Мільйони артилерійських снарядів, десятки балістичних ракет малої дальності, а тепер ще й людський ресурс — Північна Корея розширює військову співпрацю з Росією. Особливо відносини двох диктатур активізувалися після червневого візиту Путіна до Пхеньяна.
Раніше розвідка Південної Кореї неодноразово повідомляла про постачання в Росію північнокорейських боєприпасів. У Пентагоні заявили, що пильно стежать за контактами Москви і Пхеньяна. США не виключають, що Пхеньян може направити в Росію інженерні та військово-будівельні сили.
Зближення диктатур
Росія активізувала взаємодію з Північною Кореєю після початку повномасштабної війни проти України, домовившись про закупівлі озброєнь. За даними південнокорейської розвідки, постачання почалися влітку 2022 року. У відповідь Москва відправляє Пхеньяну танки, літаки і технології, зокрема ядерні.
Із серпня минулого року до січня нинішнього Північна Корея поставила Росії близько 1,6 млн артилерійських снарядів. За оцінкою південнокорейської розвідки, це число може бути втричі більшим.
Кремль зараз шукає підтримки у таких країн як Іран і Північна Корея. Це вказує і на дефіцит зброї у РФ, і на бажання Москви об’єднатися з іншими диктатурами. Утім, об’єднання та військова співпраця цих країн — не таємниця. Періодично диктатори виступають із промовами про те, що так вони нібито протистоять країнам НАТО — у них бачать гнобителів.
У тому, що КНДР постачає в Росію зброю, немає сумнівів, заявляє генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. В Альянсі занепокоєні загрозами, які можуть виникнути внаслідок співпраці між Москвою і Пхеньяном.
“Ми дуже занепокоєні потенційною підтримкою, яку Росія може надати ракетно-ядерним програмам Північної Кореї, що становить загрозу не тільки для Корейського півострова, Республіки Корея, а й для світової стабільності. Таким чином, це продемонструвало, що безпека більше не є регіональною. Безпека є повністю глобальною, і підтримка Північною Кореєю війни Росії проти України та наслідки, які це матиме, є одним із таких прикладів”, — заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг.
У червні Володимир Путін і Кім Чен Ин підписали договір про всеосяжне стратегічне партнерство. Згідно з документом, Росія і Північна Корея надаватимуть допомогу одна одній у разі агресії проти однієї з країн. На пресконференції після підписання угоди Путін заявив, що Росія не виключає військово-технічного співробітництва з КНДР. Пряму заборону Радбезу ООН на таке партнерство російський диктатор укотре проігнорував.
Південна Корея ввела санкції проти чотирьох російських суден і восьми північнокорейських за участь у незаконній торгівлі зброєю і паливом та іншій діяльності, що порушує резолюції Радбезу ООН. У червні, після підписання угоди РФ і КНДР Південна Корея посилила контроль над постачаннями ще кількох сотень товарів.
У США поки що не бачать ознак того, що Північна Корея планує брати участь у бойових діях в Україні. Однак не виключено, що КНДР відправлять на український фронт кілька своїх інженерних бригад. Південнокорейські ЗМІ повідомляють, що це нібито допоможе Пхеньяну заробити до 115 мільйонів доларів.
“Я не виключаю, що північнокорейські бригади, якщо приїдуть, зокрема займатимуться побудовою великої залізниці, яка йде вздовж Азовського моря, і в якихось інших ділянках. Вони працюватимуть саме в тилу, тобто не на передовій. Звичайно, вони там так само потраплятимуть під обстріли. Але, природно, Північній Кореї на це плювати”, — висловив припущення військовий експерт Ян Матвєєв.
“Неофіційно йдеться про інженерні війська. За оцінками, це може бути кілька бригад до 20 осіб. Але якщо все ж таки інженерні війська, то питання йде про фортифікаційні споруди. Це просто спроба з боку кремлівського режиму звільнити і мобілізованих, і пригнаних на війну з країн Африки, щоб їх використати як “гарматне м’ясо”, — прокоментував політолог, голова “Центру аналізу та стратегій” Ігор Чаленко.
Коментарі експертів
До яких геополітичних наслідків призведе військове співробітництво КНДР і РФ? Яким буде наступний крок Північної Кореї назустріч Росії? До чого тут Китай і країни глобального Півдня? Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:
- Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, директор Центру суспільних досліджень “Український меридіан”;
- Ольга Курносова, політична аналітикиня, головна редакторка порталу After Empire;
- Ярослав Божко, голова Центру політичних досліджень “Доктрина”;
- Олександр Краєв, експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма”.
ДМИТРО ЛЕВУСЬ: Санкційна політика Південної Кореї щодо Росії посилюватиметься
— Росія сильно залежить від Південної Кореї в технологічному плані і в плані побутових покупок. Накладення санкцій досить показове. Як на мене, тут є ще один момент.
Північна Корея також нещодавно заявила про те, що проти неї створюються альянси, азійська версія НАТО. І тут теж трохи прочитується роль Пекіна. Це відповідь на спільні навчання Південної Кореї, Японії та Сполучених Штатів Америки.
Я думаю, що санкційна політика Південної Кореї щодо Росії посилюватиметься. У технологічному плані вона може вдарити по Росії досить сильно.
ОЛЬГА КУРНОСОВА: Путін збирає “диктаторський інтернаціонал”
— Москва сьогодні підтримує не тільки тоталітарні режими в Центральній Азії, у Північній Кореї, а навіть і десь у далекій Венесуелі, вони також вкладають ресурси для того, щоб диктатори залишалися при владі. Тобто це цілий “диктаторський інтернаціонал”, я б сказала.
Між РФ і КНДР може відбуватися співпраця тільки на державному рівні. Це, звичайно, не випадкові люди. Усі корейці приїжджають тільки за завданням партії та уряду і ніяк інакше. Тому якщо співпраця дійде до того, що будуть уже й війська залучені, то, звісно, північнокорейські військові з’являться не тільки в Москві, а й на полі бою. І до цього потрібно бути готовими.
Путін же приїхав у Пхеньян. Це ж таке досягнення. Такого ніколи не було. Ясна річ, що просто Путіну нікуди їздити, ось він туди і потягнувся. Але для Чен Ина це подія. Тому за це можна заплатити життями своїх людей, яких він, як кожен диктатор, не вважає чимось важливим.
ЯРОСЛАВ БОЖКО: Китаю вигідно впливати на Північну Корею
— Північну Корею і Росію об’єднує Китай, який намагається моделювати умовний авторитарний блок у світі. Ці країни об’єднані за єдиним геополітичним принципом протистояння зі США і за принципом того, що Китай є для них більш бажаним партнером.
Об’єднує їх не ідеологія. У сфері зовнішньої політики ідеологія не означає так багато, як нам іноді здається. У цьому випадку Росія кооперується з Північною Кореєю, тому що купити снаряди, наприклад, в Індії, вона не може. Вона може туди тільки продати нафту. Купити боєприпаси або отримати якусь суттєву військову підтримку Росія могла тільки в країні, яка не боїться глобальних торгових санкцій. Така країна у світі одна — це Північна Корея.
Для КНДР Китай — це єдине вікно у світ. Усі вони продають через Китай і купують теж через Китай. Тому ізольованість КНДР — це ширма, яка просто дозволяє їм робити все, що вони хочуть, в обмін на мізерну частку у світовій торгівлі.
У світі формується нехай і аморфний, але все-таки авторитарний блок. Китай включений у світові баланси, тому він не завжди може брязкати зброєю, але у нього є під боком такий чудовий сусід, як КНДР, який мало що — починає погрожувати ядерною бомбою Заходу. Тут не просто збіг інтересів, тут дійсно глибша координація.
ОЛЕКСАНДР КРАЄВ: Двосторонні угоди — це привід для формування антизахідної коаліції
— Те, як розвиваються відносини між Росією і Північною Кореєю, очевидно, не дуже подобається Китаю. Ми не побачили жодного коментаря ні з боку Китайської комуністичної партії, ні з боку китайського МЗС. Тому ще питання — чи дадуть китайці своє повне добро на те, щоб ці відносини далі розвивалися. Але взаємодія Росії та Ірану, взаємодія Росії та КНДР справді вже складається якщо не в тристоронню вісь зла, то щонайменше у дві двосторонні маленькі осі антидемократичної коаліції.
Північна Корея і Росія у своєму документі сказали, що вони виступають за новий справедливий світовий порядок, і тільки вони знають, де цю справедливість шукати, а західні санкції — це вже несправедливість, це тиск нібито на чесні, відкриті народи, які хочуть розвиватися самостійно.
Не думаю, що сформується повноцінна коаліція, як НАТО. Але те, що Росія збирає навколо себе систему малих альянсів на основі двосторонніх відносин, це вже очевидно. І справді, Кремль робитиме на це дуже велику ставку, тому що просто немає звідки більше брати ні ресурси для війни, ні нові економічні контракти.
Для економічної, ресурсної підтримки їм ніякі договори не потрібні. Просто вони формують вагони і улюбленими потягами Кім Чен Ина це все прямує в Росію, на фронт. Це все відразу використовується. Але коли ми говоримо про політичну співпрацю, ідеологічну сторону, дійсно, те, що підписали Путін і Кім, це новеньке. Але не дарма ж Путін три роки ганяв главу МЗС РФ Сергія Лаврова на саміти Організації арабських держав, на саміти Африканського союзу і на всі інші малі союзи глобального Півдня. Це все частина стратегії.
Очевидно, що вони спробують розкрутити тему двостороннього договору з КНДР. Тобто це буде не тільки співпраця у сфері передачі зброї, технологій, досвіду тощо. Є побоювання, що це дійсно будуть повноцінні військові союзи. Бо вже зараз ведуться розмови про те, що Північна Корея готує корпус своїх інженерних військ для перекидання на фронт в Україні.
Читайте також: Тандем Москви та Пхеньяна виходить за рамки — факти та реакції (ВІДЕО)