Сьогодні о 10:18
Україна експортувала через чорноморський морський коридор 15 мільйонів тонн вантажів, з яких 10 мільйонів тонн — це агропромислова продукція, зокрема, зерно.
З жовтня 2023 року Україна вийшла на обсяги перевезень 3 мільйони тонн на місяць, і зупинятися на цьому, схоже, не збирається.
Експорт української агропродукції через “зерновий коридор”
Станом на початок 2024 року під вантаженням у портах “Одеса”, “Чорноморськ” і “Південний” перебували 39 кораблів. Ще 83 були готові зайти в українські порти та експортувати майже 2,5 мільйона тонн вантажів.
“Переважна більшість вантажів — це зерно, якого не вистачає на глобальному Півдні. А що стосується роботи “зернового коридору”, то він фактично вийшов на свої потужності до повномасштабного вторгнення”, — заявив в ефірі марафону “Єдиних новин” речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.
Вирішальну роль в експорті українського зерна відіграє Румунія — через її територію проходить майже 60 % агропродукції. У 2023 році Україна експортувала через румунський порт Констанца 36 мільйонів тонн зерна, що на 50% більше, ніж за рік до цього.
За інформацією агентства Reuters, Бухарест прагне збільшити свою транзитну здатність до 4 мільйонів тонн на місяць. Наразі Румунія модернізує залізничну та автомобільну інфраструктуру.
У березні 2024 року в румунському порту Констанца відкриють додаткову гавань для збільшення транзиту зерна з України.
“Дунай у будь-який момент може перетворитися з резервного маршруту експорту сільськогосподарської продукції на основний”, — написав у Facebook директор Українського Дунайського пароплавства Дмитро Москаленко.
При цьому для забезпечення безпечної роботи українського морського коридору Туреччина, Румунія і Болгарія 11 січня 2024 року підписали угоду про спільний план зі знешкодження російських мін у Чорному морі.
Мета ініціативи – забезпечення безпеки судноплавства та підтримка експорту української агропродукції. У Міністерстві оборони Туреччини повідомили, що для розмінування задіють по три мінних тральщики від кожної країни і військовий корабель. Також командувачі ВМС трьох країн сформують комітет для управління операцією.
“З початком війни виникла загроза плавучих мін у Чорному морі. Ми домовилися сформувати цільову групу з протимінних заходів проти загрози дрейфуючих мін у Чорному морі. Співпраця в рамках підписаної угоди зробить великий внесок у забезпечення безпеки судноплавства в Чорному морі. Крім того, я щиро вірю, що ця ініціатива зміцнить тісну співпрацю між нашими країнами”, — заявив міністр оборони Туреччини Яшар Гюлер.
Читайте також: Україна зуміла збільшити обсяги транзиту агропродукції: як сприяють цьому союзники (ВІДЕО)
Думки експертів
Про значення “зернового коридору” для економіки України в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:
- Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради;
- Ольга Трофімцева, в. о. міністра аграрної політики та продовольства (2019 р.), посолка з особливих доручень у МЗС України (2022-2023 рр.);
- Павло Мартишев, аналітик Центру досліджень продовольства і землекористування Київської школи економіки;
- Олександр Гапон, голова громадської організації “Українська аграрна асамблея”.
ДЕНИС МАРЧУК: Постачання зброї впливає на експорт українського зерна
— 2024 рік оптимістичніший у контексті експорту аграрної продукції, ніж 2023-й. Тому що за грудень нам вдалося експортувати практично довоєнний показник — понад 6 мільйонів тонн. А значну частину — близько 4,8 мільйона тонн — було відправлено через порти Одеси.
Новий гуманітарний коридор став можливий завдяки Збройним силам України. І якщо цей потенціал зберігатиметься, нам вдасться зробити експорт усіх запланованих обсягів на 2023-2024 маркетинговий рік.
Маючи врожай близько 80 мільйонів тонн зернових і олійних культур, цього сезону нам потрібно експортувати близько 60 мільйонів. Експортуючи по 3-4 мільйони, цього було б недостатньо.
6 мільйонів щомісяця дає можливість експортувати всі перехідні залишки, які ми маємо. Державі це дає змогу отримати валютну виручку, а товаровиробникам, які готуються до весняної посівної кампанії, отримати гроші, які мають бути задіяні в їхній роботі.
Якщо ми не будемо вчасно постачати свою продукцію, світ опиниться в ситуації, коли зростання цін на продовольство буде йти вгору. Цю ситуацію ми вже проходили 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії, коли через відсутність можливості морського експорту ціни буквально за березень зросли більш ніж на 15%. Світ це дуже сильно відчув на собі.
Тому надалі, щоб цього не повторилося, Україна повинна отримувати якомога більше різного озброєння, яке забезпечить безпеку проходження кораблів і безпеку портової інфраструктури від ракетних обстрілів.
Це головні чинники, які, так чи інакше, можуть впливати на рішення і власників корабля, і екіпажу заходити чи не заходити на територію України. Чим більше буде такого озброєння, тим ефективнішою буде співпраця України з країнами, які готові експортувати українське продовольство.
ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: Експортний коридор є гарним фактором для зняття напруги на зерновому ринку
— Останні цифри минулого 2023 року свідчать про те, що в грудні показники роботи портів Одеси були вже практично на довоєнному рівні. Тобто цим шляхом перевалили і відвантажили на експорт понад 4,5 мільйона тонн.
Це дійсно дуже хороший показник і для експорту як такого. Тому що ми знаємо, що того року Україна зібрала, незважаючи на всі складнощі, виклики і проблеми, які існують в українських фермерів, близько 80 мільйонів зернових і олійних культур.
Більшу частину цього врожаю потрібно експортувати, тому що для внутрішнього ринку так багато зернових і олійних не потрібно. Їх можна переробляти або експортувати в такому вигляді, як вони є.
І ці можливості, створені гуманітарним українським експортним коридором, звісно ж, є зараз дуже гарним фактором зняття напруги на ринку, яка продовжує існувати. І тиск на ціни на внутрішньому ринку також присутній через те, що логістика залишається таким “вузьким горлечком”, незважаючи на всі ці зусилля.
Але ситуація, коли відвантажуються мільйони тонн продукції, коли кораблі заходять, успішно виходять з вантажами і доставляють зерно по всьому світу, стала хорошим фактором стабілізації на внутрішньому ринку.
Чому це важливо для України і для українського агросектору? Це можливість планувати для наших фермерів. У цій складній ситуації в них основна проблема якраз полягає в тому, щоб ухвалювати рішення щодо посівної компанії вже 2024 року: що і скільки вони будуть сіяти, щоб потім зібрати відповідний урожай.
І такі новини впливають на ті рішення, які приймають українські фермери. Вони плануватимуть свою роботу щонайменше на наступний сезон і плануватимуть на два сезони вперед.
Фермери розуміють, що ми можемо експортувати продукцію, що в нас є Дунай, і є можливість експортувати ще й сухопутними шляхами через наш кордон з Європейським Союзом. Незважаючи на всі складнощі, які зараз там існують, ми бачимо прогрес у розблокуванні наших прикордонних переходів.
Відповідно, всі такі цеглинки складаються зараз у доволі оптимістичну картину для українських агровиробників. Український АПК сьогодні є, напевно, однією з небагатьох галузей, яка, незважаючи на повномасштабну війну Росії проти України, продовжує працювати і забезпечує продовольчу безпеку в країнах, починаючи від Африки, і закінчуючи країнами Близького Сходу.
А для нас це важливо, тому що це валюта, яка теж необхідна для нормального функціонування і бюджету України, і нашої економіки.
ПАВЛО МАРТИШЕВ: Зернова угода — це чиста геополітика
— Мінування і загрози атак на кораблі у відкритому морі та на портову інфраструктуру – до речі, міжнародні перевізники найбільше бояться атак саме по портах – закладаються у вартість фрахту і страховки. Тому багато в чому це знижує рентабельність морських перевезень.
Потрібно враховувати, що фактор логістики зараз більш важливий у контексті вартості самої логістики, тому що зараз світові ціни активно знижуються. У нас рекордний урожай у деяких регіонах планети. Тому нам важливий кожен долар, який ми отримуємо за наше зерно.
Дійсно, зараз морський експорт стає безальтернативним. І, приміром, у грудні відвантаження через той самий Дунай знизилися, всі пішли в морські порти, і ми поступово наближаємося до ліміту перевантажувальних потужностей за трьома портами, які зараз відкрито, — “Одеса”, “Чорноморськ”, “Південний”.
Щоб перейти повністю на морський експорт, нам потрібно ще задіяти порт “Миколаїв”. Тоді ми можемо реалізувати експортний потенціал з низькими логістичними витратами.
Ми поки що не вийшли на рівень пікових місяців під час зернової угоди — це жовтень-листопад 2022 року. Ми десь дійшли до рівня 70-80% цих обсягів. Але ми можемо вийти на ці обсяги, це не проблема.
Інша річ, що знову ми впираємося в потенціал перевалочних потужностей цих портів. І це, до речі, лімітує наші можливості досягти довоєнного потенціалу — 6-7 мільйонів тонн.
Зернова угода — це чиста геополітика. Вона не пов’язана з економічною складовою морського експорту. Фактично вона була, як один із майданчиків посередництва між Росією і Заходом за сприяння Туреччини. І, на жаль, ми бачимо, що є проблеми з пропуском тралів для розмінування.
Загалом оптимізм Туреччини з приводу відновлення зернової угоди необґрунтований, тому що зараз активно використовуються альтернативні морські коридори. І, відповідно, Ердоган розуміє, що відновлення зернової угоди малоймовірне.
ОЛЕКСАНДР ГАПОН: До кінця війни Україна не зможе повноцінно використовувати морський “зерновий коридор”
— Збільшення експортного обсягу сільгосппродукції відбувається завдяки титанічній роботі, яку проводить і Міністерство інфраструктури, і сама система зернового ринку від виробників зернової продукції до експортерів.
Це відбувається вже протягом усього періоду великої війни. Від самого початку ми говорили про те, що зернова угода з Росією не довгострокова, хоча на той момент, коли все це починалося, вона мала сенс бути.
Але те, що відбувається зараз, це результат тієї великої роботи, коли поступово нарощувалися обсяги експорту. Розмінування — це наступний крок, який даватиме змогу розширити безпечний коридор проходу суден.
Однак те, що стосується зернового південного коридору — саме морського коридору — то, швидше за все, до закінчення війни ми все-таки не зможемо повноцінно його використовувати.
Але, я сподіваюся, завдяки розширенню роботи по Дунайському коридору наші польські партнери все ж таки прийдуть до тями і перестануть блокувати роботу наземного транспорту на наших кордонах. Тоді, я думаю, протягом цього року ми повинні дійти до 75-80% від експорту, який був до війни.
Наразі можливості України щодо постачання зерна не перевищують російські, тому що Росія безперешкодно вивозить свої зернові через Чорноморське узбережжя Туреччини, а ми вивозимо це з перешкодами. Ви бачили обстріл портів до Нового року, коли постраждали наші судна в портах?
Останнім часом ми бачимо тенденції до збільшення експорту не тільки завдяки тому, що покращилася ситуація з безпекою. Ні, ще дуже сильно вплинуло те, що страхові компанії почали працювати на нашому ринку за новими правилами, і була домовленість про 50 мільярдів доларів загальної страхової суми.
Це дуже допомогло. І зараз близько 40 суден перебувають під завантаженням у портах Одеси.
Що стосується Африки, то, дійсно, Росія за останній час закинула таку наживку. Вони відправили кілька суден, які прийшли в лояльні до них країни, в тому числі, в Еритрею і Центральноафриканську Республіку. Це була і гуманітарна допомога, і торгівля зерном у Сахарі. Російська Федерація продовжує це все повним ходом.
Ми цього року найбільше зерна поставили в Кабул (столиця Афганістану, — ред.), Китай, Єгипет, у центральноафриканські країни.
Але в цих умовах Росія в будь-якому разі має вигідніші позиції, і цьому сприяє ООН, яка не дає можливості вплинути якимось чином на вивезення українського зерна. Натомість ООН заявила про те, що жодних перепон для вивезення агропродукції з Росії не буде.
Читайте також: Велика перемога для світу: які перспективи роботи морського коридору України (ВІДЕО)
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
