Українська армія вперше застосувала турецький безпілотник Bayraktar (“Байрактар”), який знищив гаубицю незаконних збройних формувань (НЗФ). Перше застосування Bayraktar стало відповіддю Збройних сил України (ЗСУ) на обстріл НЗФ із забороненої зброї селища Гранітне Донецької області, внаслідок чого загинув один український військовий.
Як Росія відреагувала на використання безпілотника і чи нарощуватиме Україна їхнє використання – розповів військовий експерт Олег Жданов у програмі “5 вопросов” телеканалу UA.
Ведучий – Олег Борисов.
– 26 жовтня українські військові вперше використали в зоні ООС ударний безпілотник “Байрактар”. Чому було ухвалено рішення застосувати його?
– Дивіться, припинення вогню – не перемир’я. Припинення вогню у будь-якому збройному конфлікті можна досягти двома способами – політичним та військовим. Ми, на жаль, не можемо досягти припинення вогню у політичний спосіб. Чому? Бо немає тієї сторони конфлікту.
Росія категорично відмовляється визнавати себе стороною конфлікту, хоча такою є. З цими самопроголошеними ватажками, я б їх так назвав, ми не маємо намір вести переговори, бо ці люди не ухвалюють політичних рішень і не можуть нести відповідальності.
Залишається другий спосіб – військовий. Військовий спосіб – це класика. Це превентивні удари з придушення вогневих точок супротивника для збереження життя наших військовослужбовців та цивільних осіб. Ось вам і відповідь. Головнокомандувач Збройних сил України правильно зробив. Це (рішення використовувати безпілотники “Байрактар”, – ред.) допомагає президенту у військовий спосіб досягти політичного рішення.
– Це можна розцінювати як сигнал Кремлю, що Україна дасть відсіч, якщо буде посилення агресії з боку Росії?
– Я вам скажу, що ми їх психологічно вбили, психологічно. Тому що вони настільки безкарно і розперезано поводилися. Батарея розгортається на відкритій місцевості, без засобів маскування, нічого. Вони були на 100% упевнені, що нічого не прилетить. Тепер прилетить.
Ми захищатимемося у межах виконання своїх зобов’язань. Припинення вогню означає припинення вогню. Не розумієте слово? Будете розуміти справу.
Росія більше не має інструментів. Посилити обстріли – це самі себе зурочити. Чи застосувати щось аналогічне? На наше щастя і на їхній жаль, у них немає ударних безпілотників. Росія зараз лише відкочує безпілотника-мисливця, який буде ударним. А так у них лише розвідувальний безпілотник та коригувальники вогню.
– Чи можна говорити, що зараз, використовуючи режим припинення вогню, українська армія не посилює свої позиції, але відпрацьовує можливі сценарії агресії з боку Російської Федерації, з боку тимчасово непідконтрольних територій Донбасу?
– Трохи розділімо. У нас є зона операції Об’єднаних сил. Це окрема територія, визначена законодавством України. Там ми перебуваємо суворо в межах усіх протоколів Мінських домовленостей. Техніку відведено, броню відведено. А ось самі Збройні сили займаються тим, що готуються до виконання завдань із призначення.
У чому призначення армії? Захистити країну, зберегти її суверенітет та територіальну цілісність. Звичайно, з огляду на те, який у нас сьогодні агресивний сусід, ми з ранку до ночі займаємося посиленням боєздатності нашої армії. Тренуємо її, навчаємо її для виконання завдань із призначення.
– Завершуючи тему “Байрактару”, це було перше його застосування в зоні ООС, і воно було вдалим. Чи використовуватимуть Збройні сили України активніше ці безпілотники?
– Я думаю, що так. Перше – вдале. Річ у тому, що ми не перетинали лінію розмежування. Тобто ми й Мінські домовленості виконуємо, до нас взагалі жодних питань. І це свідчить про те, що вони мають там чергувати постійно. Я думаю, що саме таке рішення головнокомандувач ЗСУ ухвалив, і на сьогодні вони контролюють простір.
Не забувайте, що у нас на підході є другий спільний українсько-турецький безпілотник. Це Bayraktar Akinci (“Байрактор Акінджі”). Він також розвідувально-ударний. Тож ми наситимо нашу армію високоточною зброєю.
До речі, у Росії засобів протидії цим безпілотникам на сьогодні немає. Їхні засоби радіоелектронної боротьби не в змозі були перешкодити управлінню боєприпасом, а система протиповітряної оборони не побачила наш безпілотник. Тому, я думаю, що більше ми наситимо зону ООС високоточним та високотехнологічним озброєнням, то більше ми матимемо успіху навіть у питанні припинення вогню.
– Інша сторона медалі – російська пропаганда після застосування “Байрактару” почала заявляти, що Україна наступає. Як Київ має на це реагувати? Адже СММ ОБСЄ на окупованій території зараз майже не працює.
– ОБСЄ зберегли місію (на непідконтрольній Україні території, – ред.). На жаль, Росія зробила все, щоб максимально обмежити можливості цієї місії. Я так розумію, що вони далі свого готелю майже не можуть вийти. А якщо вони дають заявку, то їх везуть до місця, в яке хоче Російська Федерація, а не туди, куди треба їм їхати.
Я згадаю слова президента Володимира Зеленського, які він сказав у перші місяці свого перебування на посаді. Він сказав, що нам треба розпочати та виграти інформаційну війну. Ми з вами є учасниками цієї війни. Нам треба максимально відкрито, максимально потужно висвітлювати такі дії, як, припустимо, те саме застосування “Байрактару”. Викривати фейки, які сьогодні поширює РФ, – що ми пішли в наступ. Використовувати для цього, зокрема, інструменти Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, яка на нашій території має всі повноваження та пересувається абсолютно безперешкодно. Це і буде наша відповідь на інформаційні випади Російської Федерації.
– На що може піти українська армія, якщо НЗФ продовжать порушувати режим припинення вогню?
– Я думаю, що нам треба більше використовувати Сили спеціальних операцій та боротися з диверсійно-розвідувальними групами. Як це було буквально тиждень тому, коли ми затримали військовослужбовця однієї з частин так званих “Л/ДНР”.
І має бути максимальне освітлення. Дуже добре, що ми туди постійно возимо і послів G7, і висвітлюємо це в засобах масової інформації. Особливо це треба робити західним журналістам.
Щодо застосування високоточної зброї, я думаю, що це перспективний напрям, і зараз у нас є перевага в часі, тому що Росія не має аналогів і не має способів боротьби з такими безпілотниками. Є перевага у розвідувально-ударних діях цих безпілотників.