Запрошення України до НАТО невипадково стало наріжним каменем плану перемоги — розбір політологині

Отримання Україною запрошення в НАТО послужило б стартом процедури отримання членства й потужним сигналом від Заходу. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ заявила політологиня Олеся Яхно.

“Усе-таки членство передбачає дійсно загальний консенсус, у всякому разі, виходячи з тих процедур, які прописано в статуті НАТО на цей момент. І це набагато складніший, мені здається, процес узгодження, тоді як запрошення — це старт цієї процедури. І це, звичайно, набагато простіше, ніж якщо ми говоримо безпосередньо вже про членство. Але при цьому це важливий сигнал, який міг би справді пролунати до всіх, не тільки щодо Росії, але й узагалі всередині Заходу, зняти частково ті дискусії та висловлювання, що точаться, чи може Україна під час війни інтегруватися в НАТО, чи ні. Це був би справді потужний сигнал щодо цілей бачення самого Заходу безпекової архітектури, а не тільки, якщо ми говоримо про зупинку війни й перемогу України, рух до миру”, — сказала вона.

На думку політологині, це справді було б гарним сигналом й про те, що НАТО розглядає можливість юридичного, а не лише фактичного зближення з Україною, й про те, що цей юридичний процес руху до НАТО можливий за наявності частини окупованих територій.

“Мені здається, що така акцентація, постановка на перше місце запрошення України до НАТО, за ідеєю, цей пункт має прискорити дискусії щодо цілей та бачення архітектури безпеки в цілому. Тому що розмови про те, а надаючи зброю Україні і знімаючи обмеження на використання далекобійної зброї по цілях, вважається, що НАТО бере участь у війні, чи ні? Чи можна дійсно починати процес юридичного зближення за наявності частини окупованих територій? Які території потрібно й необхідно повертати військовим шляхом, а які території можуть бути в цілях та інструментах дипломатичних чи інших способів? Тобто це повинно, по ідеї, прискорити цей процес, мені здається, розуміння логіки та бачення самим Заходом можливого руху до миру, оскільки цей рух не складається тільки з військових цілей”, — сказала Яхно.

На її думку, вже прийшло розуміння, що саме по собі заморожування не припинить війну, як і просто військовими інструментами, без чітких політичних або геополітичних цілей та бачення повоєнної картини цю війну не зупинити.

“Тому я думаю, дуже правильно, що Україна ставить так питання, можливо, прискорюючи дискусії та процес ухвалення рішення всередині Заходу про те, якою має бути ось ця архітектура безпеки. І якщо НАТО не готовий буде надати Україні запрошення юридичне, то як він бачить цю безпеку, і в який спосіб?”, — сказала політологиня.

Яхно також зазначила, що запрошення України до НАТО невипадково стало наріжним каменем плану перемоги.

“Якщо ж загалом коротко сказати про озвучений план, підхід України, то мені здається, що тут, зрозуміло, що без узгодженого спільного підходу разом із Заходом, який включає і короткострокові, і довгострокові завдання, і військові, політичні, економічні, зрозуміло, що рух до миру буде дуже складним. І тут зрозуміло, що ми сильно залежимо від самого Заходу. Але мені здається, що Україна в цьому плані хотіла все-таки і зацікавити, і показати, що й Захід має бути зацікавлений не просто в тому, щоб закінчилася війна в Україні, але й в тому, що перемога України і це цілісне бачення зрештою працюватиме і на безпеку самого Заходу. Я маю на увазі пункти, які стосуються стратегічного стримування, пункти, які стосуються економічної мотивації, і пункти, які стосуються післявоєнної ситуації, де йшлося про те, що українські військові можуть замінити американських військових у Європі. Тобто Україна намагається в такий спосіб показати, що рішучість і узгоджений план дій ось у цих різних сферах України із Заходом зрештою суттєво може посилити колективну безпеку, у всякому разі Європи так точно. І що тут Україна готова теж зробити свій великий внесок у цю спільну безпеку”, — сказала політологиня.

Вона наголосила, що для цього важливо, щоб справді Захід перейшов від підходу просто допомагати військовими та фінансовими інструментами, щоб Україна втримала свою державність, до всеосяжного та різнобічного бачення спільного руху до миру та того, що може забезпечити цей план.

“Якщо на Заході немає рішучості, або якщо за деякими пунктами немає позиції, хотілося б почути тоді альтернативні пропозиції, а не просто коли ми говоримо тільки про військову підтримку”, — сказала Яхно.

Читайте також: Завершити війну не пізніше 2025 року: що передбачає план перемоги України (ВІДЕО)

Нагадаємо, 16 жовтня президент Володимир Зеленський представив у Верховній Раді України український план перемоги. Він складається з п’яти пунктів і трьох таємних додатків. Перший пункт — запрошення України до НАТО, другий — оборона України, третій — стримування Росії, четвертий — стратегічний економічний потенціал України. П’ятий — пункт безпеки, він розрахований на повоєнний час.