Зміна стратегії НАТО, пропаганда “провини України”, загроза для мігрантів у РФ: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скоріною

НАТО змінює стратегію у війні Росії проти України. Невже Альянс уперше готовий припинити “червоні лінії” Путіна? Кремль продовжує звинувачувати Україну нібито у скоєнні різних терактів у Росії: нові подробиці — що приховують у Путіна насправді? Антимігрантська хвиля в Росії: чому Путін тривожиться, що патріоти можуть зруйнувати країну. Відповіді на всі запитання — в аналізі ключових подій тижня в проєкті “Все так однозначно” телеканалу FREEДOM.

Ведучий — Єгор Скоріна.

Роль НАТО в допомозі Україні зросте

Завершилася зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО в Брюсселі, де союзники обговорювали питання довгострокової підтримки України. Під час зустрічі генсек НАТО Єнс Столтенберг наполягав на тому, що допомога від Альянсу Україні має бути систематичною і тривалою. Причому, вона має ґрунтуватися не просто на добровільних спонуканнях союзників Києва, а щоб ця допомога була зобов’язанням НАТО. Ба більше, розглядався сценарій поступового переведення Контактної групи з питань оборони України, відомої як “Рамштайн”, під егіду Альянсу.

Єнс Столтенберг запропонував НАТО змінити стратегію щодо війни Росії проти України. Альянс, який раніше боявся всіляко спровокувати Москву, ухвалив рішення взяти на себе лідерство в підтримці України.

Після окупації Росією українського Криму, а потім і частини Донбасу між Кремлем і НАТО діяло негласне правило: жоден військовий Альянсу не повинен був ступити на українську землю, інакше Кремль одразу ж буде готовий почати кровопролитну бійню. У 2022 році виявилося, що Путіну не потрібні жодні причини для того, щоб почати повномасштабну війну. На третій рік бойових дій Кремль виправдовує свої невдачі тим, що нібито воює не з українцями, а вже з цілою армією НАТО на території України.

Президент Франції Еммануель Макрон припустив, що в майбутньому, ймовірно, війська Франції зможуть бути присутніми на території України. Після цієї заяви російський диктатор Володимир Путін став погрожувати країнам, які наважаться відправити на допомогу Києву своїх військових. Хоча всередині Росії продовжує наполягати, що армія РФ на території України вже воює з НАТО.

Що важливо. Сам Альянс дійсно вирішив не постачати військову допомогу Україні, боячись ризику виникнення прямої конфронтації з Росією. Насамперед ішлося про танки і бойові літаки. Тоді техніку Україні стали надавати окремі країни-союзники. Альянс навіть не взяв на себе навчання українських військових — це питання координувала Велика Британія, а потім і Євросоюз.

Зараз же в НАТО хочуть взяти на себе лідерство у військовій підтримці України. І як запропонував генсек організації Єнс Столтенберг: щоб ця допомога була зобов’язанням для Північноатлантичного альянсу. Зараз координацією військової допомоги займається очолювана США Контактна група з оборони — формат “Рамштайн”. Перехід цього напряму під крило НАТО означав би відхід США з провідної ролі в питанні озброєння для Києва. І одна з причин тому — Дональд Трамп. Союзники по НАТО вважають його занадто непередбачуваним. А варіант координації військової допомоги силами НАТО — це спроба перестрахуватися на випадок майбутнього президентства Трампа в США. Таку ініціативу Столтенберг висунув як “подушку безпеки” для військової допомоги Україні.

Теракти в Росії: що намагається приховати Кремль

Лавина терактів раптово накрила Росію. І в кожному з них Кремль вбачає “українську руку”. Доведення “провини України” є пріоритетним завданням для путінської пропаганди. Це ще одна можливість зацементувати у свідомості російської аудиторії образ українців як ворогів і терористів. Основна ж мета куди більш прозаїчна.

Незаперечний факт — російські спецслужби не змогли запобігти теракту в підмосковному “Крокус Сіті Холі” 22 березня. Хто стоїть за злочином? Які мотиви бойовиків? Ці питання — величезний майданчик для маніпуляцій. Тут кремлівська пропаганда може вигадати з десяток версій того, що сталося. А ось на запитання, чи могли російські спецслужби запобігти теракту, в них однозначна відповідь — ні.

Але що було далі. 26 березня, лише через чотири дні після гучного провалу російської служби безпеки в “Крокусі”, на федеральному медіа “РИА Новости” з’явилося повідомлення, що запобігли теракту в Самарській області. Традиційно пропагандистський ресурс акцентує, що готувався теракт під патронажем українських спецслужб. Мовляв, 34-річний чоловік планував підірвати бомбу в будівлі пункту прийому гуманітарної допомоги. Під час затримання зловмисника стався самопідрив вибухового пристрою, внаслідок чого терорист загинув, більше ніхто не постраждав, повідомляє відомство.

За три дні після цього, 29 березня, ФСБ знову відзвітувала про затримання вже в Ставропіллі трьох громадян Центральної Азії, які нібито готували теракт “у місці масового перебування людей”.

31 березня — знову запобігли бійні. Тепер у Махачкалі, де затримали трьох чоловіків, які нібито планували вчинити терористичні злочини.

2 квітня — ФСБ повідомила про нібито перехоплення вибухівки, причому захованої в іконах, які, за заявою російських спецслужб, прямували з України.

У цьому шквалі повідомлень про теракти в Росії “український слід” є не скрізь. Напевно, для ФСБ не престижно, коли відносно невелика Україна раз на два-три дні тероризує величезну Росію то тут, то там. Але центральна думка в кожному з цих повідомлень — служба безпеки запобігла загрозі. Чи не здається це все підозрілим і награним? Відразу після моторошного теракту в “Крокусі” з перервами на два-три дні ФСБ починає знаходити терористів по всій країні. Навіщо потрібна вся ця низка успішних затримань і припинених терактів?

США, як і багато європейських країн, попереджали Кремль про небезпеку напередодні теракту у “Крокусі”. Американська розвідка вважала цю загрозу реальною, а Путін назвав такі попередження відвертим шантажем і спробами залякати, дестабілізувати суспільство. Через кілька днів після цих його слів стався найсмертоносніший теракт у Росії за всю його кар’єру.

Провал російської служби безпеки в “Крокусі” був явним. У Путіна майже добу не могли знайти, що відповісти на німе запитання: як величезний російський силовий апарат не зміг запобігти такому великому теракту? Тим більше ще й після таких серйозних попереджень. Тому було прийнято рішення відвернути увагу від цієї теми.

Відповідальність за теракт у “Крокус Сіті Холі” взяла на себе ІДІЛ, опублікувавши фото і відео, а російські служби за якийсь час змогли затримати підозрюваних у злочині вихідців із Таджикистану. Але що зробив Путін? Він кивнув на Україну для того, щоб відвернути увагу від самого кореня проблеми та змусити суспільство обговорювати тему — так був “український слід” чи ні.

Російський незалежний проєкт “Важные истории” поспілкувався з джерелом, близьким до Центру спеціального призначення ФСБ. Воно повідомило, що бійці цього підрозділу (до нього входять знамениті антитерористичні підрозділи “Альфа” і “Вимпел”) не брали участі ні в штурмі “Крокус Сіті Холу”, ні в затриманні терористів у Брянській області. Займалися всім цим просто регіональні відділи. На запитання, чому спецпідрозділи ФСБ, що спеціалізуються на боротьбі з тероризмом, не брали участі у штурмі та затриманні злочинців, співрозмовник “Важных историй” відповів коротко: “Всі в Україні”.

За підсумком, директор ФСБ Олександр Бортніков у публічних коментарях лише скупо відповів, що інформація, надана США про можливий теракт, “мала загальний характер”. Хоча, як повідомляють джерела американської газети The Washington Post, США попередили Кремль, що бойовики нападуть саме на “Крокус Сіті Хол”.

Ксенофобія у РФ: Путін втихомирює “ура-патріотів”

Після терактів у Росії фіксують зростання антиамериканських і ксенофобських настроїв. Причому ситуація настільки загострилася, що “ура-патріотів” був змушений втихомирювати особисто Путін. Він сказав, що в нього виникає “відчуття тривоги”, коли він слухає “ура-патріотів”, адже якщо “ми почнемо реалізовувати ці деструктивні думки з приводу того, що всі інші тут чужі”, то країна “розвалиться”. І від цього найбільше, на думку диктатора, “постраждає” російський народ.

Чому ж у Путіна з’явилося почуття тривоги? Що буде з Росією без мігрантів і поневолених Москвою народів? А просто вся путінська вертикаль, російські еліти, силовики, корумповані чиновники бояться втратити вплив і грошові потоки. Москва так і не змогла вибудувати гідні відносини з регіонами, тому для утримання контролю їй доводиться вдаватися до насильства.

Центр викачує з регіонів ресурси, поглиблює репресії, а паралельно залякує росіян страхом перед перетворенням країни. Звідси беруть свій початок і всі конспіративні міфи про те, що Захід нібито спить і бачить, як розвалити Росію.

Кремль свідомо постійно тримає населення країни в позі жертви. Тому частина населення під тиском пропаганди вічно стурбована питанням виживання країни, а не внутрішніми проблемами держави. Замість того, щоб обговорювати у себе проблеми економіки, застарілого житлово-комунального господарства та шляхи розвитку громадян, з телевізора розповідають про західних диверсантів, “іноагентів” і про “п’яту колону”.

У питанні про виживання країни насправді ховається тема збереження політичного авторитарного режиму. Саме це закладено у фразі Путіна, що головним постраждалим буде російський народ. Правильніше було б сказати — наближений до Путіна народ, тобто незмінювана центральна влада, наближена еліта, корумповані чиновники та силовики.

Путін каже, що на території Росії проживає 190 етносів і деякі національності представлені мільйонними народами. При цьому російський народ стоїть як ядро Російської Федерації, російська мова домінує над мовами інших національних груп. А в Москві давно міркують над тим, як розв’язати етнічне питання в країні, звівши все до загальноросійської громадянської ідентичності. Мовляв, немає народності, є громадяни росіяни.

Проблема Кремля в тому, що до цього не готові ні в Якутську, ні в Казані, ні в Уфі. Поневолені Москвою народи всіляко намагаються зберегти свою культуру, мову і традиції, а відверто нацистські російські групи постійно вбачають в неросіянах небезпеку для своєї культури та ідентичності.

Але Путін продовжить “тривожитися” далі. Адже через кількість незгодних політичний хаос у Росії буде тільки поглиблюватися, а кількість репресій зростатиме. У плани диктатора не входить втрата влади та імперії, яка, маючи ядерну зброю і колосальний людський ресурс (до речі, за рахунок цих же народів), може погрозами або ж військовими інтервенціями домагатися своїх кровожерливих цілей. Тому маховик жорстокості буде розкручуватися до моменту, поки не станеться перегрів, і слідом — вибух.

У Кремлі розуміють, що серед російського населення поширені ксенофобські настрої. Це такий побічний ефект російської пропаганди, яка часто заохочує насильство над іншими народами або щонайменше насміхається над ними. Будь-який інцидент із представником етнічних груп (не обов’язково теракт) нагадує деяким росіянам у Москві та Санкт-Петербурзі, що їм незручно жити з тими ж мігрантами в нинішній Росії.

Конфлікти на цьому ґрунті регулярно відбуваються в самій столиці, де до поневолених тією ж Москвою народів, мігрантів відчувається особливе ставлення. Наприклад, коли останнім не здають квартири або б’ють просто за те, що вони є.

Після теракту в “Крокус Сіті Холі” по Росії прокотилися найбільші за останні 10 років облави на приїжджих. Самі мігранти скаржаться на тиск силовиків і ксенофобію. Мігрантів б’ють, вриваються до них у житло і видворяють із Росії. І очевидно, що виглядає це все зовсім не як підтримання законності.

Проблема в тому, що центр влади в Москві так і не зміг запропонувати таку ідеологію, яка могла б об’єднати в проєкті “Росія” росіян та інших. Вся структура тримається на поверхневій пропаганді із зовнішнім ворогом і образом сильного Путіна, який нібито змушений вдаватися до диктатури, щоб захистити Росію. Але якщо з цього рівняння ми прибираємо конспірологію про якогось зовнішнього ворога, то що залишається? Правильно, просто диктатура Путіна.

Путіну “тривожно” від того, що “ура-патріоти” отримали немислиму силу. Вони можуть за лічені хвилини стерти роки прогинів Кремлю.

Зараз у Росії розгорається новий скандал після нападу терористів ІДІЛ на Москву. Місцеві слідчі органи готуються до перевірки та експертизи висловлювань російської співачки таджицького походження Маніжі на предмет “виправдання тероризму”. Ця співачка на “Євробаченні-2021” від Росії виконувала композицію Russian Woman (“Російська жінка”). Причиною перевірки Маніжі став пост у соціальних мережах про теракт у “Крокусі”, в якому співачка висловила свої переживання щодо того, що тепер таджикам у Росії, ймовірно, загрожує небезпека.

“Сьогодні моєї бабусі немає вже 14 років. І останні кілька років я думаю про те, що я рада, що вона не переживає те, що відбувається з нами та зі світом. Ще я рада, що ті наслідки, які спіткають таджиків і всіх жителів Центральної Азії, не торкнуться її”, — сказала Маніжа у відеозверненні до своїх підписників.

Міністерство праці, міграції та зайнятості Таджикистану зараз фіксує відтік своїх громадян з Росії. Міністр праці країни стверджує, що у таджикистанців у Росії паніка.

Що буде далі? Мігранти з центральноазійських республік продовжать переорієнтуватися з Росії на інші країни. Процес від’їзду робочих рук триває, і незабаром Росія повною мірою відчує брак ресурсів з країн Центральної Азії. У цьому сенсі у Росії багато конкурентів — це Китай, Євросоюз, країни Перської затоки, Туреччина, Південна Корея і Сполучені Штати Америки.

Наприклад, після масових затримань мігрантів, які займалися прибиранням сміття в Махачкалі, чистити вулиці вийшли співробітники мерії. Адже в Дагестані почався сміттєвий колапс, повідомляють російські медіа. Влітку минулого року Держдума вже ухвалила закон, що дозволяє залучати школярів старше 14 років до обов’язкової фізичної праці.

У країні є дефіцит кваліфікованої робочої сили та інженерів. Продовження війни лише посилює зниження народжуваності та кадровий дефіцит

Ну, а загалом абсолютно зрозуміло, звідки бере коріння почуття тривоги у Путіна. Але в таку ситуацію він і його оточення загнали країну самі.