Завіса закривається з двох сторін: візовий бан для громадян РФ обговорюємо з правозахисником Фейгіним

Наскільки справедливо забороняти видавати візи на в’їзд до Європи громадянам Росії. Чи вплине візовий бан на політичні погляди росіян. І чому обурення лібералів візовим баном немає сенсу. Про це в ефірі марафону FREEДОМ на телеканалі UA говоримо з російським правозахисником Марком Фейгіним.

— Ви підтримуєте візовий бан для росіян?

— Я, як росіянин, може, не щасливий від цього. У мене родичі, до речі, залишаються в Росії (сам Фейгін залишив Росію, — ред.). Я хотів би мати можливість з ними спілкуватися тут, у Європі.

Але ситуація, яка складається, сподівань не дає. Адже не ми вирішуємо, вводити візові обмеження чи ні. Це робить Європа, це роблять країни, які в односторонньому порядку ухвалюють рішення. І доводи їхні мають дуже переконливий вигляд. Ось у чому біда. Розумієте? Вони дуже переконливі й на фоні війни.

От якби не було війни, не було всіх цих проблем, можна було б із засудженням сказати, що якось це все невчасно. Але війна виправдовує такі речі точно.

Захід стикається з гігантською проблемою необхідності фільтрації російських громадян під час їхнього прибуття до Західної Європи. Це ж не зовсім покарання. Це дуже практична мета. З одного боку, це можна сприймати як покарання росіян, з іншого — це має підстави, і не такі вже несуттєві.

Є й дуже практична сторона. Я послухав прем’єр-міністерку Естонії. Вона сказала дуже слушну річ. Вона каже: ось подивіться, Росія зараз не має прямого сполучення з країнами Західної Європи (Францією, Німеччиною тощо), всі авіарейси скасовані. Тому люди, які отримують шенгенську візу, їдуть до Євросоюзу через ту саму Естонію, деякі країни Балтії, Фінляндію. Навантаження на фільтрацію цього складу людей вкотре підвищується. Естонія — маленька країна, трохи понад 1,5 млн населення. І вона не має стільки спецслужб, які перевірятимуть, хто їде, з якими цілями.

І я це розумію, усвідомлюю, що питання національної безпеки, наприклад, для такої країни як Естонія, яка обмежує в’їзд шенгенськими візами на територію своєї країни, воно є дуже суттєвим. І ми із цим зробити не можемо нічого. Окрім як припинити війну.

— На що може підштовхнути заборона на візи самих росіян?

— Надія на те, що росіян щось хоч до чогось підштовхне, — дуже примарна. Чесно скажу. Тому що їхній аргумент полягає в тому, що “а що ми можемо?”.

А завіса справді закривається з двох боків. Вона і з боку Заходу опускається, і з боку Росії опускається.

Нині вже російська влада вживає заходів щодо запровадження так званих виїзних віз, як це було в радянський період.

Але зробити росіяни мало що можуть.

Зараз вони можуть лише виїхати якнайшвидше. Ті, кого не влаштовує режим у країні, ті, кого не влаштовує це становище, за якого країна перетворюється на концтабір.

— Багато росіян, які виїхали із РФ до Європи, обурюються візовими обмеженнями. І це зазвичай люди ліберального складу. Мовляв, порушуються свободи. Що ви їм сказали б?

— Я багатьох цих людей знаю, когось щиро люблю, з кимось дискутую і продовжую це робити.

Від багатьох із них [щодо візових обмежень] зараз часто можна почути тезу типу: “А як це допоможе боротьбі з Путіним?”.

Я їм намагаюся пояснити: Захід не має питання — як це допомагатиме чи заважатиме боротьбі з Путіним. Тому що боротися з Путіним насамперед — це ваше завдання, політичної російської еміграції.

Російська політична опозиція та еміграція має боротися навіть у тіні.

А заходи щодо віз Захід вводитиме не для того, щоб допомогти російській опозиції боротися з Путіним.

А просто Захід зараз переймається своїми головними інтересами — убезпечити самих себе від цієї російської еміграції та її зростання.

Насправді я б сказав, що лібералізм не помічник, тому що він виходить з пріоритетів, час для яких невблаганно минув. Наприклад, тема створення російської опозицією антивоєнних комітетів. Чого можна досягти шляхом створення всіх цих нескінченних комітетів?

А ви щось маєте намір робити в самій Росії, щоб не облаштовувати людей тут, а якось змінити становище там?

Якщо у вас немає навіть програми, немає декларації, немає плану, то тоді, чесно кажучи, всі ці заклики, звернені до Заходу, безглузді. Він не слухатиме вас. Захід не сприймає російську опозицію як щось єдине і легітимне представляти інтереси громадянського суспільства як такого. Нехай навіть емігрантського. У цій ситуації шансів бути почутим майже немає.

— Які країни можуть не запровадити обмеження щодо в’їзду для громадян Росії?

— Угорщина точно не запровадить, чинитиме опір до останнього. Хоча це теж, знаєте, має межу. Тому що в Євросоюзі роздратовані різними рішеннями, діями Віктора Орбана (прем’єр-міністр Угорщини, — ред.) та його уряду, його партії. Угорщина до останнього чинитиме опір.

Думаю, що до останнього чинитимуть опір Франція та Німеччина, як головні гранди Європи, учасники Шенгенської угоди. Тому що для них це й економічний, і політичний бік питання.

Вони ще хочуть зберігати зв’язок з Москвою в надії зуміти якимось чином цю ситуацію виправити. Я вважаю, це дуже примарна надія.

Є країни, які або запровадили ці обмеження, або вже на межі їхнього введення. Це і Фінляндія, і Данія, наприклад. Швеція обговорює це. Чехія, Болгарія, Польща. Кількість країн зростає, і саме кількісний показник може відіграти свою роль.

Компромісом буде те, що якісь країни запровадять повні візові обмеження, а якісь країни підуть на обмеження в’їзду певних категорій. Тому що, можливо, і не буде єдиного рішення Євросоюзу відразу.

Але що довше триватиме війна, то швидше буде реалізований цей бан.

Бо шість місяців уже. А якщо буде сім, вісім, а рік? Тобто це захід, який вже ніколи не буде знятий з порядку денного. Якщо тільки війна закінчиться або Путіна відставлять, тоді можуть паузу взяти.

Читайте також: Росія прагне самогубства, тому що не може змінити політичний устрій зсередини – Подоляк