Залаштунки бунту Пригожина: хто такий генерал-полковник Михайло Мізінцев

Вище російське військове керівництво знало про підготовку збройного заколоту глави приватної військової компанії (ПВК) “Вагнер” Євгена Пригожина, але не доповіло про це Путіну. Так вважають у розвідці США. Американські чиновники припускають, що союз генерала Сергія Суровікіна і Пригожина може пояснити, чому заколотник досі живий, а регулярна російська армія не чинила належного опору під час захоплення “вагнерівцями” Ростова-на-Дону та подальшого їхнього руху на Москву 23-24 лютого.

Зв’язок між Міноборони РФ і ПВК підтверджує і те, що незадовго до заколоту колишній заступник міністра оборони генерал-полковник Михайло Мізінцев став заступником глави ПВК “Вагнер” з матеріально-технічного забезпечення.

“Маріупольський м’ясник”

Експерти впевнені, що без сприяння військово-політичних еліт “марш справедливості” Пригожина на Москву не відбувся б. Адже російська армія не чинила належного опору бойовикам ПВК “Вагнер”, а самого Путіна поінформували про заколот лише в ніч з 23 на 24 червня.

Російська преса повідомляє про арешт генерала Суровікіна, давнього союзника Пригожина. Припускають, що можуть затримати і колишнього заступника міністра оборони РФ Михайла Мізінцева.

“Може бути заарештовано ексзаступника глави Міноборони РФ, генерал-полковника Михайла Мізінцева, який перейшов у ПВК “Вагнер”. Його теж відносять до пулу ФСБ. Там планували поставити Суровікіна на місце [чинного міністра оборони РФ] Шойгу, а Мізінцева — замість [глави Генштабу ЗС РФ] Герасимова. Якщо заарештують ще й його, то я взагалі не здивуюся”, — сказав військовий і політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко в інтерв’ю виданню “Фокус”.

60-лений Мізінцев має великий військовий досвід. У 1980-ті роки після закінчення Калінінського суворовського військового училища 4 роки підвищував свої навички в Українській РСР — у Київському вищому загальновійськовому командному училищі. Починав із командира розвідувального взводу, потім роти танкового полку у складі радянських військ у НДР. Після виведення радянських військ із Німеччини його перевели в мотострілецькі війська (піхота, артилерія, ракетні війська, війська ППО), служив у Закавказькому військовому окрузі.

У 1996 році Мізінцев перейшов до Головного оперативного управління Генштабу ЗС РФ. З 2007 року — заступник начальника штабу Московського військового округу, з 2010-го — заступник начальника штабу Північно-Кавказького військового округу, з 2011-го — заступник начальника штабу Південного військового округу. Штаб Південного військового округу розташовується в Ростові-на-Дону, саме його Пригожин із “вагнерівцями” безперешкодно захопили 23 червня 2023 року.

У 2012 році Мезенцева призначили начальником Центрального командного пункту Генштабу ЗС РФ (з 2014 року — Національний центр управління обороною).

Мезенцев керував військовими операціями у війні в Сирії. Після повного руйнування сирійського міста Алеппо отримав прізвисько “сирійський м’ясник”. У 2022-му його вже почали називати “маріупольський м’ясник” — під час облоги українського Маріуполя навесні 2022 року Мезінцев особисто керував російськими військами. За жорстоку маріупольську операцію 24 вересня 2022 року Мізінцева підвищують до заступника міністра оборони РФ з матеріально-технічного забезпечення. Але протримався в кріслі лише пів року — звільнений 27 квітня 2023 року.

За вчинення воєнних злочинів Мізінцева внесено до санкційних списків Євросоюзу, Великої Британії, України, Швейцарії, Австралії, Японії та Нової Зеландії. Завжди відданий кремлівському режиму і, як його називають у ЗМІ, улюбленець Путіна, Мізінцев тепер перейшов на бік Пригожина.

Із травня 2023 року Мізінцев — заступник командира ПВК “Вагнер” із матеріально-технічного забезпечення.

“Цей заколот свідчить про те, що Путін перестав контролювати ситуацію всередині країни. По суті, він уже призвів до початку ерозії всієї цієї державної машини. Тому що, по-перше, всі побачили слабкість Путіна, вразливість системи, всі побачили, що на захист Путіна ніхто не вийшов. А найголовніше, що дуже багато хто в найближчому оточенні глави Кремля вважає його винним у тому, що сталося, тому що це він підтримував Пригожина, він його фінансував”, — прокоментував російський опозиційний політик Дмитро Гудков.

Експерти схиляються до того, що передача влади в Росії за мирним сценарієм стає все менш імовірною. Та вежа Кремля, яка переможе в міжусобиці, зможе сама вибрати претендента на пост номер один.

ОЛЬГА КУРНОСОВА: Це чекає не тільки на Мізінцева

Яка роль Мізінцева в бунті Пригожина, і які будуть наслідки для генерал-полковника, в ефірі телеканалу FREEДOM розповіла російська політична аналітикиня і головна редакторка порталу After Empire Ольга Курносова.

— Яке майбутнє ви прогнозуєте генерал-полковнику Мізінцеву, виходячи з інформації про можливий арешт генерала Суровікіна?

— Це чекає не тільки на Мізінцева, а багатьох. Абсолютно зрозуміле майбутнє. Поки Путін при владі, на них чекає спочатку СІЗО, а потім — колонія. А вже після повалення, відходу Путіна вони опиняться на лаві підсудних у Гаазі.

Ясна річ, що після заколоту Пригожина в адміністрації російського президента дика паніка. Усім зрозуміло, що Путін показав свою абсолютну слабкість, боягузтво, втік із Москви. Зараз вони щосили шукають вихід, як це хоча б медійно пом’якшити.

До речі, вони, зокрема, вивчають досвід президента Туреччини Ердогана після спроби військового перевороту. Наскільки я пам’ятаю, він тоді пересаджав тисячі військовослужбовців. Путін далеко не Ердоган, він побоїться робити такі масові кардинальні кроки. Вони це зроблять, але через певний час, не одразу — щоб арешти не виглядали, що це відбувається через військовий переворот Пригожина. Я впевнена, що кримінальні справи вже порушено, слідчі працюють, і посадки, звичайно ж, будуть.

Але рух уже почався. Днями у РФ самоліквідувалася медійна група “Патріот” Євгена Пригожина

— 24 червня колона “вагнерівців” упевнено, безперешкодно йшла від Ростова на Москву. Але за 200 км до російської столиці Пригожин раптом віддає наказ зупинитися, розвернути колону і відійти “вагнерівцям” у польові табори. Ми ж розуміємо, що все це сам Пригожин провернути не міг. Хто стояв за його спиною, хто ним “ляльководив”? Незрозуміла роль того ж Мізінцева, з якого дива він пару місяців тому приєднався до ПВК “Вагнер”. Чи це суто грошове питання?

— Гроші в ПВК “Вагнер” крутяться дуже великі. Одна справа — пряме фінансування. Інша справа — те, що заробляв Пригожин на держконтрактах. І третє — доходи, які ПВК “Вагнер” отримувала в Африці. А Африка — це велика зона інтересів особисто Пригожина. Це і Центральноафриканська республіка, і Малі (тут найманці ПВК “Вагнер” контролюють видобуток золота, — ред.). Крім того, політтехнологи Пригожина працювали на багатьох президентських виборах в Африці. Тому саме на Африці зав’язані основні бізнес-інтереси Пригожина.

Що стосується підтримки. Я впевнена, що ФСБ не могла не знати про підготовку заколоту Пригожина. А це показує, що ФСБ теж неоднорідна, і якісь люди з ФСБ могли підтримувати Пригожина. Але тут можлива і розвилка — може, вони спеціально його підштовхували, щоб надалі злити. Хтось підштовхував, а хтось, навпаки, хотів подивитися, що з усього цього вийде. А раптом йому дійсно вдасться увійти в Москву.

Із цим заколотом дуже багато запитань, і не на всі запитання ми швидко отримаємо відповіді.

— Основний герой нашого обговорення — генерал-полковник Михайло Мізінцев. Він керував матеріально-технічним забезпеченням російської армії. Там великий список, чим він мав забезпечити армію. Зупинимося на екіпіровці, умундируванні, предметах побуту. Мізінцева призначають заступником глави Міноборони РФ з матеріально-технічного забезпечення 24 вересня 2022 року, тобто на початку оголошеної Путіним “часткової мобілізації”. І як виявилося, для мобілізованих не те що зброї, а й немає форми, бронежилетів, касок, їжі. І на цьому тлі ПВК “Вагнер” мала чудовий вигляд — бійці одягнуті, взуті та наїлися. І ось у травні цього року Мізінцева беруть у ПВК відповідати за матеріально-технічне постачання.

— Мені здається, ситуація трошки інша. Якраз Мізінцева в Міноборони РФ призначили на тлі того, що виявилося, що нічого немає. І його завданням було все налагодити. Ми прекрасно розуміємо, що під час війни через департамент матеріально-технічного забезпечення йдуть колосальні гроші. Важко собі уявити, скільки там можна грошей вкрасти. І якщо в довоєнний час там крали 80% бюджету, то зараз взагалі.

Мені здається, що зараз [після його перехіду до ПВК “Вагнер” і заколоту] на Мізінцева повісять усіх собак. І він стане головним винуватцем невдач російської армії. Зрозуміло, що російська армія була не розрахована на таку велику військову кампанію. Ми знаємо, що російська армія воює зі старою технікою, старими снарядами, про умундирування вже мовчимо навіть.

Але мають бути винні. Путін не може бути винен. Тому зараз знайдуть винних.

— Мізінцев після звільнення 27 квітня з посади заступника міністра оборони вже в травні перейшов на роботу до Пригожина. Навіщо Мізінцев Пригожину — чи тільки для матеріально-технічного забезпечення ПВК “Вагнер”, чи й для якоїсь комунікації з владою?

— У ПВК “Вагнер” обсяги забезпечення, звісно, набагато менші, ніж у Міністерстві оборони РФ. Тобто потоки скоротилися.

А ось комунікація — так. Гадаю, що Пригожин не хотів проґавити можливість роздобути у свої лави генерала, який щойно пішов із Міноборони і затаїв на них образу.

Є версія, що основна мета заколоту Пригожина — показати нікчемність Шойгу і Герасимова, показати Путіну, що їх потрібно міняти. Але, як мені здається, Пригожин не розрахував, як швидко бігає Шойгу, і що він добіжить до Путіна швидше. А можливо, вже напередодні вони розуміли, що це почнеться. Тож тут питання. Звичайно, найбільше запитань у мене до спецслужб.

— Мізінцева як “сирійського м’ясника”, “маріупольського м’ясника” і Суровікіна як “м’ясника Алеппо” в російській армії поважали саме за жорстокість і кровожерливість. Є думка, що у ФСБ планували зробити із Суровікіна міністра оборони, а Мізінцева призначити його заступником. І тоді Путін стає лише номінальною персоною, яка нічого не вирішує. Після невдалого походу Пригожина, є можливість повернути рівень довіри до Суровікіна і Мізінцева?

— Мені здається, що зараз це зробити буде складно. Їхню репутацію дуже сильно підмочено. І ті люди у ФСБ, які ставили на них, вони програли. Питання в іншому — що вони будуть робити далі? І взагалі — чи залишається ще в когось вплив на Путіна? Наприклад, від початку заколоту Пригожина ми не чуємо [першого заступника глави Адміністрації президента РФ] Сергія Кирієнка. Він мовчить. Чому? Навіть [ексрадник Путіна, екскуратор “ДНР” і “ЛНР”] Сурков висловився, а Кирієнко мовчить.

І тут ще раптове призначення [близького друга президента Путіна] Михайла Ковальчука президентом Політехнічного музею. А він був президентом Національного дослідницького центру “Курчатовський інститут”. Тобто починається ослаблення групи Ковальчука?

Якщо реально буде ослаблення групи братів Ковальчуків і Сергія Кирієнка, це буде найбільшим результатом Пригожинського заколоту.

У зв’язку з цим є версія, що частина спецслужбістів, яка бореться проти Кирієнка і Ковальчуків, могла підштовхнути Пригожина до заколоту, щоб звалити цю групу дуже близьких до Путіна людей. І не забуваємо, що Кирієнко — безумовно, претендент на президентську посаду.

Читайте також: Залаштунки заколоту ПВК “Вагнер”: хто такий Дюмін і яку зіграв роль у бунті Пригожина (ВІДЕО)