Завершилася дводенна зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО — основні підсумки

Рішення про розблокування роботи Комісії Україна – НАТО стало одним із важливих підсумків дводенної зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, яка завершилася в Брюсселі. Попри те, що Україна не є членом Альянсу, там був присутній глава української дипломатії Дмитро Кулеба, повідомляє спецкореспондент каналу іномовлення України FREEДОМ в Європі Віталія Сизова.

“Абсолютно немає ніякої втоми, про яку просторікують час від часу в усіх медіа. Сьогодні звучали чіткі не тільки слова підтримки, а й оголошення нових зобов’язань. Головна мета — прискорити постачання всього, що необхідно для українського контрнаступу, вона тут була за багатьма позиціями досягнута”, — сказав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Одне з найголовніших досягнень — це розблокування роботи Комісії Україна – НАТО, яка не збиралася з 2017 року.

“За результатами цього засідання ми збільшили бюджет НАТО на фінансування проєктів для України, для збройних сил, для нашої оборони й прискорили поставку кількох видів зброї, яка була вже Україні обіцяна”, — сказав Кулеба.

Фокус допомоги Україні НАТО розширюється. Якщо раніше йшлося про безпосередню допомогу боєприпасами та озброєннями, то зараз представники Альянсу проводитимуть структурні зміни українського оборонного сектору.

“Це важливо, що ми продовжуємо підтримувати Україну, але також, що ми будемо підтримувати Україну і після її перемоги. Це важливо, що країни пропонують довгострокову залученість у сферу безпеки й гарантії для України, тому що навіть після її перемоги вона залишатиметься сусідом дуже агресивної країни”, — сказала міністр закордонних справ Канади Мелані Жолі.

За словами Кулеби, ніхто з учасників зустрічі не намагався схилити Україну до невигідних їй переговорів.

“Будь-які переговори мають відповідати 2 базовим принципам — це територіальна цілісність і суверенітет України”, — сказав він.

Міністр закордонних справ України вважає, що постачання в Україну сучасних літаків — це тільки питання часу.

“F-16 я обговорював на деяких двосторонніх зустрічах, і ми розвіяли деякі аргументи тих, хто каже, що надання Україні західних літаків — це надто довго, надто складно і майже неможливо”, — зазначив глава української дипломатії.

Попри небажання союзників прямо говорити про терміни вступу України до НАТО, Кулеба відкрито заявляє, що це мета №1 для України, й країна зробила достатньо, щоб побачити конкретні кроки з боку Північноатлантичного Альянсу.

“Моє послання було таке, що Вільнюс-2023 — це шанс виправити помилки Бухареста 2008 року”, — сказав він.

Попри обережність у питанні вступу України до НАТО, деякі його представники відкрито кажуть, що Україна має побачити чіткий план із конкретними датами.

“Ми повинні бачити на Вільнюському саміті чітку політичну волю, щоб мати дорожню карту вступу України до НАТО”, — вважає міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу.

Міністр закордонних справ України не поділяє скепсису деяких спостерігачів щодо ролі Китаю. За його словами, зараз тривають переговори з Китаєм на різних рівнях і їхні результати можуть бути позитивними. 

“У нас повний конструктив”, — сказав Кулеба.

Проте для багатьох учасників зустрічі Китай залишається загрозою №1.

“Регіональна безпека — глобальна. Усе, що трапляється у вашому регіоні, в Індо-Тихоокеанському регіоні, важливо для Європи, і що відбувається в Європі — важливо для вас. Мені здається, що війна в Україні чітко продемонструвала ці глобальні рамки. Той факт, що ми бачимо, як Китай і Росія стають ближчими, підвищує важливість нашого зближення як партнерів і союзників НАТО”, — сказав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

“Ми повинні залучати Китай для того, щоб він використовував свій вплив, щоб побачити відведення військ, процес змістовних перемовин між Росією та Україною”, — сказала міністр закордонних справ Нової Зеландії Наная Махута.

Зміцнення зв’язків між Москвою та Пекіном турбує не лише представників Тихоокеанського регіону.

“Звичайно, ми уважно стежили за візитом президента Сі до Москви, і ми, звичайно, побоюємося, що Китай запропонує додаткову допомогу Росії в її агресії проти України. Я думаю, що це дуже важливо, що ми відповідаємо на цей виклик спільно. Ще сьогодні дуже важливо слухати наших партнерів з Індо-Тихоокеанського регіону, як вони оцінюють ситуацію”, —  зазначив міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хавісто.

На підсумковій пресконференції представник Сполучених Штатів Америки, держсекретар США Ентоні Блінкен укотре підтвердив підтримку Україні та запевнив, що вона не припиниться до завершення конфлікту.

“Ми також шукаємо, що ми можемо зробити в довгостроковій перспективі, щоб нарощувати спроможність України стримувати агресію, захиститися від агресії і, якщо це необхідно, в майбутньому покінчити з агресією”, — сказав Блінкен.

Про членство в НАТО він поки що не говорив, підкресливши, що першочерговим завданням залишається захист території України й повернення контролю над регіонами, захопленими Російською Федерацією.

“Звісно, двері НАТО залишаються відчиненими, і в цьому немає жодних змін, але ми маємо бути зосереджені на майбутніх тижнях і місяцях, зокрема, на підготовці України до контрнаступу, щоб спробувати повернути більше території, а також на роботах, які необхідно зробити, щоб продовжити приведення України до стандартів НАТО”, — сказав держсекретар США.

Читайте також: Захід працює над наближенням України до стандартів НАТО, — Блінкен