Вищі європейські посадовці заговорили про можливі дати розширення Європейського Союзу. А це може означати, що членство України в ЄС стає дедалі ближчим. Подробиці — в матеріалі спеціального кореспондента каналу іномовлення України FREEДОМ в Європі Віталія Сизова.
Так, президент Європейської ради Шарль Мішель, виступаючи на Міжнародному стратегічному форумі в словенському Бледі, заявив, що Євросоюз має бути готовий до розширення до 2030 року. Уперше європейський посадовець такого високого рангу озвучив можливу дату вступу України до ЄС. Російська атака на Україну змусила Брюссель переглянути свою обережну політику щодо можливого розширення.
“Народ України героїчно захищає свою країну. Кремль атакує не тільки вільного і суверенного сусіда. Кремль атакує все, у що ми віримо — свободу, демократію, процвітання і співпрацю. Так, у червні торік ми надали статус кандидата Україні та Молдові… Тож тепер розширення більше не є мрією. Настав час рухатися вперед…”, — сказав Мішель.
Йдеться не тільки про Україну та Молдову, а й про країни Західних Балкан. Кремль своєю політикою конфронтації не залишив Євросоюзу та іншим країнам Східної Європи вибору, окрім як консолідуватися перед обличчям його агресії. Європосадовці визнають, що шлях буде нелегким як для них, так і країн-кандидатів. І щоб його пройти, треба ставити конкретні цілі.
“Я вважаю, що для того, щоб викликати довіру, нам слід поговорити про терміни і домашні завдання. І в мене є пропозиція. Готуючи наступний стратегічний порядок денний ЄС, ми повинні поставити перед собою чітку мету. Я вважаю, що ми повинні бути готові — з обох сторін — до розширення до 2030 року”, — висловився президент Євроради.
Мішель додав, що на наступному засіданні Ради Європи європосадовці зроблять крок назустріч Україні та Молдові в питанні старту перемовин щодо вступу до ЄС і сподіваються також обговорити перспективи інтеграції Грузії та Боснії і Герцеговини.
Станом на червень Україна виконала дві умови з необхідних 7 для початку перемовин про вступ до ЄС. Решта п’ять перебували в різній стадії виконання. Схоже, що ЄС бачать прогрес у їх виконанні. Поки ж один із ключових викликів для євроінтеграції України — перерозподіл бюджету всередині Євросоюзу.
“Будуть потрібні значні кошти, щоб допомогти країнам, які проходять транзитний період, підтягнутися. Нам необхідно переконатися, що бюджет ЄС приносить європейську додану вартість для всіх. ВВП майбутніх країн-членів становить близько 50-70% від ВВП найменшої економіки ЄС. Це означає, що вони будуть одержувачами чистих доходів, тоді як кілька нинішніх одержувачів стануть чистими донорами. Тому нам потрібно придумати, як впоратися з цим складним переходом”, — пояснив Мішель.
За словами президента Євроради, розширення — процес тривалий і комплексний, але країни-кандидати повинні відчути його переваги вже зараз. Для цього їх необхідно залучати до спільних проєктів в оборонній та економічній сфері, допомагати реформувати їхні інститути.
“Суть розширення полягає не в процесах, оцінках, тестах, перемовинах і договорах. В основі розширення лежать люди, майбутнє наших дітей і доля Європи. Тому нам потрібно переконатися, що їхні серця з нами”, — наголосив Мішель.
Поки Євросоюз зміцнює відносини з країнами Східної Європи та Західних Балкан, у відносинах із Росією зворотна тенденція. Її у своєму регулярному блозі зафіксував глава європейської дипломатії Жозеп Боррель. За його словами, санкції ЄС щодо Росії в рази практично звели на нуль економічні зв’язки з нею.
“Порівняно з 2021 роком, 58% загального імпорту ЄС із Росії вже було відсічено у 2022 році — безпрецедентний розділ. Імпорт неенергетичних товарів із Росії впав майже на 60%, водночас найпомітніше зниження відбулося щодо заліза та сталі, дорогоцінних металів і деревини. Цей процес прискорюється: спад імпорту неенергетичних товарів перевищує 75% за перший квартал 2023 року, а за енергетичними товарами падіння ще більше — мінус 80%”, — ідеться в заяві верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки від 26 серпня.
Завершення євроінтеграційного процесу України набуває конкретних термінів. До того ж промоутерами майбутнього членства України в ЄС виступають самі європосадовці. Це — значне зрушення в міжнародній політиці за останні кілька років.
До цього давно закликали прихильники інтеграції України серед європейських депутатів. Одним із них був представник Литви Андрюс Кубілюс, який закликав прийняти Україну до ЄС до кінця цього десятиліття.
“Війну було розпочато не тільки тому, що Путін — злочинний агресор, а й через нашу величезну стратегічну, геополітичну помилку в минулому. Найбільшою помилкою було залишити Україну на довгі десятиліття в сірій зоні без чіткої перспективи членства в НАТО або в Європейському Союзі. Це створило спокусу для Путіна уявити, що і НАТО, і ЄС слабкі та бояться його, і він може захопити територію України в той час, як Захід продовжуватиме діалог з Путіним. Тепер час для нас виправити минулі помилки”, — наголосив депутат Європарламенту Кубілюс.
Читайте також: Захід — надійний тил України: як ЄС підтримує країну в боротьбі з агресором (ВІДЕО)
Як повідомлялося раніше, Франція — один із головних політичних та економічних гравців у Європі, які впливають на рішення Європейського Союзу. Повномасштабне вторгнення Росії до України повністю змінило взаємини Києва і Парижа. Зараз можна сміливо говорити, що Франція з просто партнера перетворилася на союзника України.