Зброя майбутнього в умовах реальної війни: експерти обговорили плани України у сфері ВПК

Від початку повномасштабного вторгнення Росії Україна значно наростила власне виробництво зброї. Частину цієї зброї Україна випускає спільно з партнерами. Зокрема, українські підприємства планують виробити за 2025 рік 30 тис. далекобійних дронів і близько 3 тис. ракет. 

Досягнення українського ВПК 

2 трлн 230 млрд гривень витратить Київ на оборону і безпеку у 2025 році. Це — кошти з держбюджету, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду. Витрати на озброєння і військову техніку становитимуть щонайменше 739 млрд грн. Військово-промисловий комплекс (ВПК) України планує виробити щонайменше 30 тис. далекобійних дронів і приблизно 3 тис. крилатих ракет і ракет-дронів.

“У рамках проєкту “Зброя перемоги” (рос.: “Оружие победы”) запустимо довгострокові контракти з виробниками на 3-5 років. Особливу увагу приділятимемо компоненту далекобійності та ракетній програмі. Будемо розвивати так звану “данську модель”, за якою партнери купують зброю в українського оборонно-промислового комплексу для потреб української армії. На 2025 рік очікуємо залучити понад 1 млрд дол. за такою моделлю”, — повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Україна не тільки нарощує можливості власного ВПК, а й співпрацює з союзниками для виробництва зброї. У країнах-партнерах запускають спільні виробництва озброєння. Як повідомляли в Міністерстві оборони України, Данія, Франція і Литва спрямували 150 млн євро на виробництво зброї в Україні. Кошти підуть на виробництво ракет, дронів і артилерійських установок.

На думку експертів, військово-промисловий комплекс України має всі шанси стати одним із найпотужніших у світі. Уже під час повномасштабної війни Україна розробила нові типи озброєння. Йдеться, зокрема, про морські дрони, а також про нові вітчизняні ракети. Зокрема, 2024 року Україна презентувала та запустила в серійне виробництво ракету-дрон “Паляниця”, і експерти передбачають, що в майбутньому їх буде трансформовано в досконаліші, дешевші та надійніші БпЛА. 

Ще одна розробка українських військових інженерів — FPV-дрони на оптоволокні. Вони дають змогу летіти без фіксації з боку противника. Росіяни просто не зможуть їх виявити та заглушити засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ). За даними Міноборони України, наразі ці дрони перебувають на завершальному етапі кодифікації та постачатимуться для потреб армії.

“Попри певні особливості застосування такого типу дронів, вони незамінні для успішного виконання певних спеціальних завдань. Очікуємо, що з їхньою допомогою ефективність виконання бойових завдань значно підвищиться”, — зазначив оператор БпЛА одного з підрозділів ЗСУ Ігор, якого цитує Міністерство оборони України.

Нарощування виробництва і нові розробки у сфері озброєння — це відповідь українських Сил оборони на численні атаки, зокрема на українську енергосистему. За словами міністра енергетики України Германа Галущенка, минулий рік був найскладнішим для неї, якщо порівнювати з 2023-м і 2022-м. Тільки протягом останнього місяця Росія вчинила чотири масовані атаки, застосувавши всі види озброєння, зокрема й зброю з касетними боєприпасами.

Що кажуть експерти про українську зброю

Як український ВПК розвивався у 2024 році та чого очікувати в новому? Як Україна використовує інноваційні технології в умовах реальної війни? На який рівень виходить виробництво БпЛА дальнього радіуса дії? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Костянтин Криволап, авіаційний експерт;
• Анатолій Храпчинський, експерт у сфері авіації, заступник генерального директора компанії з виробництва засобів радіоелектронної боротьби;
• Валерій Боровик, голова правління Альянсу “Нова енергія України”, засновник компанії-розробника дронів “Перший контакт”; 
• Богдан Долінце, авіаційний експерт, член громадської ради при Державіаслужбі. 

КОСТЯНТИН КРИВОЛАП: У виробництві ракет Україна робить ставку на спрощення конструкції та точність

— Найголовніший урок, який Україна взяла із ситуації з військовим вторгненням, — це усвідомлення, що потрібно розраховувати тільки на самих себе. Суб’єктність України, її незалежність залежать насамперед від нас самих, від нашої волі та зусиль.

Якщо озирнутися назад, згадую жовтень і листопад 2023 року. Президент тоді заявив: “Нам потрібно зробити мільйон дронів, і ми це зробимо”. Багато хто поставився скептично, розмірковуючи про те, що це неможливо: “Які дрони? Гаражна збірка, кустарне виробництво”. Ми теж сумнівалися, адже цей шлях здавався недостатньо серйозним. Але що ми бачимо зараз? 

Понад 2,5 млн дронів уже зроблено, і є всі підстави вважати, що ми зможемо виробити ще більше. Це приклад того, як зусилля, організованість і віра у власні сили можуть змінити навіть найпесимістичніші прогнози.

Міністр стратегічної промисловості нещодавно повідомив, що ракета “Нептун” скоро досягне дистанції в 600-670 км, а її бойова частина становитиме 350 кг. Ще наприкінці 2022 року ми говорили, що “Нептун” зможе летіти на 1000 км із подібною бойовою частиною. Тоді нас називали божевільними, адже економіка зруйнована, заводи пошкоджені, кадри втрачені. Проте зараз у нас є щонайменше три потужні ракети з дальністю від 300 до 700 км. Це свідчить про те, що амбітні цілі стають досяжними, якщо за справу беруться висококваліфіковані фахівці.

Ракетні системи зазнали значних змін. Якщо раніше технології розвивалися в бік ускладнення, додавання нових функцій, то зараз акцент зроблено на спрощенні конструкції. Це дає змогу виробляти ракети серійно, у великих обсягах і з меншими витратами. Нові системи наведення значно відрізняються від тих, що використовувалися 10-15 років тому. Елементна база, алгоритми опрацювання даних і концепція управління змінилися. Сучасні ракети швидші, точніші та ефективніші.

Наприклад, моделі “Рута” і “Пекло” продемонстрували, як можна використовувати інноваційні підходи у виробництві. Їхня конструкція дає змогу швидко виробляти ракети й одразу відправляти їх на виконання бойових завдань. У нас немає часу на довгострокове зберігання озброєння: зробили — одразу застосували. Це важливий тренд, оскільки точність таких ракет дає змогу скоротити використання вибухових речовин без втрати ефективності.

Велику роль у цьому процесі відіграла платформа “Brave1”. Вона не тільки організувала відбір перспективних проєктів, а й забезпечила фінансування, доступ до полігонів для випробувань, а також допомогу в серійному виробництві. Ця ініціатива справила величезний вплив на розвиток оборонної промисловості та підвищення боєздатності країни.

Створення балістичних ракет — ще складніше завдання. Вони досягають швидкостей, у 3-4 рази вищих за швидкість звуку, при цьому повинні маневрувати. Внутрішні системи ракети — від навігації до радіотехнічного обладнання — повинні витримувати значні перевантаження і працювати надійно в будь-яких умовах. Однак наявність напрацювань, модулів і прототипів дає змогу сподіватися, що Україна зможе створити ефективні балістичні ракети, які будуть не тільки технологічно сучасними, а й економічно виправданими.

АНАТОЛІЙ ХРАПЧИНСЬКИЙ: Україна створює зброю майбутнього в умовах реальної війни

— Українські інженери сьогодні не просто дотримуються світових стандартів, а й задають нові тренди в розвитку озброєнь. Більшість приватних компаній, які займаються виробництвом зброї, розробляють дійсно інноваційні рішення, що відкривають нові горизонти у військовій техніці.

Якщо говорити про застосування засобів ураження на морських катерах, то сама ідея не нова. Раніше США розглядали подібні технології, проте випробування або не проводилися, або не дали позитивних результатів. Наприклад, могли виникати проблеми з фіксацією повітряних цілей або інші технічні складнощі. 

Українські інженери змогли розробити комбіновану систему, яка захищає групу надводних безпілотників від ворожих атак. Це особливо актуально з огляду на активні дії російських вертольотів, які полювали за українськими безпілотниками в акваторії Чорного моря. Рішення виявилося успішним і ефективно виконує поставлене завдання.

Україна створює зброю майбутнього. Ми говоримо не тільки про традиційні озброєння, а й про впровадження технологій штучного інтелекту. Хоча це не можна назвати повноцінним штучним інтелектом у світовому розумінні — як автономної системи, що ухвалює рішення про атаку, — наші розробки все ж таки прагнуть до високого рівня автоматизації та інтеграції сучасних технологій.

Важливим досягненням є перехід до здешевлення виробництва. Українська промисловість адаптувалася до реалій, в яких ми не можемо масово закуповувати дорогі компоненти. Замість цього ми активно використовуємо локальні ресурси та бюджетні матеріали. Багато розробок проходять шлях від ідеї до впровадження в бойових умовах за лічені тижні. Це дає змогу створювати готові рішення, орієнтовані на реальні потреби фронту.

До повномасштабного вторгнення РФ світові військові індустрії працювали на основі прогнозів про можливі конфлікти. Вони розробляли зброю, орієнтуючись на гіпотетичні сценарії. Україна ж працює в умовах реальної війни, що робить наші розробки максимально актуальними та оперативними. Ми не тільки створюємо зброю, а й тестуємо її в реальних бойових діях, миттєво адаптуючи її під нові виклики.

Основний акцент зараз зроблено на високій точності та якості. На відміну від Російської Федерації, яка робить ставку на масовість і кількість, Україна обирає інший шлях. Ми зосереджуємося на ефективності, точності та технологічній перевазі. Це не тільки більш економічно вигідно, а й дає серйозну перевагу на полі бою.

Сьогодні можна з упевненістю сказати, що український військово-промисловий комплекс не просто реагує на виклики, а й формує вигляд сучасної зброї, задаючи стандарти для майбутнього.

ВАЛЕРІЙ БОРОВИК: Україна активно працює над виробництвом власних ракет

— У 2024 році було виконано велику роботу з оснащення Сил оборони України безпілотними літальними апаратами, зокрема, ударними дронами. Для лінії фронту було закуплено багато FPV-дронів. Дронів із фіксованим крилом літакового типу для фронту закупили недостатньо, тому в майбутньому їх має бути більше.

Ударні площі від 25 до 60-80 км на сьогоднішній момент мало покриті ударними дронами. І цей підхід має бути змінений у 2025 році, щоб ми могли наситити наші підрозділи ударними безпілотниками середньої тактичної ланки. Уряд все правильно робить для контрактування виробників Deep Strike — дальніх дронів із дальністю 100-300 км, а також до 2000 км. 

У виробників українських дронів і Сил оборони попереду багато амбітних планів. Наскільки вони реальні — все залежатиме від допомоги наших союзників, бо український бюджет цього не витримає. 

Виробництво Україною власних ракет має велике значення, адже їх можна буде використовувати в разі, якщо з якихось причин від західних партнерів знизяться постачання такого виду озброєння. Звісно, виробництво ракет не наростять дуже швидко, на це потрібен час, компоненти, верстати, постійне постачання, захищені логістичні ланцюжки тощо. 

Я знаю кілька команд, які працюють над аналогом Storm Shadow. Кардинально війну це не змінить, але дасть розуміння противнику, що він може отримати у відповідь значні руйнування своєї промисловості та оборонних можливостей. 

У Росії активно налагоджено виробництво ударних дронів типу “Шахед”, і тому Україні потрібно більше розробок, щоб протистояти силам противника. Росіяни дуже добре розробляють нові види озброєння, у них хороші фахівці, які розробляють смертоносне озброєння, є фінанси. Україні потрібно спробувати відновити паритет своїми силами.

БОГДАН ДОЛІНЦЕ: Планується створення 30 тис. дронів дальнього радіуса дії 

— Сьогодні ми спостерігаємо, як розвиток дронів призвів до створення нових напрямів у сфері оборони та безпеки. Деякі країни вже розглядають можливість формування окремих підрозділів, присвячених безпілотним системам. Це свідчить про значний вплив цих технологій на сучасні військові стратегії.

Протягом останнього року дрони обох сторін конфлікту пройшли значну модернізацію. В українських виробників з’явилася нова лінійка безпілотників, а наявні види озброєння були оновлені. Росія, своєю чергою, модернізувала давно відомі системи, такі як “Шахед”, і розширила список боєприпасів для їхнього використання. Також збільшився рівень локалізації виробництва дронів, що пов’язано з необхідністю масштабування їхнього випуску.

Ми спостерігаємо появу нових видів озброєнь, таких як легкі крилаті ракети або ракетні дрони, що стало важливим кроком у технологічній еволюції. Ці розробки тільки починають виходити на етап масштабування, і найближчими роками можна очікувати їх активного застосування в бойових умовах. Тенденція нарощування виробництва безпілотників дальньої дії вже очевидна: за останні місяці кількість запущених таких дронів з обох сторін перевищила 1000 одиниць. 

Особлива увага приділяється дронам-камікадзе та їхній модернізації у відповідь на виклики, пов’язані з радіоелектронною боротьбою. Одним із ключових напрямків на майбутнє є впровадження безпілотників із використанням оптоволоконного зв’язку, які є повністю захищеними від засобів радіоелектронної боротьби. Такі дрони працюють без радіосигналів, що робить їх невидимими для систем радіоелектронної розвідки. Єдиний спосіб їх виявити — почути звук, коли вони вже перебувають поруч із ціллю.

Безпілотники на оптоволокні, хоча й обмежені невеликим радіусом дії (10-15 км), мають унікальні переваги. Вони не схильні до зовнішнього втручання, що робить їх особливо ефективними в умовах інтенсивної радіоелектронної боротьби. Однак їхні боєголовки менші за розміром через необхідність нести оптичну котушку, що збільшує загальну вагу конструкції.

Україна планує створити близько 30 тис. безпілотників дальньої дії з радіусом понад 100, а в деяких випадках і 300 км. Це пов’язано з гострою потребою мати засоби ураження, здатні досягати цілей на відстані до 1000 км, чого не забезпечують надані західними партнерами ракети. Такі дрони відіграють подвійну роль: посилюють стратегічний тиск на ворога і створюють “подушку безпеки” на випадок відновлення бойових дій.

У майбутньому безпілотники дедалі більше залежатимуть від технологій штучного інтелекту, особливо ті, які працюють на великих дистанціях. Такі системи мають бути здатні ухвалювати рішення автономно, оскільки зв’язок із центром управління на великих відстанях ускладнений.

Український військово-промисловий комплекс продовжує створювати дрони різних типів: літакового, ракетного та інших, включно з надзвуковими моделями. Ці розробки формують майбутнє сучасного озброєння, роблячи його більш адаптивним і ефективним в умовах високотехнологічної війни.

Читайте також: Зброя для блефу: чому експерти сумніваються в “Орешнике” Путіна