Зеленський дав низку сигналів і був у міру відвертим: думки експертів про велику пресконференцію президента

Президент України Володимир Зеленський на підсумковій пресконференції 19 грудня відповів на низку запитань журналістів. На другий рік відбиття російської агресії розмови глави держави і преси про війну і глобальну політику стали традиційними. Проте цивільні внутрішньоукраїнські питання теж обговорювалися.

В окремих питаннях було поставлено крапку

У експертів сформувалися різні думки щодо того, чи був президент до кінця відвертим. Але, як зазначив політтехнолог Борис Тизенгаузен, очільник країни, що воює, міг у принципі опублікувати підсумковий монолог, замість діалогу на пресконференції.

“Це була досить відкрита пресконференція. Були реально незручні запитання. Були і незручні відповіді. Тобто я бачив, що президенту було некомфортно відповідати на деякі запитання. Але президент країни, що воює, міг би і не робити цю пресконференцію. Він міг би записувати відеозвернення у форматі монологу. Мені принаймні трохи не вистачило щирості. Я розумію, чому. Тому що відкриті відповіді на запитання, наприклад, про постачання озброєння і допомоги від наших західних партнерів можуть спровокувати напруженість відносин”, — сказав політтехнолог в ефірі телеканалу FREEДОМ.

Тизенгаузен підкреслює відкритий формат пресконференції.

“Про команду Зеленського відповідь була відкритою. І відповідь теж була складна. Мовляв, вони такі, які є. До відповіді можуть бути претензії, але формат мене цілком влаштовує, адже запитання поставив журналіст “Української правди” Михайло Ткач”, — вважає політтехнолог.

На пресконференції було порушено тему множинного громадянства, яке допоможе залишатися українцями і тим, хто живе в іншій державі. Тизенгаузен зазначив, що це досить болюче питання для українців, тому було важливо внести ясність.

“Українські громадяни почнуть повертатися тоді, коли буде безпечно в Україні. Додаткова кількість систем протиповітряної оборони, напевно, для них це не зовсім та безпека, яка в них є зараз у Європі. Давайте прямо скажемо: вони там гуляють, відпочивають, за ракетами не стежать, тривоги не чують. Тобто це зовсім інше сприйняття безпеки.

Є й другий момент. Багато урядів європейських країн не дуже-то й хочуть повертати українців назад. Зараз десь будуть скорочувати допомогу рівно тому, що більшість українців, як правильно сказав президент Зеленський, влаштувалися на роботу, дітей віддали до шкіл, садочків. Їхні діти вже будуть носіями як української, так і мови тієї країни, в якій вони зараз живуть. Тобто в перспективі це прекрасний потенціал для поліпшення посилення економіки тієї країни, в якій вони перебувають. Тому я думаю, що не так просто нам буде повернути наших співгромадян”, — вважає Тизенгаузен.

Політтехнолог додав, що в цьому контексті правильним було заспокоїти українців, які стурбовані чутками про можливу мобілізацію жінок.

“Зеленський поставив крапку в питанні мобілізації жінок, сказав, що не буде підписувати цей указ, тому що це дійсно могло спровокувати ще одну хвилю виїзду людей з України. Тому я думаю, що частину акцентів він розставив абсолютно правильно”, — сказав політтехнолог.

Про що говорити прямо, а про що промовчати під час війни?

Ніхто не знає, чи закінчиться війна 2024 року, сказав Володимир Зеленський, коментуючи запитання з приводу заяви низки західних політиків і українських військових про терміни закінчення війни. При цьому він не став розкривати плани українських військових щодо подальшої деокупації.

“Я думаю, що президент вибрав правильну тональність у питанні майбутньої перемоги України. Зараз не можна говорити про дати. Важливий результат. Зверніть увагу, на пресконференції Зеленський постійно повторював слово “результат”. Він оцінює людей — і військове командування, і людей у виконавчій владі за результатом. Якщо результат не дають, значить, до цих людей є претензії, є питання”, — вважає політолог Володимир Фесенко.

Його здивувала теза, розтиражована в деяких західних ЗМІ, про те, що нібито київське керівництво надто оптимістично оцінює військову ситуацію, виставляючи нереалістичні цілі.

“Звідки це взялося? Зараз ніяких дискусій, ніякого нестримного оптимізму або завищених очікувань, нереалістичних цілей немає взагалі. З одного боку, нам треба зберігати впевненість у нашій перемозі. Так, вона буде неблизькою. І, на жаль, шлях до неї буде нелегким, не таким швидким чи таким простим, як нам усім хотілося б, але без упевненості ми не можемо перемогти. З іншого боку, потрібен реалізм в оцінці ситуації”, — сказав Фесенко.

Часткова відвертість президента в питаннях військової стратегії України була доречною, вважає військовий оглядач, колишній спікер Збройних сил України Владислав Селезньов.

“Будь-яка інформація стосовно планів дій українських Сил оборони дуже чутлива. І в такому разі ми можемо накликати небезпеку на наших воїнів, які на різних ділянках фронту часто в дуже складних обставинах, проте, ведуть бойові дії. Тому президент у цьому плані абсолютно логічний. Нехай ворог перебуває в невіданні щодо наших планів. Очевидно, що такі плани мають місце. Вони розробляються, зокрема й спільно з нашими західними партнерами. Нам необхідно зберегти незалежність нашої країни і відновити територіальну цілісність. Інша справа, якою буде дорожня карта реалізації цих завдань. Ось ця інформація якраз перебуває під грифом “таємно”. І це правильно”, — висловився військовий експерт.

Говорячи про НАТО, президент дав сигнал Заходу й українцям

Україна поки що не виконала “домашню роботу” щодо гарантій безпеки. Найпотужнішим варіантом для України залишається вступ до НАТО. Варіант, що Україна вступить до Північноатлантичного альянсу поетапно, як кажуть, за моделлю Німеччини, — неприйнятний, сказав Володимир Зеленський. За словами президента, Україну поки що не запрошують до НАТО. Він також пояснив, чому частковий вступ України до Альянсу для нього неприйнятний.

“Я думаю, що теза Зеленського про НАТО не була звернена до росіян. Це, скоріше, відображення внутрішньої дискусії. І я думаю, дискусія не така проста, вона триває, не все там так просто. У тому, що пропонує колишній генсек НАТО Расмуссен, який, до речі, активно співпрацює з президентом, на мій погляд, є здорове зерно. Нам цю ідею не можна з наскоку відкидати — це моя особиста думка. Але президент Зеленський підкреслив, що для нас дуже важливим є питання гарантії безпеки з боку НАТО в перспективі”, — сказав Фесенко.

Політолог згоден з думкою, що поки триває війна, навряд чи буде запрошення України до НАТО.

“Але нам треба готувати передумови для того, що після завершення війни максимально активізувати буде процес інтеграції України в Альянс. І Україна продовжує цей процес. Просто зараз він іде в підготовчих формах. Ми вже під час війни переходимо на стандарти НАТО не тільки стихійно за західним озброєнням, а й з погляду внутрішньої організації і армії, і силових структур. На це зараз націлена узгоджена з НАТО річна національна програма. Вона була затверджена на останній міністерській зустрічі, і я думаю, що вона вже реалізується. Для нас дуже важливим буде вашингтонський саміт НАТО наступного року. Це буде ювілейний саміт НАТО”, — зазначив Фесенко.

Політолог вважає, що сигнали на адресу Росії мають бути з боку НАТО, а не з українського боку.

“Нам нічого зараз росіянам пояснювати. Пояснювати росіянам, що Путін маніпулював ними і причина війни саме в Путіні треба буде після війни, коли російське суспільство буде готове до отримання таких пояснень. Але звертатися треба. Звертатися зараз треба до НАТО, до тих росіян, які готові розуміти позицію України і прийняти її позицію. А НАТО має надіслати чіткий сигнал щодо перспективи нашого членства в Альянсі. І цей сигнал має бути і на нашу адресу, і на адресу Росії”, — сказав він.

Також Фесенко вказав на те, що Зеленський у своїх відповідях щодо путінської агресії акцентував на тому, що поки що немає підґрунтя для перемовин із РФ. На його думку, не всі країни приймуть формулу миру України. Є країни, які так чи інакше співпрацюють із Росією. Але важливо, щоб була сформована широка коаліція на підтримку української формули миру.

“Це відповідь тим, хто каже, що нібито Україна проти переговорів. Ні. Але на цих переговорах ми будемо відстоювати нашу позицію, яка викладена у формулі миру. На нещодавній пресконференції Путін відкритим текстом сказав, що продовжуватиме “спеціальну військову операцію” до завершення її цілей. Це означає, що Путін не збирається припиняти війну. Іноді треба тикати носом деяких західних експертів, які пишуть про те, що треба домовлятися, сідати за стіл переговорів із Путіним”, — резюмував Фесенко.

Читайте також:  У моїх рішеннях немає нічого особистого, є обов’язки: про що говорив Зеленський на підсумковій пресконференції