Позиції Угорщини та Греції щодо одинадцятого пакета санкцій Європейського Союзу залишаються дуже жорсткими, але найближчим часом він усе-таки буде узгоджений та ухвалений. Таку думку сьогодні, 9 червня, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
“Якщо ми з вами подивимося історію, як ухвалювали пакети раніше, жоден пакет не ухвалювали легко. Щоразу триває досить серйозне обговорення і стикаються дуже серйозно інтереси всередині Європейського Союзу через те, що пакет ухвалюють консенсусно, тобто за нього проголосувати мають усі члени Євросоюзу. І, природно, питання ухвалюються вкрай складно. Як приклад, шостий пакет санкцій. Вводилося ембарго на постачання російської нафти. Будь ласка, залишили нафтопровід “Дружба”, який отримує нафту для Угорщини та частини країн, частини нафтопереробних заводів Німеччини. Тобто без такого послаблення Угорщина б не погодилася на шостий пакет. І так кожен пакет, якщо ми уважно подивимося”, — сказав економіст.
Він підкреслив, що досі до санкційних пакетів не потрапили кольорова металургія, алмази, “Росатом”.
Наразі ж Угорщина і Греція гальмують ухвалення Європейським Союзом одинадцятого пакета санкцій, оскільки українське Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) занесло до реєстру спонсорів війни одну угорську і п’ять грецьких компаній.
“Ось нібито виникла досить жорстка позиція у Греції та в Угорщини з вимогою прибрати ці компанії, зокрема OTP-банк, із реєстру спонсорів війни. Чому це настільки хвилює ці країни? Тому що насправді цей реєстр широко доступний європейському бізнесу. А ніщо так сильно не б’є по іміджу тих чи інших компаній, як зарахування до країн або зарахування до того бізнесу, який продовжує співпрацювати з Російською Федерацією й отримувати так звані криваві гроші. Тому в цій ситуації, природно, ці країни, зокрема, Угорщина і Греція, активно хочуть виведення цих компаній зі списку, який формує НАЗК”, — сказав Пендзин.
Крім того, за його словами, низка європейських країн, зокрема, Німеччина, виступає проти досить жорстких обмежень щодо країн, які активно допомагають Російській Федерації обходити санкції.
“Про що йдеться? Ну, ось дивіться. Є така країна Вірменія, яка в десятки разів наростила, наприклад, купівлю для нібито своїх громадян побутової техніки. Я десь бачив дуже цікавий матеріал, який говорить про те, що сьогодні на одного громадянина Вірменії припадає по три пральні машини. Не знаю, навіщо їм так багато, але факт залишається фактом. Або той же Киргизстан, який у 10 разів наростив закупівлю комп’ютерної техніки. Ми раді за киргизів, вони, найімовірніше, створюють у себе на території IT-хаб. Але знову ж таки, ми розуміємо, що в реальній дійсності ці комп’ютери, ці пральні машини, ці автомобілі через Грузію, наприклад, все це йде в Російську Федерацію як тіньовий імпорт і таким чином активно сприяє обходженню санкцій”, — сказав економіст.
Крім усього іншого, за його словами, є більш витончені методи, які стосуються товарів подвійного призначення Так, наприклад, досить поширене явище, коли товари подвійного призначення, які йдуть транзитом через РФ, у процесі зникають на території Росії.
“Тому в одинадцятому пакеті санкцій будуть конкретно введені обмеження і заборони на транзит товарів подвійного призначення через територію Російської Федерації, щоб якоюсь мірою убезпечити весь цивілізований світ від отримання РФ товарів подвійного призначення. Ще в одинадцятому пакеті, найімовірніше, з’явиться заборона на обслуговування в європейських портах тих бункерів, тих танкерів, які відключають GPS-навігацію у себе для того, щоб приховати місце походження товару, який вони везуть у своїх трюмах. Ось як би досить дієвий механізм для того, щоб не дати можливість так званому тіньовому танкерному флоту вивозити російську нафту Чорним морем”, – сказав Пендзин.
Читайте також: Греція та Угорщина блокують нові санкції проти Росії — розбір (ВІДЕО)