Мешканці селища Велика Олександрівка на Херсонщині, яке 4 жовтня було звільнено від російських окупантів, налаштовані оптимістично, повідомляє FREEДОМ.
Місцеві розповіли, як їм жилося в окупації.
“Дві сторони було російської окупації. Одна сторона фізична, а інша — психологічна. Фізична — це коли дуже часто були “прильоти”. Коли уламки летіли і потрапляли в будинки і руйнували їх дощенту. А інше — це коли уламки летіли, і ти намагався сховатися. А потім, коли аналізуєш, думаєш: “Що краще, де більша ймовірність вижити: коли буде “приліт” чи коли будь-якої миті могли прийти і вдарити прикладами по твоїх воротах?”, — розповідає Олександр Солтан.
Він наголошує — налаштований оптимістично, хоч війна ще не закінчилася.
У селищі багато пошкоджених обстрілами будівель, на дорозі ще стоять залишки військової техніки й цивільних машин, що згоріли.
“І на нашій вулиці немає жодного будинку, щоб не постраждалий був. Кошмар тут був. Жодного дня не було спокійно. І ховалися. І город садили у перервах. Все таке робили”, — сказала місцева мешканка Тетяна Пацюк.
Житель Великої Олександрівки Олександр Михальченко каже, що почував себе невільно під час російської окупації.
“Ходиш — і оглядаєшся. Та ще й зір уже по старості вже такий, не дуже хороший. Дивишся — вони тут крутяться. Російські солдати. Намагаєшся на них не дивитися, бо що в них у голові — незрозуміло. Ходять з автоматом , а я — з палицею”, — розповів він.
Читайте також: “Краще померти, ніж так виживати”: мешканці звільненого села в Харківській області розповіли про життя в окупації (ВІДЕО)