Зеленський у США: зустріч із Байденом та підсумки візиту обговорюємо з експертами

Цей тиждень український президент Володимир Зеленський проводить у США. З початку повномасштабного вторгнення РФ до України — це його другий візит до Штатів. У грудні 2022 року український лідер відвідував Вашингтон, виступав у Конгресі та зустрічався із президентом Джо Байденом.

Під час цьогорічного візиту Зеленський виступив перед Генеральною асамблеєю ООН та на Раді безпеки ООН, провів зустрічі в американському Конгресі і також зустрівся з президентом США Джо Байденом у Білому домі.

Зеленський у Нью-Йорку

Відразу з аеропорту Нью-Йорка, куди прибув 18 вересня увечері, Володимир Зеленський поїхав до українських військових, які проходять лікування та реабілітацію у США. В Університетській лікарні Статен-Айленда знаходяться дев’ять військовослужбовців, які втратили кінцівки. Зеленський вручив українським захисникам державні нагороди

19 вересня президент України взяв участь у 78 сесії Генеральної асамблеї ООН, де лідери 140 країн зібралися обговорити головні світові проблеми. Однією із ключових тем обговорення стала війна Росії проти України.

У своєму виступі на Генасамблеї ООН Володимир Зеленський наголосив на зусиллях України, спрямованих на те, щоб після російської агресії ніхто у світі не наважився напасти на жодну країну.

“Вперше в новітній історії ми маємо реальний шанс припинити агресію на умовах нації, яка зазнала нападу”, — сказав президент України.

Читайте також: Запитайте Пригожина, чи варто довіряти обіцянкам Путіна: повний текст виступу президента Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН

Із закликом підтримати Україну у її боротьбі проти російської агресії та всім разом їй протистояти до світових лідерів у своїй промові на Генеральній асамблеї ООН звернувся президент США Джо Байден.

“Вже другий рік Генеральна асамблея ООН приймає резолюцію щодо мирного врегулювання конфлікту — у зв’язку із жахливою війною, провокацією Росії проти свого сусіда — України. Як і всі інші держави США хоче, щоб ця війна припинилася, але ніхто не хоче припинити цю війну більше, ніж Україна. Ми найактивніше підтримуємо Україну в тому, що стосується дипломатичного врегулювання цієї кризи, для забезпечення міцного миру. Але лише на Росії лежить відповідальність за цю війну, лише Росія має можливість негайно припинити її”, — сказав американський лідер.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш назвав вторгнення Росії до України порушенням Статуту ООН.

Про те, що російський президент атакує не лише європейський мирний порядок, а й Статут ООН, зазначила у своєму виступі міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок. Вона закликала на Генеральній асамблеї ООН ухвалити резолюцію проти Володимира Путіна.

На полях Генасамблеї ООН президент України також окремо провів низку зустрічей із лідерами країн та світових організацій: Албанії, США, Чилі, Румунії, Болгарії, Німеччини, Бразилії, інших країн, а також із представниками Єврокомісії. Серед головних питань — ситуація на лінії фронту, відновлення та реконструкція України, реалізація української формули миру, двостороння співпраця.

З президентом Південно-Африканської Республіки Сирілом Рамафосом та президентом Республіки Кенія Вільямом Рутом, зокрема, говорили про підготовку до Глобального саміту миру, перспективи відновлення зернового коридору в Чорному морі для забезпечення світової продовольчої безпеки, а також про можливість створення зернових хабів в Африці та Кенії.

Про те, що Україна продовжує бути гарантом продовольчої безпеки, Зеленський також заявив на саміті Цілей сталого розвитку, який також відбувся 19 вересня в штаб-квартирі ООН. Президент наголосив, що український експорт уже забезпечив продукцією понад 25 країн світу.

“Результати справді вражають. Загалом 32 мільйони тонн продовольства. Це на 32 мільйони тонн менше хаосу”, — зазначив Зеленський.

Щоб запобігти глобальній продовольчій кризі, президент України запропонував створити хаби на мільйони тонн зерна на рік в особливо чутливих зонах і розповів, що Україна вже розпочала переговори у цьому напрямі.

Перспективи поновлення роботи Чорноморської зернової ініціативи також обговорювалися під час двосторонньої зустрічі Володимира Зеленського із генсеком ООН Антоніу Гутеррішем.

Окрему зустріч у Нью-Йорку Володимир Зеленський провів із президентом Європейської ради Шарлем Мішелем. Лідери обговорили стан виконання семи рекомендацій Європейської комісії з членства України у ЄС.

Володимир Зеленський також зустрівся з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху. Це перша зустріч двох лідерів із початку повномасштабного вторгнення Росії до України. Обговорювалося співробітництво в галузі цивільної оборони та захисту людських життів. Також президент України мав коротку розмову з головою Моссада Девідом Барнеа.

Читайте також: Ціль України — мир, але які можливості ООН: експерти дали оцінку сесії Генасамблеї

На відкритих дебатах Ради безпеки ООН 20 вересня Володимир Зеленський у своєму виступі заявив, що цей орган потребує реформування, адже зараз одним із п’яти постійних членів Ради безпеки з правом вето на рішення ООН є країна-агресор Росія.

“У цьому кріслі у Раді безпеки, яке Росія займає незаконно через закулісні маніпуляції після розпаду Радянського Союзу, сидять брехуни, чия робота — виправдовувати агресію та геноцид, які здійснює Росія. І всі дії ООН — чи Ради Безпеки, чи Генасамблеї, які могли б зупинити цю агресію, розбиваються про привілей, який дає це крісло агресору. Вето в руках агресора — ось те, що загнало ООН у глухий кут”, — сказав президент України.

Читайте також: Вето в руках Росії-агресора загнало ООН у глухий кут: повний текст виступу президента України на засіданні Ради безпеки ООН

Зеленський у Вашингтоні

Третій день офіційного візиту президента України до США розпочався із прибуття до Вашингтона.

В американському Конгресі відбулася приватна розмова Зеленського з лідерами республіканців та демократів у Палаті представників та Сенаті, а також закрита зустріч із сенаторами. Серед головних питань обговорення президент назвав ППО для України.

“Ми говорили про безліч різних питань. Ми дуже раді, що сенатори, Білий дім, Сполучені Штати, вся Америка підтримують нас, підтримували нас з першого дня повномасштабної війни, і тепер разом із нами допомагають нам на полі бою”, — сказав Зеленський за підсумками зустрічі.

Схвалити додаткове фінансування допомоги для України Президент України закликав американських конгресменів на зустрічі у Капітолії.

Напередодні офіційний представник Ради національної безпеки США Джон Кірбі заявляв, що український президент може переконати американських законодавців продовжити життєво важливу підтримку України з боку США.

“Ми вважаємо, що для членів Конгресу дуже важливо мати можливість почути безпосередньо від президента Зеленського про те, з чим стикається Київ у своєму контрнаступі, як він досягає своїх цілей, і що йому потрібно, щоб продовжувати досягати цих цілей”, — говорив Кірбі.

Підтвердження того, що Джон Кірбі не помилився у своїх прогнозах, вже є. Голова комітету із закордонних справ Палати представників, республіканець Майкл Маккол повідомив, що Володимир Зеленський отримав двопартійну підтримку у питанні виділення додаткового фінансування для України у розмірі 24 мільярдів доларів.

“Додаткове фінансування від США потрібне Україні, і вони його отримають. Більшість у Конгресі підтримує це, незважаючи на наявність розбіжностей”, — зазначив Майкл Маккол.

21 вересня українського президента та першу леді Олену Зеленську у Білому домі прийняли президент США Джо Байден та перша леді Джилл Байден.

Зеленський та Байден обговорили оборонну підтримку України та подальшу співпрацю на благо обох держав.

“Ми досягли важливих результатів. Домовилися опрацювати низку стратегічних рішень, які дозволять нам запобігти будь-якій новій агресії проти України та наших людей”, — підкреслив український лідер.

Зеленський подякував Байдену за оголошений новий пакет оборонної допомоги Україні вартістю 325 мільйонів доларів.

“Дуже потужний пакет. Є саме те, що потрібне нашим солдатам зараз”, — констатував він.

Зазначимо, до пакету військової допомоги Києву, зокрема, увійшли зенітні комплекси Avenger, ракети AIM-9M для протиповітряної оборони, протитанкові комплекси Javelin, батарея ППО Hawk та кілька видів боєприпасів.

Байден також пообіцяв, що наступного тижня в Україну прибудуть перші американські танки Abrams.

На жаль, до списку не потрапили ракети ATACMS із радіусом дії близько 300 кілометрів, які неодноразово запитувала Україна, і які сподівалася отримати як один із важливих результатів візиту Зеленського до США. Проте радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван запевнив, що питання про постачання ATACMS з порядку денного ще остаточно не знято.

Щоправда, американські ЗМІ повідомили, що США все-таки нададуть Україні пробну партію ATACMS, і що це рішення адміністрація Байдена ухвалила ще до візиту Зеленського до Штатів, але вирішила не оголошувати про це публічно.

Зеленський зазначив, що новий пакет допомоги, в якому наголошується на ППО, містить рівно те, що потрібно українським військовим прямо зараз.

“Що стосується ATACMS… Я зараз не тільки зосереджувався б на ATACMS. Я б говорив і про наші далекобійні можливості. Я скажу так. Ми над цим питанням дуже довго працюємо і дуже потужно. Ну, якщо наша держава, народ мені довіряє, це буде так само, як і з F-16. Ми розуміємо як буде. І настане момент, ми все це побачимо. Побачимо”, — сказав Зеленський на підсумковій пресконференції.

За підсумками зустрічі з президентом США та його командою глава Української держави також повідомив про довготривалу домовленість щодо спільного зі Сполученими Штатами виробництва зброї.

“Будемо разом працювати, щоб спільно з Америкою Україна виробляла необхідну зброю. Це новий рівень нашої єдності! Копродукція в “оборонці” зі Сполученими Штатами — це історична річ. Нова промислова база, нові робочі місця обох наших народів. Україна зможе виробляти, зокрема, ППО. Готуємось створити нову оборонну екосистему разом зі Сполученими Штатами, щоб виробляти зброю, щоб разом ще більше посилити свободу та захист життя. Це матиме глобальні позитивні результати”, — наголосив Зеленський.

На зустрічі з пресою в США Зеленський також назвав найближчу мету українського контрнаступу.

“Ми деокупуємо Бахмут. Я думаю, що ми деокупуємо ще два міста. Я не скажу вам, які саме, вибачте. Ми маємо план. Дуже, дуже докладний план”, — заявив він.

Зеленський також запевнив, що Україна не зупинить контрнаступ.

“Я знаю, чого хоче Путін… Йому потрібна пауза, бо він справді втратив людей, професійну армію. Вони мертві” — сказав український президент.

Візит Зеленського в оцінці експертів

Візит президента України Володимира Зеленського до США в ефірі телеканалу FREEДOM обговорили:

• Анна Бродські-Кроткіна, завідувачка програми славістики в Університеті імені Вашингтона та Лі у штаті Вірджинія (США);
• Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього;
• Ігор Рейтерович, політолог;
• Олег Саакян, політолог, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості.

АННА БРОДСЬКІ-КРОТКІНА: Зеленському важливо зберегти нинішню кількість прихильників у Конгресі США

— Цей приїзд Зеленського до США дуже важливий. Тому що в Конгресі США спостерігається розкол, і Україна певною мірою втрачає підтримку. І для Байдена дуже важливо зберегти цю підтримку. Зеленському не потрібно переконувати тих, хто вирішив не підтримувати Україну, хто підтримує Трампа та опосередковано підтримує Росію. Головне — не втратити більше прихильників. У цьому роль президента Зеленського у його візиті до Вашингтона.

Що відбувається зараз у Конгресі? У Сенаті є люди, які є абсолютно проти України. Наприклад, сенатор Джеймс Девід Венс від Республіканської партії. Він абсолютний прихильник Трампа. Його основне питання: чому гроші, які йдуть в Україну, не дати нашим американцям? Така примітивна риторика — чому гроші дають чужим, а не своїм — налаштовуватиме проти України простих, середніх та американців без університетської освіти.

І Венс це робить настільки ефективно, що зараз 62% виборців республіканців проти підтримки України. А у квітні лише 56% були проти допомоги.

Наразі приблизно третина Конгресу не підтримує Україну. Це ті конгресмени, які підтримують Трампа та взагалі антидемократичні процеси в Америці.

Тому зараз для Зеленського дуже важливо не отримати нових ворогів, а навпаки зберегти нинішню кількість прихильників.

При цьому у Конгресі є республіканці, які на боці України. І щоб підтримати новий пакет допомоги Україні, голоси республіканців і демократів є.

Питання надання Україні далекобійних ракет ATACMS (“Атакмс”) обговорюється у США. Надія на їхнє постачання, безсумнівно, є. Думаю, що оголошення про постачання ATACMS відбудеться вже після від’їзду Зеленського із США.

Байдену дуже важливий успіх України в цій війні. Це частина його політичного портфоліо. Військова невдача України (ми навіть не хочемо це розглядати) розглядатиметься як військова невдача Байдена та Демократичної партії. Тому, звісно, Байден робитиме все можливе, аби допомогти Україні.

Україна також перебуває у фокусі американської преси. Такі телеканали, як CNN, практично щодня висвітлюють війну в Україні, висвітлюють із погляду емпатії. А ось консервативні телеканали, як Fox News, постійно наводять тінь на тин і намагаються, по-перше, набагато менше говорити про Україну, а коли говорять про Україну, то намагаються робити фальшиві порівняння між тим, що Росія напала на Україну і тим, що південні кордони США легко перетинаються нелегальними іммігрантами.

Консервативна преса намагається замести проблеми України під килим. А ліберальніша і навіть просто помірніша преса (як The Wall Street Journal) пише про Україну щодня і з великою симпатією.

ОЛЕГ СААКЯН: Інтрига щодо ATACMS залишатиметься до останнього моменту

— Ми стали заручниками певної порочної логіки, яка багато в чому є продуктом страхів та “гіпераналітичності” на Заході, з якою підходять до допомоги Україні. І дозована підтримка, яка виходить із логіки нібито непровокування та неескалації, призводить фактично до зворотного. Вона дуже часто провокує Росію до того, щоб мати ілюзії, що у них можуть бути шанси та можливості, якщо не перемогти (думаю, з цим вже і в Кремлі змирилися), то, як мінімум, не програти розгромно у цій війні.

Весь час Росія відчуває, що вона має простір для маневру і можливість почекати, а раптом щось таке станеться, що може змінити ситуацію і Росія зможе вискочити з цього кола.

Це багато в чому створюється тим, що домінує логіка аналізу ескалаційних ризиків. З ATACMS приблизно та сама ситуація. Це також було і з винищувачами F-16, і з танками.

Рішення щодо ATACMS на сьогоднішній день вже суто залежить від політичної волі. Якщо в адміністрації Байдена будуть готові надати ATACMS, то далі це питання техніки.

Тому зустріч Зеленського та Байдена може це питання зрушити з місця. Такі питання не комунікують публічно, і інтрига залишатиметься до останнього моменту.

Якщо говорити ширше про візит президента Зеленського до США, він виступає такою тяжкою кавалерією, яка має підтримати ініціативу Білого дому щодо підтримки України. Ось така собі якась каламбур, коли Україна підтримає Білий дім у підтримці України. Це має посилити позиції самого Байдена, його сили і статусності. Виступи пана Зеленського є певним зарядом — інформаційним, політичним, ідеологічним — який можна потім використати та конвертувати всередині американського політикуму.

На полях цього візиту в США Україні дуже важливо було провести низку зустрічей різного рівня, щоб максимально диверсифікувати кількість контактів та роботи з усіма групами і двома американськими партіями, і Білим домом окремо.

Наприклад, відбулася зустріч президента Зеленського з Пенні Пріцкер, новопризначеним спецпредставником президента США з відновлення України. Це нова посада, яка створена для того, щоб займатися питаннями відновлення як зараз, так і в післявоєнний період. Там широкий пакунок. Це стосується і реформ України. Це стосується й інвестицій – комерційних, державних, грантових, донорської допомоги Україні. Думаю, що за зачиненими дверима з Байденом також обговорювалося питання відновлення, інвестицій в Україну, реформ.

І важливо, що це двостороння розмова не лише самого Зеленського та Байдена, а й їхніх команд, профільних людей, які відповідають за трек українсько-американських відносин.

ІГОР РЕЙТЕРОВИЧ: Реформа Ради безпеки ООН рано чи пізно розпочнеться

— Володимир Зеленський порушив питання реформування Ради безпеки ООН (до Ради безпеки входять 15 країн, з них 5, зокрема й Росія, — постійні члени з правом вето, — ред.). Усі зводяться до горезвісного права вето [для постійних його членів] та як мінімізувати його застосування країною-агресором. Це ключове питання реформування всієї Організації Об’єднаних Націй, оскільки якщо процедурно це буде вирішено, тоді ООН матиме можливості щодо запобігання конфліктам, війнам, вирішенню різних проблем світового характеру. Тобто не йдеться виключно про війну Росії проти України.

Ресурс та потенціал у Організації Об’єднаних Націй є. Його просто потрібно навчитися правильно використовувати в умовах, які склалися станом на сьогодні. А для цього потрібно реформувати передусім Раду безпеки, оскільки цей орган через право вето може зупинити рішення чи позицію переважної більшості країн планети.

І ненормально, коли одна країна може блокувати ініціативи переважної більшості країн світу. І для цього слід робити ті зміни, про які говорив і президент Зелінський. Втішно, що про це говорив і президент США Джо Байден.

Але підготовка будь-яких змін значною мірою залежить від секретаріату і від генерального секретаря ООН. Цей бюрократичний апарат має виступати організатором, а в деяких питаннях — ініціатором змін. Але чи має цей апарат політичну волю? Це питання на сьогоднішній день риторичне. Ми всі чудово розуміємо, що це поки що малоймовірно. Повинно статися щось екстраординарне, щоб ситуація змінилася.

До речі, Джо Байден також запропонував збільшити кількість постійних членів Ради безпеки ООН. Наразі постійні члени Китай, Росія, Великобританія, США та Франція. Зверніть увагу на країни, які запропонував Байден, — це не однозначно. З одного боку, він пропонував Німеччину, Японію — це зрозуміло, це демократії члени “Великої сімки” і вони були б явно голосували разом з Британією, Францією, і США. Але серед запропонованих є Бразилія з дуже специфічним позиціонуванням, Південно-Африканська Республіка теж член об’єднання БРІКС. Як і Індія, яка, з одного боку, є демократичною країною, але при цьому має свої погляди на геополітичні розклади.

Тобто Байден продемонстрував, що Штати готові діяти за нових умов. Вони розуміють, що нав’язування волі однією країною чи обмеженою кількістю країн є контрпродуктивним у нинішньому особливому світі.

І приклад України є дуже показовим у плані питання реформування ООН. Тому що переважна більшість цивілізованих країн є однозначною на боці України. Є відсоток тих, що утрималися (але вони не підтримують Р російську Федерацію), але їх кількість поступово зменшується на користь тих, хто підтримує Україну. А Росія в ООН втрачає навіть ті 5-7 країн, які голосували за них.

Виклики та варіанти вирішення проблеми озвучені. Ми поки що бачимо, що демократії більше схиляються до того, що реформувати ООН треба, бо інакше організація рано чи пізно розпадеться. А така організація таки потрібна. Тепер питання за іншими країнами, які з одного боку хочуть посилення свого впливу, хочуть, щоб до них прислухалися. Але, з іншого боку, у них є певна боязнь, що це буде конкурентне змагання, там буде конкурентне голосування. І як ми на цих голосуваннях обійдемося без свого права вето?

Я думаю, що реформа Ради безпеки ООН рано чи пізно розпочнеться. Але вона почнеться, швидше за все, не через Раду, а саме через Генеральну асамблею ООН. Тобто зараз буде період збирання союзників. Це кропіткий процес. Тому що країн багато, вони всі різні, і їх усіх треба якось об’єднати — Латинська Америка, Північна Америка, Європа, Африка, Азія. Тут дуже такі будуть серйозні моменти, які будуть пов’язані з формуванням цієї коаліції. І коли буде набрано приблизно дві третини голосів, гадаю, що це питання буде винесене на розгляд саме Генеральної асамблеї.

ІГОР ПОПОВ: Вже немає шансу на якийсь сепаратний світ

— На Раді безпеки ООН був сильний, цікавий виступ Володимира Зеленського, і пропозиції були дуже конкретними.

Україна сьогодні має моральне право пропонувати реформу ООН та Ради безпеки як глобальних інституцій, які не змогли ні запобігти, ні зупинити агресію Росії проти України.

В останні роки Рада безпеки не могла ухвалити більшість рішень через використання права вето [Росією]. І пропозиція президента Зеленського, що це вето можна подолати двома третинами голосів Генеральної асамблеї ООН, гадаю, досить справедлива, і вона має посилити і ООН, і Раду безпеки.

Друга пропозиція — про розширення кількості постійних членів Ради безпеки. Вже років 10, на мою думку, Німеччина, Японія, Бразилія та Південно-Африканська Республіка просять для себе місця в Раді безпеки. Обговорювалося, чи це місце буде з правом вето чи без. Це найпотужніші економіки світу, це регіональні лідери, до їхньої думки прислухаються їхні сусіди та багато інших країн світу.

Коли можуть ухвалити ці зміни? Відповідаючи на це питання, треба враховувати, що ООН є однією з найбюрократичніших структур у світі. Також цей процес пригальмовуватимуть політичні ігри, будуть якісь кулуарні переговори. Але публічна реакція, швидше за все, буде — так, Радбез треба розширювати.

Щодо виступів світових лідерів на Генасамблеї ООН. Так, є низка світових політиків, які закликають до компромісу з Росією за рахунок втрати Україною частини території — навіть не юридичної, хоч би фактичної.

І по виступах світових лідерів на Генасамблеї ООН ми бачимо, що насправді переважна більшість світу проти цього сценарію.

Переважна кількість виступаючих говорили, що не можна прощати агресору порушення Статуту ООН, і не можна прощати порушення територіальної цілісності іншої країни. І не можна допустити, щоб одна країна раптом вирішила напасти на іншу, забрати в неї частину території.

Тобто, після цих днів у Нью-Йорку вже фактично немає шансу на якийсь сепаратний світ, коли щось вирішуватимуть за рахунок України.

Єдиним головним сценарієм залишається вимога повного виведення російських військ та повне відновлення територіальної цілісності України.

Президент Зеленський у своїх виступах також говорив про українську формулу миру, про технологію її виконання. Він сказав, що це не просто гасла, це розроблена комплексна програма. І що Україна готова вже цього року провести настановний форум, а потім 10 тематичних конференцій за кожним пунктом формули миру.

Насправді, за вісьмома пунктами формули взагалі дискусії немає. У нас є консенсус з усіма (крім, напевно, Росії та Північної Кореї). Дискусія продовжується за пунктом міжнародного трибуналу, у якому форматі він має бути. І низка країн глобального Півдня не підтримують ідею про персональну відповідальність російського керівництва. Найбільше дискусій щодо пункту відновлення територіальної цілісності та виведення всіх російських військ. Тому наша дипломатія саме на цьому пункті наголошує сьогодні.

Читайте також: Зустріч Зеленського та Байдена у Вашингтоні — ключові заяви (ВІДЕО)