Здивувати і налякати не вдалося: що експерти говорять про “валдайську” промову Путіна

Днями світ почув черговий виступ російського президента Володимира Путіна. Очільник держави, що напала, в черговий раз звинуватив Захід у розпалюванні війни в Україні і цинічно запевнив, що саме Росія стоїть на варті світової безпеки. Під час виступу на дискусійному клубі “Валдай” у Москві російський президент ностальгував про розвал СРСР і говорив про те, що “Росія в чуже подвір’я не ходить”.

Захід та США у риториці Путіна — це нібито агресивні гегемони, які загрожують світовому порядку. Вони вводять санкції проти Росії, яка просто не хоче прогинатися під їхнім тиском. Але на заході, на думку Путіна, все одно доведеться домовлятися.

Тільки слова Путіна про майбутнє, де Росія не хоче стати новим гегемоном і не шукає собі ворогів, вочевидь розходяться із реальними діями президента федерації. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке розпочалося за наказом Путіна у лютому, вплинуло на безпеку всього світу.

Також він згадав про свої “пропозиції щодо зміцнення колективної безпеки”, які, за його словами, “відкинули”. Серед пропозицій Путіна — повернення НАТО до кордонів 1997 року та відмова у членстві України. Саме цими тезами Росія шантажувала світ, даремно обіцяючи не вторгатися в Україну, якщо вимоги будуть виконані.

Торкнувся Путін і теми застосування ядреної зброї. За його словами, “теза про використання Росією ядерної зброї використовується, щоб із Росією перестали співпрацювати інші країни”.

Міжнародний дискусійний клуб “Валдай” позиціонують як експертно-аналітичний клуб, в якому обговорюються шляхи вирішення глобальних проблем.

У Кремлі напередодні путінського виступу заявили, що мова вразить усіх слухачів, і надалі її вивчатимуть поколіннями. Чи це справді так і, якщо так, то в чому полягає “унікальність” нової мови Путіна, розповіли експерти в ефірі телеканалу FREEДОМ.

Михайло Подоляк, радник глави Офісу президента України

— Не можуть в Росії сьогодні писати визначні промови, особливо для таких виконавців, яким є Володимир Путін. Це завжди буде дуже слабким. Це завжди буде повтор одних і тих самих слів про те, що Захід зайшов кудись Захід, щось робить, Захід у всьому винен.

Росія у 2014 році напала на Україну. Країна Путіна протягом цього часу провокувала Україну. Вони вигадують різні міфи про лабораторії, ядерні бомби і так далі. Його країна, зрештою, ініціативно о 4-й годині ранку почала бомбити іншу суверенну територію, максимально жорстоко це робити. Його країна іржавими танками по всій Україні розповзла свого часу. Немає тут ніякого Заходу, немає жодного НАТО, немає жодного філософського протистояння систем.

Просто маленька людина за всіма життєвими параметрами намагається вийти на рівень титанів і сказати: “Дивіться, ми говоримо про біполярність світу, про багатосторонні конфлікти, про цивілізаційний вибір”. Немає у цієї людини цивілізаційного вибору.

Це примітивний набір штампів, які він вимовляє кожен раз. І в цьому буде сенс історичності цієї промови. Тому що, коли закінчиться епоха Путіна, всі його промови будуть зібрані в чорну книгу, і буде видно по пунктах, що це завжди був повтор одних і тих самих примітивних штампів, бо він навіть не розуміє, наскільки це одноманітно і примітивно звучить.

Він не загрожує, не намагається вийти в якийсь адекватний світ та переговорний процес. Він навіть не розуміє, що таке адекватний світ. Він пропонує альтернативу. Все, що він каже, абсолютно безглуздо. То справді був з’їзд КПРС. Як тільки Путін та його оточення підуть зі “сцени”, а це буде найближчим часом, все це сприйматиметься саме як чудова архаїка, ретро СРСР в абсурдному варіанті.

Андрій Піонтковський, політичний діяч та публіцист

— У вступному слові Путін більше пояснювався ненавистю до Заходу, а ненависть до України висловив уже у відповідях на запитання під час дискусії. У його інтерпретації Ленін подарував Україні Донбас, Малоросію, Новоросію, Одесу. А Сталін передав Україні землі Польщі, Угорщини та Румунії — такий маленький вкидок, сподіваючись на загострення відносин з Угорщиною та Польщею та Румунією.

Я звернув увагу на склад учасників конференції, що явно змінився. Раніше вони за великі гроші привозили західних інтелектуалів середньої руки. А сьогодні стандартні питання ставить якась смаглява людина з бородою. “Володимир Володимирович, так само, як у 1941 році ми зазнали нападу всього Заходу, чи повторите ви досвід лідера того часу Йосипа Сталіна і чи спиратиметеся на лівий комуністичний рух?” — такий рівень інтелектуальної дискусії у Валдайському клубі.

Дмитро Орєшкін, російський політолог

— Режим Путіна досить швидко еволюціонує до радянського культу особистості. Це неминуча траєкторія для нього, тому що такі режими так чи інакше потребують штучного створення харизми. Люди повинні вірити, що цей вождь забезпечує безпеку та порятунок. Без нього немає життя: є Путін — є Росія, немає Путіна — немає Росії. Тому, як у північнокорейській практиці, кожне його слово треба ловити, конспектувати і вчити напам’ять. Все це знайоме до болю людям радянської доби. За Сталіна в це грали абсолютно серйозно. За Брежнєва сам Брежнєв розумів, що це просто елемент політичного менеджменту. Путін, який начебто починав із самоіронії і досі якось намагається її зберігати, мігрує у бік “джерела істини”. І він уже пояснює всерйоз, що це йому вирішувати, чи є Україна самостійним народом, чи ні.

Промови Путіну пишуть спеціально навчені люди. Але страх полягає в тому, що він потім сам з ними працює. Жах і в тому, що він у це вірить. Він справді вірить, що Україна — це підрозділ російського народу, і на неї просто Захід напустив якусь мороку, яку треба прибрати. І тоді щасливі українці з квітами будуть і короваями зустрічатимуть визволителів із Росії. Він має таку картину світу, і саме той режим теократії та автократії, які він будував, призвів до того, що ніхто нічого не може йому сказати.

Він уже як товариш Сталін, який зробив відкриття у мовознавстві, етнографії, історії. І йому навіть на думку не спадає, що загалом є люди, які десятиліттями займаються цими темами, сидять в архівах і так далі. Йому якісь ФСБшники принесли довідки, і він сам пише ці статті і всерйоз сприймає це як внесок у пізнання об’єктивної реальності. Це очевидна ознака того, що людина відлетіла від об’єктивної реальності в небеса так далеко, що її вже й не видно.

Ахмед Закаєв, голова Кабінету міністрів Чеченської Республіки Ічкерія

— Путін невиправний. Я не можу сказати, що він не володіє ситуацією, але він настільки зашорений у своєму баченні багатьох питань — він досі не зрозумів, що він уже програв. Він не може змінити своєї риторики, тому що сьогодні реалізує не свою програму. Якби ці питання стосувалися особисто Путіна, якби Путін односторонньо як глава держави міг би вирішити проблему, я думаю, він особисто не розпочинав би війни.

За ним стоїть система, яка відпрацювала стратегію щодо України. І Путін був приведений до влади і на нього покладено возз’єднання України з Росією, аби зникла з карти світу Українська держава, щоб як етнос українська нація перестала існувати. І ось це завдання на нього поклала ця система, яка зберігається в Росії. Населення заражене імперською бацилою.

Путін намагається умовити Захід укласти з ним мир, але при цьому він намагається зберегти свою колишню позицію, щоб вийти із цієї ситуації переможцем. Але українське керівництво та український народ просто так не дадуть відійти. Або його вб’ють, або він має вести це до кінця.

Ігор Яковенко, російський опозиційний журналіст

— Промова Путіна — це діагноз його політичної, психологічної, фізичної, медичної форми. Інший бік цього діагнозу — стан тієї спільноти, яка сиділа у залі. Це так званий “валдайський експерт”, який виведений шляхом багаторічної селекції. Ще це діагноз для найближчого оточення президента РФ.

Путін був надзвичайно неадекватний. Ми напали на Україну, бо інакше Україна напала на нас. А які докази? А Україна усі ці роки споруджувала оборонні укріплення. Тобто якщо я поставив у себе в квартирі залізні двері, це вірна ознака того, що я збираюся нападати на сусідні квартири?

Це розраховане на ту унікальну спільноту “експертів”, які Путін зібрав у Валдайському клубі. Я дуже сподіваюся, що цих експертів поіменно згадають і передадуть інформацію про них у аудиторії, де вони виступають на Заході. Треба, щоб у них запитали, чому вони не ставили Путіну запитань, сиділи, як барани і дивилися на нього, відкривши рота. Тобто треба, щоб у цих людей була обрушена їхня репутація, а отже, їхня капіталізація.

Путін справді не розуміє, що відбувається. Він говорить про те, що все йде за планом. Але, мабуть, планом було те, щоб Росія втратила більшу частину своєї економіки, всю контрактну армію. Він зараз насправді рятує своє життя. І через призму цього варто розглядати всі звуки, що він видає.

Ольга Курносова, політична аналітикиня, головна редакторка порталу “After empire”

— Я не шукаю додаткового сенсу у промові Путіна. Він готовий до переговорів, але з Байденом, а не із Зеленським. І про це він каже прямо. Вся його мова — це нагромадження логічних нестиковок та дірок. Він каже, що єдиним гарантом українського суверенітету є Росія. Якщо ти сам кажеш про те, що весь український суверенітет у руках Росії, то чому ж тоді ти нічого не робиш для того, щоб війна припинилася?

Те, що Захід не боїться загроз і ядерної зброї, про яку в Кремлі говорять через день, дивує Путіна найбільше. Через це він знову раптом вирішив застосувати миролюбну риторику.

Читайте також: Жах у тому, що Путін насправді вірить у те, що говорить, — політолог (ВІДЕО)