Українські зенітники прикривають передові лінії фронту і тил, знищуючи цілі в повітрі та на землі. На їхньому рахунку збиті літаки, вертольоти та ударні безпілотники Росії. Про роботу захисників на Лиманському та Куп’янському напрямку розповіла кореспондентка телеканалу FREEДОМ Альона Грамова.
В умовах сучасної війни, російські окупанти атакують більше з неба і не лише авіацією, літакам та гелікоптерам. Дедалі частіше Сили повітряної оборони України збивають ударні безпілотники такі, як “Ланцети”, “Орлани” та “Шахеди”.
Спарена зенітна установка — потужний засіб боротьби з повітряними, а в разі потреби, і наземними цілями. Снаряди калібру 23 міліметри здатні вражати цілі на відстані 2,5 кілометра.
“Ставимо короб, у коробі стрічка з 48-ма патронами. За хвилину може бути тисяча двісті пострілів”, — каже військовослужбовець 44-ї окремої механізованої бригади (ОМБр) Збройних сил України (ЗСУ) з позивним “Орел”.
В екіпажі установки шестеро бійців, з них двоє — заряджальники. Це необхідно, оскільки в установці — дві авіаційні гармати.
“Лівий і правий, два стволи одночасно працюють, а перезаряджається за одну секунду”, — зазначає військовослужбовець 44-ої ОМБр Іван.
Ударний безпілотник “Шахед” можна збити осколково-фугасним — запальним снарядом. Дрон складно одразу виявити в небі в нічний час доби та за похмурої погоди. Але бійці кажуть, що збивають і такі цілі.
“Тоді була ніч, темно, і він вилетів прямо на місяць, і ми його збили. Адреналін був, так. Обговорювали цю ситуацію, з одного боку приємно, а з іншого — краще б такого не було”, — каже військовослужбовець бригади з позивним “Манюсенький”.
Така установка може бути ефективною і проти крилатої ракети, кажуть бійці.
“Її візуально можна побачити і відпрацювати. Цілей вистачає, але вони не літають за одним маршрутом. Тому роботи вистачає всім”, — наголошує військовослужбовець із позивним “Коп”.
Кожен військовослужбовець екіпажу зенітної установки навчений специфіки роботи свого побратима і може його замінити.
“Кожен член екіпажу може виконувати роботу іншого члена екіпажу. Тобто якщо щось зі мною трапиться, то мене замінять. Взаємозамінність екіпажу — це наша мобільність”, — пояснює український зенітник із позивним “Шип”.
Переносною зенітно-ракетною установкою “Стріла” захисникам вдалося збити російський військовий вертоліт. Кажуть влучити в нього не складно, головне вистежити його маршрут.
“Шахед” теж має взяти. На практиці хлопці збивали МіГ-8. Головка самонавідна, бере “гарячу” ціль”, — зазначає військовослужбовець 44-ї ОМБр із позивним “Капа”.
Зазвичай зенітники не працюють надто близько до передової, але при цьому безпечними їхні виїзди не назвеш. Кажуть, коли виконують бойові завдання в нічний час доби — їх можуть помітити безпілотники противника.
Читайте також: До позицій росіян — близько 100 м: ексклюзивний репортаж FREEДОМ із першої лінії оборони поблизу Курдюмівки (ВІДЕО)