Інформацію про нібито смерть російського президента широко розтиражували анонімні Telegram-канали. Запит “Путін помер” став найпопулярнішим у Google. Представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов порадив аналізувати, кому вигідні чутки про смерть Путіна та реагувати на них стримано, повідомляє FREEДОМ.
“Путін помер”, “Перші деталі смерті російського диктатора”, “Держпереворот у РФ починається” — новини, а точніше, інформаційні вкидання з такими заголовками з’явилися в багатьох Telegram-пабликах і стрічках новин після 26 жовтня. В українському сегменті інтернету на це здебільшого відреагували з гумором. У Росії ж користувачі розділилися на два табори: перші не повірили, другі напружилися і навіть злякалися. На це і розрахунок, — пояснюють політологи.
Інформація про поганий стан здоров’я Путіна час від часу з’являється у мережі та може викликати у росіян сумніви щодо доцільності його переобрання на новий термін. Тому ситуацію навмисне доводять до абсурду.
“За допомогою цієї технології рефлексивного управління Кремль та величезна маса штатних політтехнологів, фахівців з управління масовою свідомістю — у цьому не сумнівайтеся, вони щедро фінансуються — Кремль досягає консервації дуже важливої ідеї: марності виборів. Путін не піде. Він правитиме вічно, і навіть закони віку, старості — вони не спрацьовують”, — коментує політолог Олег Постернак.
“Операції впливу з метою рефлексивного управління масами” — саме так називають експерти подібні вкиди. Вони є невіддільною частиною роботи кремлівських політтехнологів. Деякі вкиди, такі як смерть Путіна, розраховані на росіян, щоб успішно тримати народ у вузді. Інші спрямовані на українців у спробах дестабілізувати ситуацію у державі.
Інформаційні операції продовжуватимуться. Якщо якась новина викликає яскраву емоційну реакцію, інформацію варто перевірити. Анонімне першоджерело — дуже тривожний дзвінок. Медіаексперти радять подивитися, що про інформаційну нагоду пишуть авторитетні медіа: і місцеві, і міжнародні. І лише потім робити висновки.
“Справді, варто підготуватися. Для цього варто переглянути свою стрічку новин, чи це Telegram, Facebook, Instagram, YouTube — всі ваші підписки. І залишити серед джерел, на які ви підписані та з яких регулярно читаєте новини, лише ті, які або не ховаються за анонімністю, або є відомими медіа. І ви можете дізнатися про це медіа більше, про його структуру власності, людей, які там працюють, про те, хто пише новини, які ви зараз читаєте”, — радить керівниця фактчекінгового проєкту VoxCheck Світлана Сліпченко.
Інформаційний вкид про нібито смерть Путіна не лише нагадав про важливість медіаграмотності, а й відновив дискусію про те, що буде після. Аналітики вважають, що смерть російського президента не означатиме автоматичної перемоги України у війні. Але, безумовно, серйозно вплине на ситуацію всередині Росії.
“Наступний російський режим буде умовно ліберальним за російськими мірками, вони намагатимуться миритися із Заходом. Це очевидно, бо санкції тиснуть, олігархи сидять на грошах у Росії, витратити їх не можуть. Тому це — вікно можливостей у будь-якому випадку. Але ми повинні розуміти, що Росія за деякий час все одно становитиме небезпеку. Вона буде дуже схожа на Німеччину після Першої світової війни із реваншизмом та бажанням щось довести”, — вважає політолог Тарас Загородній.
Даремно хтось вважає, що після смерті Путіна щось зміниться — так прокоментував ситуацію секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данилов. За його словами, смерть російського президента нічого не змінить у головах росіян, адже справа не лише в Путіні особисто, але й у роботі пропагандистської машини Кремля, яка обробляє населення РФ із наймолодшого віку.
Читайте також: Ймовірні цілі ІПСО про “смерть” Путіна назвав Ступак
Раніше письменник і політтехнолог Михайло Шейтельман висловив думку, що смерть Путіна дала б певні переваги Україні, але не зупинила б війну.
Читайте також: Фейкові повідомлення про смерть Путіна: кому і для чого це було потрібно, розповів Єловський