передової є навіть уцілілі будинки. Хоча останніми днями контрнаступ у Херсонській області трохи сповільнився, військові просять терпіння.

“Я думаю, що воно продовжується. Але не так відверто і не так відкритими шляхами, як було з 1 жовтня. Зараз, можливо, десь вирівнюють лінію фронту, щоб знову разом просунутися”, — каже український захисник.

Мешканка села Валентина — етнічна росіянка. Поки українські солдати переводять дух, Валя годує їх українським борщем.

“Я сама зі Сибіру, ​​з Красноярського краю. Годую від щирого серця, щоб вони не голодні були”, — каже вона і додає, що дуже чекала українських захисників.

Радіє українським військовим, які проїжджають повз його розбитий будинок, й Володимир. Він теж приклався до контрнаступу. Адже за його городом були російські позиції, і він про них повідомив українську армію. Щоправда, каже Володимир, це зрозуміли й росіяни, і спалили йому будинок.

Читайте також: Колаборанти в паніці починають тікати із Херсона, — Хлань (ВІДЕО)