Збивати російські безпілотники Румунія не буде, але реагуватиме симетрично, — політолог

Падіння російських безпілотників на території Румунії в НАТО не розглядатимуть як напад на Румунію. Це інцидент, провокація і, відповідно, нарощуватимуться можливості до збиття подібних БпЛА. Будуть дипломатичні ноти, реакції дипломатичного і політичного характеру, можливо, економічної дипломатії. Але це не передбачає активізацію 5-ї статті Вашингтонського договору. Про це сьогодні, 1 жовтня, в ефірі телеканалу FREEДОМ заявив політолог, співзасновник “Національної платформи стійкості та згуртованості” Олег Саакян.

Він зазначив, що навіть і на 4-ту статтю Вашингтонського договору це не особливо тягне, виходячи з того, як це розцінюється.

“Це розцінюється як невибіркове застосування сили Росії в прикордонній зоні, на якій можуть постраждати громадяни Румунії. Відповідно, тут і реакції подібні і політичні, і військово-політичні, які за цим слідують”, — пояснив Саакян.

Якщо говорити про реакції на Росію, то, за словами політолога, тут НАТО абсолютно послідовно.

“Змінено доктринальні основи реагування НАТО, змінено методологію прорахунку ризиків, збільшено кількість контингентів на прикордонні з Росією в усіх країнах, уздовж російсько-натовського кордону. Також навчання тепер проводяться не один раз, а двічі. До того ж легенди цих навчань максимально наближені до наявних ризиків. Тобто всі механізми сьогодні в НАТО, починаючи від того, що Росію визнано ключовою загрозою для Північноатлантичного альянсу, закінчуючи прикладними механізмами і розміщенням військ, орієнтовані на те, щоб Росія чудово розуміла й усвідомлювала, що безвідповідальними її провокації й атаки в бік НАТО не залишаться. А реакції можуть бути абсолютно симетричними”, — розповів він.

Разом із цим, на думку політолога, на дії Росії Румунія реагуватиме симетрично, але не “в лоб”.

“Я згоден із тим, що справді вони не збиватимуть, але щонайменше негласний обмін даними, зокрема радіолокаційними, розвідданими, радіорозвідданими та іншим, звісно ж, відбуватиметься. Румунія більш активно включиться. Публічної взаємодії в цій площині не відбуватиметься, оскільки в НАТО дуже трясуться і бояться того, щоб не створити будь-якого прецеденту, який можна протрактувати, як їхню пряму залученість у російсько-українську війну. Тому дуже обережно в цьому плані діють”, — уточнив Саакян.

Але в Румунії, додав він, є можливість більш активно взаємодіяти, допомагати просувати санкційний тиск на Росію, зокрема, блокувати можливі постачання і до Ірану, і до Росії комплектувальних, які використовуються для виробництва дронів.

“Тут з’являється кровна зацікавленість у цьому. І Румунія тут може бути досить серйозним помічником для України, як би це дивно не звучало. І третя їхня найбільша карта, яку вони можуть розіграти, це море і, відповідно, більш активні дії в морі. Наприклад, якщо безпілотник у себе вони збивати не збираються, то, наприклад, блокування судноплавства або запливання якесь російське можливе в їхню економічну зону і поблизу їхнього берега та інше матиме серйозну й абсолютно адекватну реакцію. Я натякаю на те, що Румунія може виступити з активнішими ініціативами щодо гарантування безпеки в акваторії Чорного моря і, зокрема, торговельного і цивільного судноплавства, забезпечення його. Можу це обґрунтовано припускати, адже Румунія досить довгий час промацувала різні такі варіанти і на експертному рівні ці дискусії йдуть”, — резюмував Олег Саакян.

Читайте також: Раніше в НАТО намагалися нівелювати загрозу з боку Росії, тепер ситуація змінюється, — Лакійчук про реакцію на падіння дронів у Румунії

Нагадаємо, як сказав кандидат історичних наук, професор Празького університету, військовий експерт Юрій Федоров, загроза агресивних дій РФ щодо Румунії існує. Саме тому з минулого року на її території розміщено бойову групу НАТО бригадного рівня — приблизно 5-6 тис. осіб.