Що вирішили на черговій зустрічі “Рамштайн”, присвяченій дискусії про засоби протиповітряної оборони для України? Наскільки, в принципі, можливо “прикрити” українське небо від ракетних ударів Росії? Що для цього потрібно? І коли країна отримає перші пересувні зенітні ракетні комплекси NASAMS (Norwegian Advanced Surface to Air Missile System)? Усі відповіді — в авторській рубриці шеф-редактора іншомовлення України FREEДOM Олексія Мацуки.
Десятки загиблих і поранених… Множинні руйнування… Блекаути в регіонах… Кремль використав проти України величезний ракетний арсенал, задіявши не лише розробки радянського оборонпрому Х-101 або Х-555, а й сучасніші — “Калібри”, “Іскандери”, “Торнадо”… Понад вісім десятків ракет, кілька десятків безпілотників. І це показало, що Києву потрібно терміново змінювати пріоритети у постачанні західних озброєнь.
Україна потребує систем, здатних знищувати різні типи цілей, включаючи балістичні ракети, крилаті ракети та безпілотники. Зараз, безумовно, є термінова необхідність у засобах ППО, — сказав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
Темі ППО навіть присвятили чергову зустріч “Рамштайну”, щоб розібратися, які країни можуть дати потрібне озброєння та наскільки оперативно. Адже, можливо, ці ракетні удари — не спроба залякування і не помста за Кримський міст, а нова стратегія Москви — закріпитися на вже зайнятих територіях, окопатися і бити здалеку, виводячи з ладу теплоенергоцентралі та високовольтні лінії? Ґрунт для таких припущень дає інформація, якою з нами не під запис поділилися у Вашингтоні — там з’ясували, що ракетна атака готувалася російським Міноборони досить давно. І точно до вибуху в Криму.
І якщо удари продовжаться, як тоді “прикритись”? Що для цього потрібно? Україна розраховує вже найближчого місяця отримати від 20 до 30 систем ППО, кажуть в Офісі президента. Але наскільки такі очікування є реальними?
Перша реакція вже була з Німеччини. Звідти оперативно надіслали перший із чотирьох сучасних німецьких комплексів IRIS-T. Про це пише німецький журнал Der Spiegel. Ці системи здатні “прикривати” набагато більші площі, ніж ті комплекси, які вже має Україна. Наприклад, захистити теплоелектроцентраль. Ось тільки потрібний не тільки IRIS-T. Військові експерти кажуть, що потрібний цілий комплекс, як мінімум, 3 різні установки. Наприклад, IRIS-T для ближнього бою, NASAMS для середньої дальності, С-300 або Patriot, щоб діяти на великій дальності.
NASAMS давно у військовому запиті Києва. Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук навіть нещодавно написав листа до американського Конгресу, в якому попросив США зосередитися саме на цих комплексах, а заразом дати “зелене світло” на отримання Києвом винищувачів F-16. Про це пише авторитетний журнал Foreign Policy. Але якщо з літаками історія складна, то щодо систем ППО конкретики більше. Два перші комплекси Києву передадуть “у найближчому майбутньому”, повідомив стратегічний координатор американського Радбезу Джон Кірбі:
Ми старанно працюємо над тим, щоб передати українцям перші два NASAMS. Вважаємо, що ми на шляху до того, щоб передати їх у найближчому майбутньому. Безперечно, ми зацікавлені в тому, щоб максимально прискорити доставку NASAMS Україні.
Це ті комплекси, які захищають і Білий дім, і небо над Вашингтоном під час інавгурації президента. Загалом Україна отримає 8 таких комплексів, але їх немає на складах, треба чекати на постачання від виробника.
Ми очікуємо, що перші два комплекси будуть доставлені у найближчі два місяці. Інші шість, як очікується, буде поставлено в майбутньому. Я не маю дати, щоб вказати, але це буде більш тривалий термін, — сказав прес-секретар Пентагону Патрік Райдер.
Генерал Бен Ходжес, який раніше командував військами США, вважає, що цей список має бути набагато довшим:
Для протиповітряної оборони вам потрібні різні системи. NASAMS буде корисним, Patriot буде корисним, IRIS-T також, як і SAMP-T — французька система буде корисною. Головне — інтегрувати радар, командний контроль та різні типи зброї. Дуже важливо отримати раннє підтвердження.
Ось і виходить, що отримання нових засобів ППО та створення “захисної парасольки” як мінімум над критично важливими об’єктами — тема номер один зараз для обговорення Києва з будь-якими партнерами, і не лише американцями.
Але ж зосередитися лише на захисті теж не вийде. Україна веде контрнаступ і має намір його продовжувати. А отже, необхідні наступальні озброєння. Про системи HIMARS чули вже всі. Про ці поставки вже повідомляють відкрито. Але інший які до них поставляються ракети? У Пентагоні спочатку казали, що дальності від 60 до 80 кілометрів для операції на Донеччині цілком вистачить. Але згодом несподівано повідомили, що ракети здатні долітати тепер уже до будь-яких об’єктів у Криму.
Зараз Київ просить США ракети ATACMS (Army TACtical Missile System, буквально Армійський тактичний ракетний комплекс). Вони для тих же HIMARS, але здатні вражати ціль на відстані 300 кілометрів і більше. Було побоювання, якщо Київ їх використовує, це призведе до ескалації війни. Але, дивлячись на останні події, всі вже схоже зрозуміли: ескалація і без цього сталася. У результаті можуть знову переглянути обмеження, які багато хто критикував.
Такої можливості у Білому домі тепер уже не виключають. Той самий Кірбі не виключив надання тепер уже тактичних балістичних ракет.
Дальнобійність знарядь знижує втрати на полі бою, адже ніхто не “кидає” піхоту на прорив важливої ділянки — спочатку по ньому працює артилерія. Але є нюанс. Боєприпаси — вкрай дорогі. Одна ракета GMLRS коштує приблизно 100-150 тисяч доларів. Тому поливати супротивника шквальним вогнем не можна. Звідси й зовсім інша стратегія: завдання точкових, максимально точних ударів.
Україна вже здобула Excalibur. Ці снаряди до гаубиць вважають одними з найточніших. Вони мають GPS, тобто це зброя із супутниковим наведенням. Діставати можуть на 40 кілометрів. Вартість одного пострілу також не дешева — близько 60 тисяч доларів.
Але якщо з артилерією знайшли згоду, то ось з танками значно складніше. Найважливіша частина, запевняють військові аналітики, це якраз бойові машини піхоти (БМП) та танки.
Щодо третього етапу війни, в ньому будуть необхідні… танки, піхота, артилерія, інженери, гарна військова розвідка, яка забезпечує надійною інформацією, та система постачань, яка працює належним чином на фронті завдовжки від 1500 до 2500 кілометрів, — сказав генерал армії США у відставці, екс-командувач військами Штатів у Європі Марк Гертлінг.
Україна просить західні танки Leopard чи Abrams. Але з цими постачаннями не поспішають. Причина банальна — ці танки максимально складно буде обслуговувати. Як це зробити без інфраструктури? Адже не назад у Німеччину на техобслуговування відправляти. Дискусія продовжується, але натомість у Пентагоні порекомендували Україні використовувати старі радянські моделі — те, чим і керувати вміють, і лагодити можуть. Причому Україна схоже знайшла додатковий спосіб, як поповнити свій парк військової техніки. Такий собі “російський ленд-ліз у дії”. Наприклад, значну кількість техніки РФ захоплено під час відступу російських військ під Харковом.
Тож військова допомога, безумовно, важлива. У Пенгатоні відверто кажуть, що саме та зброя, яку Україна вже отримала, дозволила переламати ситуацію на фронті. Саме після цього ЗСУ змогли перейти в контрнаступ і просунутися вперед. Але складно не погодитися і з тим, що результат війни справді вирішує не лише те, хто має більше зброї. А, скоріше, у кого більше мотивації воювати, не здаватися хоч би що відбувалося. Вірити.
Читайте також: Як розкол у Кремлі вплине на перебіг війни РФ проти України — розбір Олексія Мацуки