Українські прикордонники відстоюють українські території на Бахмутському напрямку поблизу тимчасово захопленого росіянами селища Курдюмівка Донецької області. Українські воїни стримують атаки противника. У районі Курдюмівки тривають запеклі бої з деокупації населеного пункту. Із захисниками поспілкувалася кореспондентка телеканалу FREEДОМ Анастасія Волкова.
21-річний військовослужбовець Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Руслан у лавах прикордонників із 18-ти, на фронті — третій місяць. На захист України став, щоб уберегти свою сім’ю від російських окупантів і захоплення ними українських територій.
“Сильні бої, противник наступав, але ми давали йому відсіч. Кожного дня були бої, захищали свої позиції, брали нові позиції, заходили на окуповану територію і теж відбивали позиції”, — каже боєць.
Розповів, як один із російських окупантів вирішив здатися в полон. Подібні ситуації на фронті відбуваються досить часто. Російські військові не витримують натиску Сил оборони України і, рятуючи свої життя, складають зброю.
“Я був на спостережному пункті. Мені сказали прострілювати точку. Сидів і побачив, як він виліз на бруствер уже без зброї, в одному бронежилеті, просто почав тікати по брустверу. Він не знав, куди бігти. Почав просто в його бік стріляти, він якось спустився вниз із бруствера, тоді я побіг у його бік, націлився на нього, ззаду вже підбігли Збройні сили, хлопці його скрутили. Далі я взяв його на мушку, завів у бліндаж і вже чекав на другу групу, яка мала його забрати”, — поділився Руслан.
Російському військовополоненому близько 45 років, він був завербований у місцях позбавлення волі.
На цій ділянці фронту у прикордонників є можливість попрацювати на американському автоматичному станковому гранатометі МК-19. Хлопці кажуть, він точніший, ніж радянський аналог, і радіус ураження більший.
“Коли йде наступ, ми на чеку день і ніч, тобто завжди хтось біля нього. Перед нами ще є піхота, хлопці, які зустрічають їх першими. Нам необхідно допомогти їм. Нас коригує дрон, скидає координати, і ми максимально швидко наводимося і відпрацьовуємо”, — пояснив військовослужбовець ДПСУ Микола.
Найважче на війні — бачити, як гинуть побратими, кажуть бійці. Аби впоратися з втратами та реаліями війни, вони шукають розради в тому, що тішило вдома. У 25-річного Миколи це німецька вівчарка Кіра. До повномасштабного вторгнення Росії хлопець разом із собакою працював на кордоні.
“Залишив на маму. Оскільки собака в мене не державна, вона моя, я її ростив з трьох місяців, важко переніс це, звичайно, але все одно. Я телефонував по відеозв’язку мамі і так ми спілкувалися з моїм собакою. Як би це смішно не звучало”, — поділився захисник.
Від початку повномасштабної війни Микола був удома лише раз. Знімальній групі показав відео зустрічі з собакою.
Українські захисники кажуть, що, коли розумієш, кого і що ти захищаєш на рідній землі, це додає сил для боротьби.
На Бахмутському напрямку тривають штурмові дії. Ворог безуспішно намагається знову окупувати Кліщіївку та Андріївку, а також не полишає спроб оточити Авдіївку.
Читайте також: Око за око, зуб за зуб: можливість української атаки по російській нафтогазовій інфраструктурі обговорюємо з експертами
Нагадаємо, за даними Генштабу ЗСУ, минулої доби на Бахмутському напрямку російські окупанти намагалися наступати біля Іванівського, Кліщіївки та Андріївки Донецької області, де українські захисники відбили 18 атак. Сили оборони України продовжують штурмові дії південніше Бахмута, завдають ворогу втрат у живій силі та техніці, закріплюються на досягнутих рубежах.