“Зелене світло” ударам західною зброєю по РФ і яких “перемовин” жадає Путін: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною

Сьогодні, 31 травня, держсекретар США Ентоні Блінкен підтвердив, що Білий дім дозволив Україні завдавати ударів по території Росії американською зброєю. Чому Росія має перестати бути безпечним місцем? Як більшість країн зважилися дозволити Україні бити по Росії?

Путін укотре заговорив про “переговори” з Україною. Володимир Зеленський закликає лідерів інших країн не вірити російському диктатору. Що насправді ховається під заявами Путіна?

Про все це — в аналізі ключових подій тижня в проєкті “Все так однозначно” телеканалу FREEДOM.

Ведучий — Єгор Скорина.

Назріває перелам

Президент Франції Еммануель Макрон під час спільної пресконференції з канцлером Німеччини Олафом Шольцем 28 травня показав на карті, звідки росіяни атакують Харків і область, щоб пояснити, чому Україна має право завдавати ударів по території РФ. А 31 травня Білий дім дозволив Україні використовувати американську зброю проти російських окупантів, які скупчуються по той бік кордону і обстрілюють Україну.

На російській території поблизу кордону з Україною розташовані резерви, логістичні центри, запаси озброєнь, склади боєприпасів і палива, командні пункти, ремонтні бази, штаб-квартири, радіолокаційні бази, казарми, пункти зв’язку, авіабази та інша військова інфраструктура.

Росія використовує свою територію як притулок для проведення повітряних атак по Україні безпілотниками, крилатими, балістичними та гіперзвуковими ракетами. А також РФ завдає ударів по прифронтових регіонах, наприклад по Харківській області, з російського повітряного простору, використовуючи кориговані авіабомби.

Розв’язання цієї проблеми лежить у можливості для України завдавати ударів по російській території. Це ключовий момент у питанні оборони країни сьогодні. Якщо снаряди, їхні носії та заводи, що їх виробляють, будуть знищені ще до моменту появи в українському повітряному просторі, то Україна зможе ефективніше протистояти російському вторгненню і захистити мирне населення від постійних терактів з боку РФ.

Але понад два роки повномасштабного вторгнення союзники Києва забороняли завдавати ударів наданим ними озброєнням по військових об’єктах у Росії.

Тим часом російська авіація завдає ударів по місту Харків, не покидаючи свого повітряного простору. Харків розташований за 40 км від українсько-російського кордону. А російські кориговані авіабомби (КАБ) мають дальність удару 40-60 км. Таким чином, військово-повітряні сили РФ можуть завдати удару по Харкову, не заходячи в повітряний простір України. Тому абсурдно обмежувати здатність України захищатися.

Щоб захистити мирних харків’ян, потрібно перехопити російський літак ще в Білгородській області — до того моменту, поки він не завдасть удару по українському місту. Так, Україні необхідно більше систем ППО, але жодна з них не може захистити Харків від загрози російського обстрілу доти, доки Росія може використовувати російський повітряний простір як свій притулок.

Згадайте, як 13 квітня союзники Тель-Авіву змогли збити майже всі повітряні об’єкти далеко від кордонів самого Ізраїлю. І вони не чекали, коли ракети і безпілотники пролетять кордон цієї країни. Україна могла б ефективніше захищати себе від російських ударів, якби українські Сили оборони могли б також відслідковувати та перехоплювати російські ракети ще на моменті їхнього наближення до України. Просто вдумайтеся: Україна повинна почекати, поки російські ракети перетнуть її кордон, щоб збити їх. Це ж безглуздя!

Союзники Києва повинні відмовитися від думки, яку нав’язує Росія, що вона нібито без будь-яких наслідків може почуватися в безпеці, завдаючи зі своєї території ударів по Україні. Тому Київ і закликає партнерів дозволити наносити удари по російській території західною зброєю.

І останнім часом дедалі більше країн висловлюються “за” — це Франція, Велика Британія, Данія, Чехія, Нідерланди, Канада, Фінляндія, Швеція, Польща, країни Балтії і навіть США.

“Я щиро сподіваюся, що всі країни, які мають далекобійні засоби, дадуть дозвіл Україні. Тому що це ненормально, що Росія атакує з глибини своєї території, а українці воюють з однією рукою за спиною”, — цитує міністра оборони Естонії Ханно Певкура російська служба BBC.

А міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс назвав заборону для України з боку союзників — помилковою.

“Українці повинні мати можливість завдавати ударів по російській території, лініях постачання і військах, які готуються до нападу на Україну. Тільки одна сторона підпорядковується правилам. Ми повинні відмовитися від цих правил, які ми самі створили”, — заявив він в інтерв’ю французькому телеканалу LCI.

Міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі підтримала удари по Росії, зазначивши, що такої заборони з боку Канади взагалі не було.

“Росія не має “червоних ліній”. І тому ми повинні допомагати Україні і показати, що ми на її боці. У Канади немає жодних умов для постачання зброї в Україну, і тому ми продовжуватимемо працювати зі ЗСУ”, — заявила вона.

У МЗС Фінляндії також заявили, що не встановлювали обмежень щодо зброї, яку постачають українській армії. А міністр оборони Швеції Пол Йонсон нагадав, що Україна є об’єктом неспровокованої та незаконної агресивної війни з боку РФ. І на його думку, згідно з міжнародним правом, Україна має право захищатися за допомогою військових дій, спрямованих проти території противника, якщо ці дії відповідають законам і звичаям війни.

І не забуваємо про Польщу. Заступник міністра оборони Цезарі Томчик заявив, що Росія робить те, що хоче, тому українське військо не повинно мати жодних обмежень.

Судячи з усього, все вказує на те, що один із наступних терористичних обстрілів українських мирних міст може закінчитися для Росії моментальною відповіддю.

Чому Путін знову заговорив про “перемовини”

Путін після зустрічі з Лукашенком вкотре повторив, що нібито бажає “мирних перемовин” з Києвом, але тільки якщо Україна, як мінімум, відмовиться від окупованих Росією територій.

Водночас 24 травня видання Reuters із посиланням на свої джерела в Кремлі повідомило, що російський диктатор Путін нібито “готовий зупинити війну” на нинішніх позиціях фронту і почати “переговори” про припинення вогню.

Ми абсолютно не сумніваємося в тому, що журналісти агентства Reuters мають свої джерела в Кремлі і що ці джерела могли передати опубліковану інформацію. Але є сумніви в мотивах інформаторів. Для чого це було зроблено? Адже це все виглядає так, ніби ідею “переговорів” вже дуже відверто хотіли проштовхнути в західні ЗМІ. Погодьтеся, в оточенні Путіна побоялися б говорити з іноземним кореспондентом, якби не отримали на це вказівку згори.

Так, зараз у російської армії є деякі невеликі успіхи на фронті через затримку західної допомоги для України. Але зовсім скоро озброєння українських партнерів прибуде на фронт. Допомога союзників дасть можливість Києву ефективніше оборонятися і звільняти окуповані Росією території України. Тим паче, багато союзників Києва вже дозволили завдавати цією зброєю удари по військових об’єктах на території РФ, а решта близькі до такого рішення. Ну, і не забуваємо про те, що не за горами поява в українському небі літаків F-16.

Це означає, що ті позиції, які у Путіна хоч якось можуть продати російському народу як “перемогу”, точно погіршаться. А для того, щоб виробити зброю, набрати більше військових, навчити їх і з новими силами продовжити війну, Росії потрібен час. Тобто необхідне те саме “припинення вогню”. В Україні це чітко розуміють. Тому Володимир Зеленський закликав представників інших країн не вірити словам російського диктатора про нібито готовність Кремля до переговорів.

“Путін багато говорить нібито про переговори. Але різні народи вже мали справу з подібними диктаторами, які не брешуть тільки тоді, коли мовчать. Потрібно дивитися на реальні вчинки таких людей, таких диктаторів”, — заявив український лідер.

Путіна не цікавлять переговори про мир в Україні, він хоче її знищення — так відреагували на удавані заяви російського диктатора у своєму звіті 25 травня аналітики американського Інституту вивчення війни.

“Путін, як і раніше, не зацікавлений у значущих переговорах і будь-якій мирній угоді, яка завадила б йому домогтися повної руйнації незалежної української держави і поневолення українського народу”, — зазначили аналітики.

В Інституті вивчення війни звернули увагу на слова посла РФ у США Анатолія Антонова. Той в інтерв’ю Newsweek 25 травня нафантазував, що будь-яка мирна угода між Росією та Україною нібито має враховувати нинішню ситуацію на полі бою. Ба більше, Антонов поділився ще й вологими мріями про те, що ця угода має бути підписана не з Володимиром Зеленським, а з тим, кого Росія собі уявить українським президентом.

Антонов виголосив ще одну нісенітницю, яка допомагає зрозуміти мету всього цього спектаклю з “переговорами” Путіна. Посол Росії у США назвав майбутній український Саміт миру у Швейцарії частиною передбачуваних “зусиль Заходу з легітимізації президентства Зеленського”.

У співрозмовників журналістів Reuters і у посла РФ у США Анатолія Антонова було завдання — підготувати фон для заяв самого Путіна. У той час, коли російський диктатор говорив про можливість “переговорів”, Путін заявив, що легітимність Володимира Зеленського нібито “закінчилася”. Ось що нового з’явилося у висловлюваннях Путіна — спроба поставити під сумнів легітимність української влади, з якою він нібито готовий вести переговори.

28 травня на прес-конференції в Ташкенті найбільший порушник російської конституції довго намагався трактувати статті української Конституції, які, на його думку, передбачають передачу влади президента спікеру Верховної Ради після п’яти років повноважень. Дискутувати з Путіним на юридичні теми марно. Але спікер українського парламенту Руслан Стефанчук все ж вирішив відповісти:

“Рекомендував би освоювати текст нашої Конституції не вибірково і звернути увагу на частину 1 статті 108: “Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного президента України”. У демократичних суспільствах це називається безперервністю влади”, — акцентував спікер Верховної Ради.

Увесь цей зрежисований сценарій про “переговори”, про нібито “нелегітимність” Володимира Зеленського був створений для того, щоб спробувати переконати країни світу не брати участь у Глобальному саміті миру. Путін намагається переконати світових лідерів у тому, що форум у Швейцарії нібито організовують виключно для того, щоб підтвердити легітимність українського президента. І цей сигнал насправді демонструє: головне, заради чого Путін узагалі заговорив про “переговори”, — це спроба поставити під сумнів сенс проведення Саміту миру у Швейцарії.

Найцікавіше те, що своїми спробами переконати когось у нібито “нелегітимності” Володимира Зеленського Путін дедалі більше привертає увагу до теми власної нелегітимності. Щоразу, коли він намагається розповісти щось про законність, йому одразу ж пригадують маніпуляції з російською конституцією, завдяки чому узурпатор посідає посаду вже п’ятий термін, зокрема й завдяки обнуленню попередніх.

Сам Володимир Зеленський раніше заявив, що думка нелегітимного представника Росії щодо легітимності президента України його абсолютно не хвилює. Як не стоїть це питання для громадян України та українських союзників, з якими у Зеленського відбулися офіційні зустрічі вже після 20 травня і були підписані важливі документи в питанні співпраці країн у сфері безпеки. Це зайвий доказ того, що лідери демократичних держав, як і раніше, продовжують сприймати Володимира Зеленського як законного главу держави.

Путін каже, що готовий до “переговорів”, але тільки не з Володимиром Зеленським. Але це все чиста брехня, тому що Путін ні з ким домовлятися не збирається. Йому потрібна капітуляція України, він бажає знищити українців як націю.

Черговий доказ тому відверто терористичні атаки російської армії Путіна на Харків. 25 травня Росія завдала удару по звичайному будівельному гіпермаркету в Харкові, внаслідок якого є загиблі та десятки поранених. Тому Україна і наполягає: коли Путін говорить про “переговори” і “мир”, насправді він має на увазі війну. І коли хтось у світі закликає Україну до таких “переговорів”, вони фактично заохочують план Путіна зі знищення українців. І поки Росія не відчує на собі тиск більшості держав — усі договори з нею, як то кажуть, не варті навіть паперу, на якому вони написані. Тому Путіна не те що слухати не варто. Його слід зневажати й уникати.

Попередні випуски “Все так однозначно”:

Прямий ефір