Жертви репресій в СРСР та в сучасній Україні: історики провели паралелі

У Росії 30 жовтня згадують жертв політичних репресій у Радянському Союзі. Дата вибрана не випадково. Цього дня 1974 року в’язні мордовських та пермських таборів на знак протесту проти політичних репресій у СРСР розпочали голодування. Про “Великий терор”, Голодомор та інші злочини більшовицької влади, інформує FREEДОМ.

У Москві 31 липня 1937 Політбюро Центрального комітету КПРС затвердило абсолютно секретний наказ НКВС. Свої підписи під документом поставили семеро людей, включаючи Йосипа Сталіна, В’ячеслава Молотова та Лазаря Кагановича. Наказ започаткував епоху “Великого терору” і став вироком для більш ніж 1,5 млн осіб.

“Для радянської влади та комуністичної партії людина — це ніщо. І тому те ніщо, на їхнє розуміння, каже щось проти Радянського Союзу, то, відповідно, намагалися цих людей убити. І тут я хотів би акцентувати на тому, що методи терору були найжорстокіші. Ми говоримо про тортури, ми говоримо про те, що людей просто ламали фізично, ми говоримо про сотні тисяч і мільйонів людей, які постраждали під час терору”, — зазначив історик Олександр Алфьоров.

“Ворог народу”, “контрреволюціонер”, “соціально-шкідливий елемент” — за такими звинуваченнями заарештовували й двірників, і машиністів, і домогосподарок, і спортсменів. Їх засилали до таборів ГУЛАГу або розстрілювали. При цьому накази про розстріл віддавав Сталін. З 383 списків, складених на візування членам Політбюро, Сталін особисто підписав 357.

“Тоталітарна система завжди контролюється однією людиною, і шукати доброго царя, який нічого не знав, а це все робив Берія на той час або робили якісь інші міністри, — це нісенітниця. Ми повинні з вами розуміти, що в структурі тоталітарного суспільства лідер цього суспільства тримається на тиранії, тому саме він запускає механізм, який запобігав би тому, що його, цього тирана якимось чином убили чи скинули”, — пояснює Олександр Алфьоров.

Радянська влада боролася з інакодумством та за допомогою каральної медицини. У цивілізованих країнах до психіатричних лікарень потрапляли люди з діагнозом шизофренія, психоз чи депресія, а в Радянському Союзі — всі, хто не відповідав канонам соціалізму: поети, художники, які бажали емігрувати з країни й критикували владу. Ментально здорових людей поміщали до диспансерів, де їм ламали свідомість. Подібні методи застосовує сучасне російське керівництво.

“У Росії каральна психіатрія є спадкоємицею досить великого обсягу практик радянського часу, коли каральна медицина застосовувалася, у тому числі щодо дисидентів. Зараз ми бачимо повернення цих практик. Це можливо завдяки тому, що відсутня система правосуддя у зв’язку з тим, що скаржитися кудись марно, і будь-які дії влади покриваються їх судами”, — звернув увагу російський правозахисник Микола Полозов.

Голодомор — ще один злочин більшовиків проти людяності та акт геноциду українського народу. Від штучного голоду на території України у 1932-1933 роках померло від 3 до 3,5 мільйона людей. Число жертв у всьому Радянському Союзі оцінюють у 7 млн. Історики сходяться на думці, що влада СРСР на чолі зі Сталіним створила масовий голод навмисне, щоб придушити український національно-визвольний рух.

Сьогодні ж у спробах зруйнувати українську економіку, зробити ситуацію в країнах-імпортерах зерна нестабільною та поширювати пропагандистську кампанію проти України, мовляв, вона сама не хоче постачати продовольство, Росія блокує порти та вивозить українське зерно та олію на сотні мільйонів доларів.

“Якщо ми говоримо про крадіжку українського зерна, про крадіжку якогось майна українців, то це зараз — факти, що відбулися. На початку 1920-1930-х років відбувалася насильницька колективізація українського селянства, і забиралося все, причому не тільки, щоб загнати людей у колгоспи, а забиралося передусім для зовнішньополітичних, геополітичних цілей радянського керівництва. Зараз ми бачимо такі самі речі”, — каже історик Григорій Рій.

У сучасній російсько-українській війні на зміну ГУЛАГу прийшли фільтраційні табори. 1944 року з Криму депортували близько 200 тис. кримських татар, а за вісім місяців повномасштабного російського вторгнення 2022 року — понад 1,5 млн українців. Біля братських могил 1937-1938 років знову виникають масові поховання мирних жителів, розстріляних російськими окупантами.

Читайте також: Репресивна машина Кремля набирає обертів — за поширення “фейків” загрожує до 15 років ув’язнення