“Зерновому коридору” без РФ — пів року: про ризики та нові перспективи України розповіли експерти

Україна разом із партнерами успішно реалізувала складний, але дуже важливий проєкт — вивезення своєї агропродукції морем. Країна продовжує експортувати зерно морським коридором після того, як Росія доклала максимум зусиль, щоб заблокувати українську агропродукцію.

Створений Військово-морськими силами Збройних сил України морський коридор із серпня 2023 року забезпечив експорт майже 22 млн тонн продукції. Обсяги можуть бути збільшені ще на чверть, зазначають в уряді України.

Експорту є куди зростати

Як повідомив віцепрем’єр-міністр із відновлення України Олександр Кубраков, із серпня “зерновим коридором” скористалися понад 700 суден.

Віцепрем’єр зазначив, що перевалка йде з трьох портів Великої Одеси — “Чорноморська”, “Одеси” і “Південного”. У ніч на 10 лютого вони вкотре були атаковані російськими дронами.

“На жаль, маємо пошкодження інфраструктури для перевалки та знищене зерно”, — повідомив Кубраков.

За його словами, з 18 липня минулого року — останнього дня роботи “зернового коридору” —внаслідок атак РФ на морські порти України пошкоджено майже 200 об’єктів портової інфраструктури, постраждало понад 26 цивільних осіб.

“Водночас портовики досить швидко відновлюються… Ба більше, щодня збільшують обсяги перевалки”, — зауважив віце-прем’єр.

Він зауважив, що понад 22 млн тонн за півроку — не межа. Можна збільшити обсяги на чверть, якщо вдасться досягти безпеки на супутніх об’єктах інфраструктури — мережі автомобільних доріг і залізниці.

Україна експортувала морем десятки мільйонів тонн агропродукції після того, як РФ вийшла з Чорноморської зернової ініціативи сім місяців тому. Відтоді країна-агресор всіляко намагається перешкодити продажу українського зерна за кордон.

Як повідомлялося, 10 серпня 2023 року Україна анонсувала нові тимчасові маршрути для торговельних суден, які входять/виходять із морських портів України. Ці маршрути в основному використовували для відправлення цивільних суден, які перебували в українських портах, таких як “Чорноморськ”, “Одеса” і “Південний”, з часу початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року.

Паралельно в державах Європейського Союзу відбуваються реформи агропромислового комплексу, які опосередковано впливають на стан справ українських компаній. Наприклад, 11 лютого біля українсько-польського пункту пропуску “Ягодин-Дорогуськ” польські аграрії, які страйкували, відкрили українські вантажівки та висипали частину зерна. Україна звернулася до поліції Польщі з вимогою відкрити справу за фактом того, що сталося. Інцидент розслідують польські правоохоронці.

Через блокування через Польщу в січні 2024 року транзитом прослідувало менше 5% експортованого Україною зерна, ніж торік. Про це заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. Він додав, що Україна робить усе можливе, щоб убезпечити експорт української агропродукції морським коридором. Однак в умовах війни для України важливі всі логістичні шляхи.

Читайте також: Кораблі НАТО та посилення ППО — запорука ефективнішої роботи “зернового коридору”, — Гапон

Коментарі фахівців

Російська армія обстрілює українську припортову інфраструктуру, мінує акваторію Чорного моря і загрожує безпеці судноплавства. Однак навіть попри це Україні вдалося налагодити ефективну роботу “зернового коридору”, констатують експерти. Детально про перспективи морських маршрутів в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:

• Олег Пендзін, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу;
• Ольга Трофімцева, в. о. міністра аграрної політики та продовольства у 2019 р., посолка з особливих доручень у МЗС України у 2022-2023 рр.;
• Михайло Непран, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України;
• Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

ОЛЕГ ПЕНДЗІН: Росія блокувала українське зерно в тому числі через конкуренцію

— Південно-Східна Азія і Китай — це наші традиційні ринки. З початком великомасштабного вторгнення РФ, по суті, весь морський експорт, а він становив основу українського експорту, був заблокований. Було потім запроваджено “зерновий коридор” із дуже складною процедурою огляду кораблів, із постійним блокуванням проходження кораблів через Босфор і Дарданелли у зв’язку із затягуванням процесу огляду. У будь-якому разі, Російська Федерація зробила все для того, щоб цей процес явно був у значно меншому обсязі, ніж це було до війни.

Просто потрібно розуміти, що РФ є конкурентом України на зернових ринках. Дії Росії призвели до того, що, наприклад, до того ж таки Єгипту, який був досить великим споживачем українського зерна, частка експорту зменшилася практично в півтора раза. Згодом частину, якої не вистачає, стала постачати Росія.

Інтерес України був у тому, щоб відновити “зерновий коридор” після того, коли РФ з нього вийшла, і почалися дуже серйозні загрози у зв’язку з безпекою кораблів. Потрібно було знайти безпечний маршрут Чорним морем разом із нашими партнерами, які були зацікавлені в цьому процесі, і потихеньку відновлювати обсяги експорту, які Україна вивозить через море.

Чому це важливо? Ми з вами знаємо ситуацію, яка склалася на західному кордоні. Ми в курсі тих процесів, які якими супроводжується український експорт на європейський ринок. Там дуже жорстка конкуренція, і не завжди наші конкуренти — європейські аграрії — використовують методи конкурентної боротьби.

Тому що блокування кордону однозначно — це неконкурентні методи боротьби.

Для нас вкрай важливим було відновлення в повному обсязі морського шляху. І він пішов через територіальні води наших партнерів — Болгарії та Румунії.

Досить великий обсяг взяла на себе Румунія, зокрема і з перевантаження балкерів, які йшли з дунайських портів, перевантажували у більші кораблі в Констанці. Тобто цей процес зайняв певний час.

Є надія, що цей позитивний процес буде продовжуватися. Хоча, ще раз кажу, росіяни мали спроби досить серйозно вплинути на нього і шляхом мінування, і виводячи свої кораблі в акваторію Чорного моря. Але активна робота українських Військово-морських сил призвела до того, що на сьогоднішній момент трафік більш-менш безпечний. Що, до речі, і позначилося на вартості страхування суден, які йдуть цим морським коридором.

Жоден корабель не вийде з порту, якщо вантаж і саме судно не застраховано відповідним чином. Вартість страховки, природно, передбачає і військові ризики, на які наражаються судна. Те, що на сьогодні Україна частково бере на себе ці ризики, і те, що вартість страхування істотно зменшилася, дає досить позитивну перспективу.

Коли був просто “зерновий коридор”, везли тільки аграрну продукцію. Після того як Україна проклала свій більш-менш безпечний шлях, поїхала і металургійна продукція.

ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: Збиток українському агропромисловому комплексу оцінюється на рівні 8,7 млрд дол.

— Український зерновий коридор працює стабільно. Це вже позитив. Тобто у нас немає якихось зривів, форс-мажорних ситуацій, які б призвели до того, що наші партнери, наприклад, власники суден, а також страхові компанії надмірно нервували. Відповідно, це дуже великий плюс для нас.

Ми не можемо сказати, що ми вийшли вже зовсім на 100% тих обсягів, які ми мали перед великою війною. Але, тим не менш, ми ми поступово наближаємося до цих цифр.

Ми бачимо, що, по-перше, наші протиповітряні сили теж удосконалюються з кожним днем, і, відповідно, це теж робить свій внесок у стабілізацію роботи і в поліпшення умов роботи “зернового коридору”. Відповідно, ми заходимо у 2024 рік з оптимізмом, знову ж таки дивлячись на цифри як мінімум січня-грудня минулого року.

Фактично зараз прямий збиток українському агропромисловому комплексу оцінюється на рівні 8,7 млрд дол. І можна сказати, що до 30% капіталу, який було вкладено в український АПК, було за цей час або знищено повністю, або значним чином пошкоджено. Насамперед страждають, природно, сільськогосподарська техніка та об’єкти інфраструктури.

Відповідно, це все в комплексі дає можливість розширити це вузьке горлечко експорту для того, щоб український АПК на всю свою потужність мав можливість не тільки виробляти продукцію, а й її продавати у звичних обсягах для того, щоб приносити валютну виручку для України.

МИХАЙЛО НЕПРАН: Страхування суден — одне з найважливіших питань роботи “зернового коридору”

— Чудодійні українські морські дрони — це наш успіх. З іншого боку, є політична і, найголовніше, фінансова підтримка з боку одного з ключових союзників — Великої Британії.

За великим рахунком, крім військової загрози є ще й велика проблема — це страховка суден. Що більше проблем на морі, то дорожча страховка. Жодне судно не вийде з порту, якщо воно не застраховане.

Де у нас найстаріша, найбільша, найавторитетніша страхова компанія у світі? У Лондоні розташований ринок страхових компаній Ллойдс, який уже протягом 14 років спеціалізується на страхуванні морських вантажів. Так от, коли починав діяти морський коридор, ініціатором цього процесу виступив український уряд. Але це дуже великі гроші, це сотні мільйонів доларів. Україна не змогла б повністю покрити страхові.

У співдружності з пулом страхових компаній, за допомогою гарантій, які дали наші західні союзники, змогли забезпечити і страхування. Це була друга за значимістю гарантія після гарантії безпеки від українських Військово-морських сил.

Морська угода під егідою ООН була укладена до цього від безвиході. У нас не було тоді сил і можливостей взяти повністю під контроль і гарантувати безпеку судноплавства. Вдалося це чи ні? На той момент це був хороший варіант.

Росіяни з першого дня всіляко гальмували процес. І за рік коридор, по суті, припинив свою дію, бо росіяни потопили ідею бажанням загальмувати і не дати можливості вивозити вантажі. Тому ООН була розчарована.

Виявляється, ми можемо без них. Були розчаровані й турки, бо вони на цьому мали не тільки політичні, а й економічні дивіденди. Але на цьому заробляємо ми і ті союзники, які разом із нами. Нам допомагають Болгарія і Румунія.

З огляду на проблеми, пов’язані з експортом сільськогосподарської продукції в Європу, морські шляхи для нас — ключовий варіант, який допоможе зняти проблеми з Польщею, Угорщиною та Словаччиною та іншими країнами, які ставлять питання про заборону українського сільськогосподарського експорту.

ДЕНИС МАРЧУК: В України є всі шанси вийти на довоєнний показник експорту сільгосппродукції

— Безпеку в Чорному морі забезпечено Збройними силами України. Грудень був теж дуже гарним показником у цьому напрямку — тільки аграрної продукції експортовано близько 6,8 млн тонн. Тому що більше ми говоритимемо про безпеку, то більше ми матимемо проходження комерційних суден на території України. Цифри теж говорять самі за себе.

Якщо з серпня 2023 року по сьогоднішній день понад 660 кораблів уже вийшли з України, завантажилися продукцією, то ще понад 100 кораблів очікують свого приходу. Це дасть можливість найближчим часом ще перевезти понад 3 млн тонн різної продукції, зокрема більше продукції, звісно, сільськогосподарської… Тобто дійсно виходимо на ті показники, які мали в довоєнний період.

Зараз працюють тільки порти Великої Одеси. Але навіть вони не на 100% ще завантажені. Тому потенціал зростання є.

Будемо сподіватися, що це буде дійсно призводити до експорту нової продукції, тому що на цей маркетинговий рік нам потрібно ще експортувати близько 40 млн тонн зернових та олійних культур.

Плани на цей сезон, щоб це була цифра не менша, щоб товаровиробники, які експортували свою продукцію, мали можливість виходити з фінансуванням нової посівної кампанії, яка вже активно готується. На кінець лютого вже південь України починає поступово виходити в поля. Тому від цього залежатиме продуктивність нашого сільського господарства на наступний рік.

Читайте також: Україна не дає можливості Росії повністю контролювати Чорне море — подробиці (ВІДЕО)