Ситуація з правами людини в Білорусі катастрофічна, і вона тільки погіршується, заявили в ООН. Режим самопроголошеного президента Олександра Лукашенка в Мінську цілеспрямовано зачищає громадянське суспільство від інакомислячих, інформує FREEДОМ.
“Білоруський уряд вніс поправки в і без того суворе законодавство, спрямовані на ліквідацію громадянських свобод, що призвело до сплеску політично мотивованих переслідувань та вироків. Відсутність відповідальності за порушення прав людини сприяє створенню атмосфери страху серед жертв та їхніх родин”, — заявила спецдоповідачка ООН щодо ситуації з правами людини в Білорусі Анаіс Марін на сесії Ради з прав людини ООН.
Серед внесених змін до білоруського законодавства — кримінальна відповідальність за образу близьких чиновників, а також за поширення, нібито, неправдивих відомостей про країну й за заклики до ухвалення санкцій проти неї.
Крім цього, тепер термін можна отримати не тільки за створення так званого екстремістського формування, а й за участь у ньому.
На кінець червня в Білорусі налічується 1 496 політв’язнів, повідомляє правозахисний центр “Вясна”. Серед них учасники президентської кампанії, волонтери їхніх штабів, громадські активісти, бізнесмени, блогери і журналісти, правозахисники, студенти та інші критики режиму Лукашенка.
“Рішення Лукашенка підтримуються меншістю, і ця ситуація не змінюється — він спирається виключно на силовиків, на пропаганду. Він продовжує репресії, розуміючи, що не має підтримки серед народу Білорусі”, — заявив голова руху “За Свабоду” Юрій Губаревич.
Правозахисний центр “Вясна” підрахував, що в травні затримували приблизно по 12 осіб щодня.
У Гродно футбольного вболівальника покарали штрафом у розмірі 1 480 рублів за те, що він не встав під час виконання гімну перед грою мінського “Динамо”. Крім цього, у його телефоні знайшли підписки в Instagram на нібито “екстремістські” сторінки. Жителя Бреста оштрафували за татуювання. Суд визнав чоловіка винним у “несанкціонованому пікеті” за те, що він “відкрито демонстрував необмеженій кількості осіб” кольорове татуювання із зображенням герба “Погоня” біло-червоно-білого кольору на нозі.
“У Білорусі за останні 3 роки, які минули з моменту цих великих протестів після сфальсифікованих виборів президента, силовики просто деякі собі кар’єру зробили, додаткові зірочки на погонах, саджаючи людей за шкарпетки неправильного кольору. І це не жарт — у Білорусі заборонено поєднання біло-червоно-білого кольору — історичний прапор білоруський. За це вас можуть посадити. У нас були історія, коли хлопці крейдою написали на асфальті слова “не забудемо” й отримали два з половиною роки колонії суворого режиму”, — сказав керівник редакції новин телеканала “Белсат” Ігор Кулей.
З політв’язнями в місцях позбавлення волі поводяться жорстоко.
Станіслава Павлінковича в жовтні 2020 року засудили на 3 роки за образу судді. Також йому закидали участь у Telegram-чаті, який було визнано “екстремістським”. Після виходу на свободу Павлінкович покинув Білорусь та розповів про умови утримання в місцях позбавлення волі.
Камери, де сидів Станіслав, були всі переповнені. Наприклад, у восьмимісній могли утримуватися 35 осіб. Згодом чоловік захворів на коросту, але йому відмовляли в ліках.
“У колонії найболючіше — це навіть не постійна нестача їжі, а інформаційна ізоляція. Про те, що відбувається на волі, ми дізнавалися від людей із довгострокових побачень. Взагалі там дуже важко вижити без передачок, без грошей, які висилають. За них хоча б можна придбати трохи їжі в магазині. На місцевій “положняковій” їжі там просто не вижити. У колонії дуже маленькі порції. Якщо в обід ще можна якось перетерпіти, забивши шлунок хлібом, то після сніданку і вечері ти виходиш, природно, голодним. Але ж є й ті, кому зовсім не надсилають передачі”, — розповів колишній політв’язень в інтерв’ю правозахисному центру “Вясна”
Посилення покарання і зловживання законом не тільки не веде до викорінення протестних дій опонентів влади режиму Лукашенка в Білорусі, а навпаки, стимулює їх. Такого висновку дійшли західні аналітики.
У 2022 році соціологи зафіксували, що політика влади призвела до виникнення запиту на силову боротьбу з режимом. Люди, які зазнали тортур, вступають до збройних формувань на території України та тренувальних загонів в інших країнах.
Читайте також: Режим Лукашенка продовжує боротися з народом Білорусі — деталі (ВІДЕО)